Через тиждень після загибелі у приміщенні Шевченківського суду обвинуваченого Ігоря Гуменюка в очікуванні чергового засідання у цій справі посилили заходи безпеки.
Поліцейські із собакою перевірили чоловічий туалет. Вважається, що після минулого судового засідання саме у вбиральні хлопець спробував втекти з-під варти: привідкрив двері і кинув гранату в конвоїрів. Йому завадили. Один із охоронців вистрелив у повітря. Намагаючись утекти, Гуменюк забарикадувався у конвойному приміщенні. Коли спецпірозділу КОРД вдалося зламати двері, Гуменюк кинув вибухівку. Двоє спецпризначенців отримали травми, а Гуменюк загинув на місці. Таку версію озвучив міністр внутрішніх справ, який особисто прибув того дня до суду.
Адвокат у численних коментарях журналістам звинуватив у загибелі Гуменюка прокурора і суддів, які, мовляв, тримали хлопця під вартою майже 8 років без вироку. Свиридовський вважає, що тепер влада спробує використати трагічну подію з Гуменюком як інфопривід, щоб обмежити права адвокатів.
Суд дійсно закидає стороні захисту затягування і зрив судових засідань. На хвилі суспільного резонансу на офіційному сайті суду виклали хронологію судового процесу, зазначивши про 164 засідання, багато з яких не відбулися через неявку адвокатів. Водночас у суді повідомили, що у справі вже допитувалися свідки і потерпілі. Насправді жоден допит за 8 років не відбувся. А потерпілих, до слова, тут аж 152 особи. Рада суддів також опублікувала свою заяву, в якій повідомила нібито в 2022-му склад суду помінявся напередодні переходу до дебатів і це також не відповідало дійсності.
12 липня, остерігаючись провокацій, охорона уважно дивилася, хто прийшов на судове засідання. Але були присутні тільки декілька студентів-практикантів, один журналіст і вільний слухач. Засідання минуло спокійно і, можливо, навіть рутинно, якби не відсутність основного учасника цієї справи.
Труп продовжують ідентифікувати
«Загальновідома обставина, що обвинувачений Гуменюк загинув», — такими словами відкрив засідання суддя Віталій Циктіч. На обговорення поставили питання щодо подальшого розгляду справи.
Прокурор Олексій Лейтер переконаний, що процес має тривати.
— Логічним завершенням цієї справи має бути ухвалення вироку — обвинувального чи виправдувального. Мають бути досліджені всі докази, допитані потерпілі і свідки.
Адвокат Олександр Свиридовський виявився не готовий озвучити свою позицію.
— Мені дивно, що присяжні вперше за всі засідання якось сіли по-іншому. Не знаю з чим це повʼязано… Загальновідома обставина — в КПК відсутнє таке поняття. Можливо, в суду є копія свідоцтва про смерть, можливо, є довідка чи ще щось. За мені відомою інформацією, труп, імовірно, Гуменюка настільки понівечений — практично нема верхньої частини і кінцівок, обличчя нема зовсім. Його неможливо ідентифікувати. Зараз, окрім судово-медичної експертизи призначена ще і генетична для встановлення, ким саме є ця особа, чи це дійсно Гуменюк… На жаль, ці трагічні події і судовий розгляд їх завершився так само трагічно… Можливо, потерпілі отримали певну сатисфакцію навіть більшу, ніж їм міг би надати суд… Прошу суд діяти, відповідно до пункту 10 статті 284 Кримінального процесуального кодексу.
Суддя уточнив, що саме з огляду на цю статтю КПК зʼясовується позиція учасників. А саме, чи наполягає захист на продовженні слухання справи з метою реабілітації Гуменюка. Однак Свиридовський не зміг відповісти.
— 31 серпня буде 8 років як я здійснюю захист у цій справі pro bono. Тобто ніхто мені жодної копійки не сплатив за те, що я сюди ходжу… Я з батьком Гуменюка спілкувався — ми визначитись не можемо. По-друге, загальновідома обставина не передбачена КПК. Ні в мене, ні у вас немає жодних доказів, що загиблий, тіло якого вивезено на експертизу, це Гуменюк. Мною подана апеляційна скарга на останню ухвалу про продовження тримання під вартою… Коли я зʼясую волю батьків загиблого, я зможу сформулювати свою позицію. Коли буде хоч якийсь документ, що Гуменюк загинув.
Адвокат із центру безоплатної правової допомоги Віталій Байда брав участь у засіданні по відеозвʼязку. Для оперативного розгляду справи суд призначив його у справу для одночасної участі з адвокатом за договором, який своїми неявками часто зривав засідання. Байда сказав, що справу слід закрити, тому що обвинувачений помер.
Єдиною підставою продовжити розгляд є випадок, якщо близькі родичі покійного або захисник наполягають на реабілітації. Просити продовжувати розгляд справи для встановлення істини у справі прокурор начебто не може.
Про права потерпілих у такому випадку не йдеться. Хоча від вибуху загинули четверо нацгвардійців 20-25 років. Їх родичі у засідання не прийшли. А загалом потерпілими визнані півтора сотні осіб.
Після виходу із нарадчої кімнати суд оголосив, що наразі справу не закриває. За законом, спочатку прокурор має надати суду клопотання про закриття справи. Потім суд це клопотання надсилає родичам покійного обвинуваченого і його адвокатам із розʼясненням, що в них є право не погодитися на закриття справи і вимагати реабілітації.
Клопотання прокурора про закриття справи суду не надано і документів щодо смерті Гуменюка також. Адвокат чітку позицію не сформулював. Тому суд продовжив розгляд справи і одночасно скерував запит до СІЗО для підтвердження загибелі Гуменюка.
Захист вважає, що вибух спровокувало стукання кийками
Після оголошення рішення у засіданні повернулися до доказів і переглянули відеозапис телеканалу «112 Україна» про події під парламентом 31 серпня 2015 року.
Прокурор стверджує, що в натовпі можна роздивитися Гуменюка, який кидає гранату в нацгвардійців. Крайняк мав спершу кинути димову шашку, щоб приховати дії Гуменюка, але задум не вдався. Поліцейські кинули шашку назад і того, хто, імовірно, кидав гранату було видно. Далі пролунав гучний вибух.
— Ми бачимо багато вибухів. Один вибух, начебто гранати, дуже сильно відрізняється по гучності. Але сторона захисту все рівно не може зрозуміти, звідки взялося у цій справі 152 потерпілих, — говорив адвокат Свиридовський.
Суддя Павло Слободянюк попросив, щоб адвокат повідомив, чи є на відео Гуменюк, чи його немає, кидає він гранату чи ні.
— Я не бачу на цьому відео Гуменюка. Я бачу, що особа невисокого зросту з прикритим обличчям. Можна вважати, що є певна схожість, — відповідав захисник.
У матеріалах справи є декілька відезаписів події з кращих ракурсів.
Зокрема, «Радіо Свобода» зафіксувало на відео людину, яка кидає гранату в силовиків під ВР. Це хлопець характерного невисокого росту і медичній масці. Він оглядається на свого імовірного спільника — вважається, що на Сергія Крайняка, який кинув димову шашку.
Підозрюваний у метанні гранати потрапив на камери відепостереження ще по дорозі до парламенту, а також був знятий іншими присутніми на акції з ближчої дистанції.
Так само був зафіксований і його гіпотетичний спільник — значно вищий хлопець із шарфом на обличчі і в окулярах із червоною оправою — вважається, це Крайняк.
— Хтось дав команду чи з якої ініціативи нацгвардійці почали кийками бити в щити. Не знаю, хто навчив їх так робити. Це серпень 2015-го. У всіх учасників Революції гідності як червона тряпка. Коли вони бачать шоломи закриті і стукають щитами… Це, безумовно, повинно було спровокувати агресивні дії. Для чого це відбувалося і хто надав таку команду?! На моє перконання, керівники правоохоронного органу спровокували ці події. Після стуку цими щитами… Чи це знак якийсь був?! І після цього, начебто, відбувся вибух, — прокоментував відео адвокат Свиридовський.
Суддя Слободянюк сказав, що захист уникає прямої відповіді на запитання і ще раз уточнив, чи був Гуменюк під Радою і чи кидав гранату.
— Зараз не допит обвинуваченого Гуменюка… На жаль, чи на щастя, суду не надано таке право допитувати захист…
— Можете не відповідати.
— Ні, я ще раз відповім. Що на даному відео відсутнє зображення Гуменюка і Крайняка. У контексті доведення перебування на цьому місці Гуменюка і Крайняка це неналежний доказ. З іншого боку, ми бачим вибух, що працівники правоохоронного органу в порушення всіх нормативних документів кидають димові шашки у зворотній бік, у бік мітингувальників. Це, певно, і намагались зробити — спровокувати певні дії мітингувальників. А вибух ми почули, коли почали стукати кийками по щитам.
— На жаль, вашої відповіді на моє питання не було. Але це ваше право, — констатував суддя Слободянюк.
— Кидання гранати, на думку сторони захисту, є наслідком того, що правоохоронці стукали кийками по щитам і кинули в бік мітингувальників димову шашку, — резюмував суддя Циктіч.
— Не тільки це. По факту ми бачимо, що дійсно був вибух гранати. Захист вважає, що цей вибух відбувся внаслідок — перше, стукання кийками… — почав відповідати Свиридовський.
— Вибухів декілька, ви це зазначили.
— Внаслідок кидання різних речей вибухових і димових працівниками правоохоронного органу… Але це не все. Самі активні події почалися після того, коли… За нацгвардійцями стояли працівники спецпідрозділу, колишні беркутівці, і вони порвали портрети — там були представники легіону «Свободи», ветерани АТО. Розірвали портрети загиблих, з якими прийшли на мітинг. І ще там була дівчинка невисокого зросту і їй розбили голову кийком, вона вся в крові була. Після цього, на думку захисту, і відбувся вибух гранати.
Один із присяжних запитав, чи взагалі допустимо, щоб на мирному мітингу була граната. Адвокат відповів, що це безумовно кримінальне правопорушення і правоохоронні органи мали обовʼязок забезпечити порядок.
Свиридовському запропонували звернути увагу на ще якісь записи на диску, які виправдують його підзахисного. Але адвокат відповів, що не готовий, хоча підтвердив, що суд попередньо дав йому диски, які будуть досліджуватися.
Головуючий суддя Циктіч нагадав, що всі матеріали справи відкрили захисту ще в жовтні 2016-го.
— Я за сім років, по-перше, вже забув. Ви мені надали 16 дисків. На кожному диску не один файл, а величезна кількість. Я, наприклад, не знав, що прокурор попросить зараз саме цей диск. Якщо в нас ще будуть наступні засідання, то я попрошу повернутися і скажу, на що звернути увагу. А зараз я не готовий. Бо, чесно кажучи, ваша честь, я думав, що ви відкладете засідання з метою отримати інформацію від СІЗО, що саме трапилось із Гуменюком.
Суд оголосив перерву. Адвокат уже заявив, що не зможе бути присутнім у наступному засіданні, бо має в цей час справу в іншому суді по статті 358 КК (підроблення документів) і там зараз важлива стадія, і захист розраховує на виправдувальний вирок. Суддя відповів, що дати слухань раніше погоджувались і в разі неявки Свиридовського інтереси Гуменюка представлятиме адвокат Байда із безоплатної правової допомоги.
. . .
Нагадаємо, що Гуменюку загрожувало довічне позбавлення волі. Інший обвинувачений Сергій Крайняк наразі перебуває на свободі — ще у 2020-му йому змінили запобіжний захід і після повномасштабного вторгнення він мобілізувався і зараз бере участь у бойових діях. Провадження щодо Крайняка зупинено. Гуменюк у 2014-му брав участь у бойових діях на Донбасі у складі батальйону МВС «Січ». Він також неодноразово просив відпустити його на фронт, але такі звернення були марні.
31 серпня 2015-го Верховна рада проголосувала законопроект президента Петра Порошенка про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади, яким передбачався особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Законопроект був частиною Мінських домовленостей. Партріотичні організації в цей день під парламентом активно протестували. Після трагічних подій законопроект залишався без руху, а 29 серпня 2019-го новий президент Володимир Зеленський його відкликав.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
22
0
20
20
