Подільський районний суд Києва затвердив угоду про визнання винуватості в справі про шахрайство.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 13 листопада.
У 2018 році уряд затвердив порядок надання одноразової грошової допомоги родичам загиблих під час Революції гідності, а також особам, які отримали тілесні ушкодження під час акцій протесту в період із 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014-го.
У грудні 2019-го громадянин подав до Офісу генпрокурора заяву про злочин і що він отримав тілесні ушкодження під час Революції гідності.
У заяві чоловік писав, що в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року на Майдані Незалежності в Києві працівники «Беркуту» побили його. «Наносили удари по спині, обличчю, удари наносили прикладом автомата, внаслідок чого я отримав перелом трьох ребер і ключиці, вибили мені близько 10 зубів, я втратив зір на праве око, отримав поранення лівої руки від вибуху гранати», — йшлося в заяві.
Очевидцями побиття «беркутом» заявник зазначав двох своїх друзів та інших осіб.
У березні 2021-го чоловікові виплатили 200 тисяч гривень компенсації. Але як потім зʼясувалося, «потерпілий» насправді в лютому 2014-го в Києві не перебував і в акціях протесту участі не брав.
Після успішної виплати товариш цього чоловіка подав аналогічну заяву про злочин, щоб і собі отримати кошти. Він стверджував, що був побитий співробітниками міліції у ніч із 18 на 19 лютого 2014-го, коли біля сцени Майдану допомагав побитому товаришу.
Перший «потерпілий» не зупинився на отриманій виплаті і протягом 2021-2023 років продовжив писати заяви, скарги й клопотання до Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань. Він вимагав включити його до переліку осіб, які отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження під час Революції Гідності, і щоб йому виплатили 500 тисяч гривень.
Для підтвердження своєї заяви чоловік залучив двох своїх знайомих, домовившись, що вони будуть давати слідчим однакові, завідомо неправдиві показання про їх перебування на Майдані Незалежності.
У січні 2025-го один із лжепотерпілих уклав угоду про визнання винуватості. У травні 2025-го його засудили до 3 років позбавлення волі, але звільнили з іспитовим строком 2 роки. Цей чоловік у 2021-му писав заяву, щоб його визнали потерпілим, і свідчив на користь свого товариша.
У листопаді суд затвердив ще одну угоду. Чоловіка визнали винним у дачі завідомо неправдивих показань і закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману. Йому призначили покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільнивши з іспитовим строком 2 роки.
Обидва обвинувачені зобовʼязалися давати достовірні показання стосовно осіб, причетних до заволодіння державними коштами.
Щодо третього фігуранта, якому держава виплатила 200 тисяч компенсації, вироку наразі немає. Його анкетні дані у вироку не вказувалися із метою дотримання принципу презумпції невинуватості.



