Вищий антикорупційний суд провів підготовче засідання у справі голови Харківського окружного адмінсуду. Ніхто з учасників не заперечував проти призначення обвинувального акту до розгляду. А обвинувачена демонструвала впевненість у своїй невинуватості. Відтак найближчим часом в антикорупційному суді можна буде спостерігати ще одну цікаву справу, яка або підтвердить версію обвинувачення, або розвіє образ викривача злочину. Або ж правда, як часто буває, виявиться десь посередині.
Нагадаємо, що суддя Олена Заічко повідомила в НАБУ, що голова суду запропонувала їй винагороду за потрібне судове рішення. Правоохоронці зайшли в кабінет Панченко, коли та начебто спробувала передати судді 3000 доларів.
У засіданні 16 квітня прокурор Наталія Висоцька просила відсторонити голову ХОАС Ольгу Панченко від посади. Але антикорупційний суд їй відмовив. Таке рішення суд приймає не вперше. У кінці жовтня минулого року ВАКС приймав подібне рішення і Панченко відсторонила Апеляційна палата.
На етапі слідства Панченко двічі відсторонювали від посади голови суду – з 6 до 22 листопада 2020 року і з 1 грудня по 1 січня 2021-го. Станом на сьогодні Ольга Панченко продовжує виконувати свої обов’язки.
У підготовчому засіданні прокурор вкотре попросила відсторонити обвинувачену. На її думку, перебування Панченко на посаді голови суду сприяло скоєнню нею злочину. Як пояснює прокурор, Панченко не мала відношення до адміністративної справи ЖБК «Слайс», але знала про заяву щодо перегляду рішення і тримала цю справу на своєму контролі, коли запросила суддю Олену Заічко до себе в кабінет і пропонувала гроші.
Зі слів прокурора, викривачка в даній справі суддя Заічко надсилає численні звернення у різні органи влади, повідомляючи про психологічний тиск керівництва суду і навіть доведення до самогубства. Наприклад, Заічко стверджує, що Панченко забороняє іншим працівникам суду спілкуватися з нею, також в суді запровадили особливий порядок перепусток для Заічко та її відвідувачів.
Інший суддя Харківського окружного адмінсуду Андрій Сліденко взявся відстежувати всі ухвалені суддею Заічко рішення. «Він через працівників канцелярії перевіряв ці адміністративні справи і склав довідку. Ця довідка мала бути предметом розгляду суддівських зборів. Однак, наскільки я пам’ятаю, було відкладено це питання… Я вважаю, що саме дружні стосунки судді Сліденка з головою суду Панченко і спонукають його до таких перевірок», – розповіла прокурор Наталія Висоцька. Як додає прокурор, на зборах суддів 30 жовтня 2020-го затвердили характеристики всім суддям. У порядку тимчасового доступу НАБУ отримало доступ до цих характеристик і з’ясувало, що вони були складені на всіх, окрім судді Заічко.
Захист судді Панченко називає заяви про тиск голослівними і нічим не підтвердженими. Заступник голови суду повідомив, що ніякого особливого порядку для судді Заічко не вводилося і перевірок щодо неї не ініціювали.
Голова суду Панченко каже, що навіть вдячна Заічко за ці звернення, бо сподівається, що уповноважені органи їх перевірять, а вона сама готова дати пояснення і документи з цього приводу.
Прокурор принесла роздруківки публікацій ЗМІ, які вказують на резонанс справи. У відповідь захист голови суду також зібрав аналогічну інформацію про суддю-викривачку. А саме, що суддя нібито приймала незаконні рішення, які скасовувались вищими інстанціями. Одним таким рішенням суддя Олена Заічко стягувала з державного бюджету понад пів мільярда гривень.
Крім того, за заявою голови суду ДБР почало розслідувати проти Заічко кримінальне провадження за завідомо неправдиве повідомлення про злочин і провокацію підкупу. Під час обшуків у кабінеті судді вилучено всю робочу та особисту техніку. Інша комп’ютерна техніка судді Заічко начебто не надається, тому вона не може виконувати обов’язки судді.
«Очевидно, що заява була подана від неї як приватної особи, а не голови суду. Ніякого відношення до обґрунтування клопотання про відсторонення від посади це не має», – сказав адвокат Андрій Подосінов, який захищає Панченко. Він вважає, що всі слідчі дії за заявою Панченко проходять у рамках закону. Обшук проводився з дозволу суду. Зараз в Октябрський суд Полтави вже внесено клопотання про арешт техніки, вилученої з кабінету Заічко. Але Панченко як голова Харківського окружного адмінсуду за своєю посадою не має впливу на ці процеси. Крім того, офіційно за отриманням нової техніки суддя Заічко до керівництва суду начебто не зверталася, а її помічник використовує свою комп’ютерну техніку і ніяких скарг з цього приводу немає. Сама Панченко підкреслила, що суд технікою не обділений. Кожен зал засідань обладнаний не тільки комп’ютером для фіксації засідань, а й комп’ютером для судді. «Якби в судді Заічко навіть забрали все, думаю, була б можливість працювати або в своєму залі судового засідання, або в залі, який є резервним», – вважає Панченко.
Прокурор просила відсторонити Панченко від посади, кажучи, що голова суду приймає рішення щодо оплати праці, надання відпусток. А у списку свідків у даній справі є четверо працівників суду.
Адвокат обвинуваченої спростовує, що голова суду має одноособовий вплив на вирішення цих питань. Оплата праці суддів, як і звільнення та призначення їх на посади, регулюється виключно законом. Секретарів і помічників суддів приймає на роботу керівник апарату суду, призначений територіальним управлінням судової адміністрації за погодженням із головою суду. Умови оплати праці співробітників апарату суду визначаються законодавчими актами та актами Кабінету міністрів. У Харківському окружному адмінсуді розроблено положення щодо виплати надбавок і премій. І вони виплачуються з огляду на наявність коштів і за рішенням комісії, в яку входять керівник апарату, заступник керівника апарату, начальники відділів і двоє суддів. Тому, як вважає адвокат, голова суду виконує церемоніальні функції, підписуючи ті рішення, які прийняла комісія.
«Завжди помічники і секретарі отримували однакову зарплату і премії – або всі по 50%, або всі по 30%, залежно від коштів, які ми мали в розпорядженні. Могли сказати: Ай-яй-яй, працюй краще. Але нікого грошима не наказували», – зазначила Панченко.
Прокурор підтвердила, що не знає конкретних фактів про відмову у виплаті надбавок і премій за період, відколи голова суду стала підозрюваною.
Свідком у справі також є чоловік, від імені якого складено заяву про перегляд рішення щодо ЖБК «Слайс» (деякий громадянин Буряк). Хоча Буряк у спілкуванні з детективами заперечив, що є автором цієї заяви. Крім того, Буряк начебто раніше говорив і помічнику судді Заічко, що заяву про перегляд рішення писав не він. Адвокат судді Панченко Андрій Подосінов каже, що Заічко мала достатньо інформації, щоб розуміти, що нема підстав розглядати цю заяву, а відтак її розгляд відбувався з істотними порушеннями.
У березні цього року суддя Заічко повідомила, що її секретар перебуває на тривалому лікарняному через перелом хребта. Попри неодноразові звернення, нового секретаря судді не надали і його функції виконує її помічник. Але через тиск заступника голови суду і начальника відділу кадрів помічник судді Заічко нібито хоче звільнитися.
Захисник обвинуваченої каже, що в Харківському окружному адмінсуді кадровий голод. На підтвердження цього він надав оголошення від 30 березня про проведення конкурсу на вакантні посади секретарів.
Голова суду Ольга Панченко пояснила, що в минулому році конкурс не могли проводити через карантин. У суді передбачено, що на одного суддю відводиться один секретар. Але іноді секретарі виходять на лікарняний, а віднедавна ще й на карантин. В один місяць п’ять секретарів вийшли у відпустку по пологах. У кінці листопада 2020-го, не маючи змоги провести конкурс, Харківський окружний адмінсуд брав секретарів по переведенню із судів нижчих рівнів. Після виходу секретаря на лікарняний суддя Заічко пішла у відпустку.
З 22 вересня минулого року судді Заічко за власною заявою надано охорону. Суддю-викривачку на роботу і з роботи доставляють спеціальним автомобілем
Наостанок кілька слів про ту саму адміністративну справу.
12 лютого 2020 року суддя Заічко задовольнила позов ЖБК «Слайс» і визнала протиправною відмову Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради у наданні обслуговуючому кооперативу містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва по Білгородському шосе в Харкові на ділянці площею 13 гектарів. Земля перебуває у приватній власності ЖБК «Слайс». Департамент повідомив, що виявив арешт землі ухвалою суду 2017 року. Тоді було накладено арешт на ділянку, в межах якої знаходиться і ділянка під забудову. Але офіційно причина відмови п. 2 ч. 4 ст.29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» – виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.
Однак у поданих ОБ «ЖБК «Слайс» документах суд не побачив будь-яких недостовірних відомостей. Всі надані до Департаменту документи є чинними, нескасованими, посвідчують право власності на земельну ділянку. У кримінальному провадженні від листопада 2014 року за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України, в рамках якого накладався арешт, відсутній вирок суду. Суддя зіслалась на те, що право власності є непорушним і визнала, що Департамент обмежує права кооперативу на користування належною йому земельною ділянкою.
Із публікацій у ЗМІ відомо, що ЖБК «Слайс» зараховують до орбіти впливу одного з найближчих до Геннадія Кернеса депутатів Харківської міськради – Ігоря Аріха
Приблизно через півтора місяці – 26 березня 2020-го Відділ приватизації житлового фонду Виконкому Харківської міськради видав дочці судді – Заічко Каріні Норіківні, 2013 року народження та сину – Заічко Кирилу Володимировичу, 2003 року народження, свідоцтво про право власності на квартиру площею 103 кв м у новобудові поблизу елітного району Лісопарк в Харкові. Про це писали активісти «Харківського антикорупційного центру».
Кирила та Каріну суддя Заічко вказала як членів своєї родини в щорічній декларації за 2019 рік. Але, згідно цієї ж декларації, неповнолітні діти не проживають разом із нею в квартирі в місті Чугуїв, а з 28 грудня 2019 року користуються квартирою на 37 кв.м. у Харкові.
Відповідно до ст. 31 Житлового Кодексу, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення, як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю. За ст. 32 ЖК, громадяни самостійно реалізують право на одержання жилого приміщення з настанням повноліття, тобто після досягнення 18 років. Інші неповнолітні (віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.
Не відомо, чи обліковувались на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, неповнолітні Заічко Каріна та Заічко Кирил. На такий облік беруться лише діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років.
Тобто рішення судді Заічко в інтересах фірми-забудовника випадково співпало в часі з жестом щедрості міської влади Харкова.
У червні 2020-го до Харківського окружного адмінсуду надійшла заява про перегляд рішення щодо погодження забудови ділянки за нововиявленими обставинами нібито від громадянина Буряка, який тепер каже, що заяву подав не він.
З цієї нагоди голова суду Панченко начебто викликала суддю Заічко внутрішнім телефонним зв’язком до себе в кабінет та запропонувала їй неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США за те, щоб не змінювати вже ухвалене рішення, кажучи, що це буде в інтересах впливових осіб міста Харкова.
За матеріалами справи, 15 вересня 2020 близько 14:00 Панченко під час зустрічі із Заічко у своєму службовому кабінеті знову наполегливо рекомендувала судді залишити заяву про перегляд рішення без задоволення. Під час розмови Панченко начебто повідомила Заічко, що за прийняття такого рішення їй в подальшому від третіх осіб буде забезпечено підтримку та сприяння у житті й роботі. Того ж дня Панченко нібито повідомила, що сума винагороди збільшується до 3 тисяч доларів.
Згідно з показаннями судді Заічко, голова суду сказала їй, що «товариші очікують позитивного рішення у справі на їхню користь та пропонують допомогу та захист при несприятливих ситуаціях у її житті». При цьому Панченко показала їй три пальці, запитавши, чи вистачить цього. Такі обставини справи мають підтверджуватися результатами проведення негласної слідчої дії – ці докази будуть досліджуватися в суді.
За матеріалами справи, 21.09.2020 об 11:04, перебуваючи у власному службовому кабінеті, Панченко передала Заічко у конверті 3000 доларів за залишення без змін рішення суду про задоволення позву ЖБК «Слайс».
Одразу після цього в кабінет голови суду зайшли правоохоронці і вилучили білий конверт, в якому було 30 купюр по 100 доларів.
Щодо Заічко, то вона, одягнувши мантію, цього ж дня відмовила у перегляді рішення щодо ЖБК «Слайс» за нововиявленими обставинами.
Заявник просив переглянути рішення, повідомляючи про ще одну ухвалу 2016 року, якою також арештовано земельну ділянку. Але суддя не погодилась, зауваживши, що заявник не повідомив, коли саме дізнався про існування цих обставин, адже провадження у кримінальній справі, на яку він посилається, відкрите ще у 2016 й дані про неї є у вільному доступі на інтернет-ресурсі. Тобто Буряк не довів свою необізнаність про цю справу та неможливість надання такої інформації раніше.
Крім того, суду також було відомо про розслідування цієї кримінальної справи і це враховувалося при ухваленні рішення.
Суддя зазначила, що вже дала оцінку факту арешту земельної ділянки, що це жодним чином не впливає на дійсність права власності ЖБК «Слайс» на ці землі, а отримання містобудівних умов та обмежень не є розпорядженням такими земельними ділянками.
Тобто суддя Заічко без жодної винагороди (?) підтвердила своє попереднє рішення. Засідання, як можна припустити, відбувалося приблизно в той час, коли в голови суду Панченко тривали обшуки.
Після такого скандалу в Харківському адмінсуді про інтереси держави нарешті згадала прокуратура, подавши апеляційну скаргу 9 листопада 2020-го, коли строк на оскарження рішення щодо ділянки ЖБК «Слайс» сплив ще 6 серпня.
Із пояснень прокуратури, в період з 07.08.2020 до 09.11.2020 були відсутні можливості своєчасно подати апеляційну скаргу, оскільки деякі працівники прокуратури перебували у відпустці, деякі на лікарняному, двоє працівників залишались на посадах прокурора відділу. З 11 вересня 2020 в Харківській обласній прокуратурі створено відділ представника інтересів держави з питань державної та комунальної власності з 7 працівників, проте 2 з них перебували на лікарняному, інші мали велике навантаження.
Але апеляційний суд відмовився це розглядати, вказавши, що недоліки в організації роботи суб’єкта владних повноважень не можуть бути поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Рішення апеляції з’явилося 3 лютого, прокуратура мала 30 днів на оскарження до Верховного суду, але знову спізнилась. Касаційна скарга здана на пошту тільки 31 березня 2021 року, тобто на 56 день… Представник прокуратури виправдовувався, що отримав копію рішення лише 4 березня, але документального підтвердження не надав.
7 квітня Верховний суд визнав причини пропуску строку оскарження неповажними і залишив скаргу прокуратури без руху.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
22
0
20
20
