Суддя Вищого антикорупційного суду Ярослав Шкодін оприлюднив окрему думку до вироку, яким громадянина Молдови засуджено за передачу неправомірної вигоди військовому прокурору за скасування арешту судна і вантажу.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на текст думки судді, що оприлюднена у реєстрі судових рішень.

12 травня  громадянина Молдови Сергія Неруха засудили до 5 років позбавлення волі за передачу 75 тисяч доларів хабара керівнику військової прокуратури Південного регіону Максиму Якубовському. Гроші передавалися за скасування арешту судна і вантажу соди, яка перевозилась із Кримського содового заводу Фірташа і була придбана для Неруха.

Суд визнав Неруха винним за ч.3 ст.369 ККУ – в наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище. З такою кваліфікацією до суду скерувала справу прокуратура.

Суддя Шкодін, який головував у колегії, що розглядала справу, висловив окрему думку, що Неруха слід було визнати винним за ч.1 ст.369-2 ККУ – зловживання впливом. Водночас застосувавши положення ст.49 КК про звільнення від кримінальної відповідальості і ст.96-1 КК щодо спеціальної конфіскації коштів (імовірно, 75 тисяч доларів як предмета неправомірної вигоди).

Злочин за ч.1 ст.369-2 КК карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

За злочин невеликої тяжкості із покаранням у вигляді позбавлення волі не більше 2 років строк давності складає 3 роки. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею такого злочину і до дня набрання вироком законної сили минули строки давності. У даному випадку події із передачею коштів прокурору Якубовському відбувалися у 2016 році. Тобто 3 роки минули і у випадку кваліфікації дій за ч.1 ст.369-2 КК Неруха мали б звільнити від кримінальної відповідальності.

Суд може вийти за межі пред’явленого обвинувачення в частині зміни кваліфікації, коли це покращує становище обвинуваченого. Однак в даному випадку, очевидно, позиція головуючого судді не перемогла в колегії.

Нижче наводяться міркування судді щодо кваліфікації дій обвинуваченого.

За матеріалами справи, пропонуючи та надаючи прокурору неправомірну вигоду за дії, направлені на зняття арешту майна, Нерух не мав чіткого уявлення про характер таких дій. Нерух звернувся до прокурора Якубовського як до особи, яка в силу займаної посади мала відношення до кримінального провадження, в межах якого були накладені арешти, але про те, якими будуть дії прокурора чіткого уявлення не мав, що по суті і не мало для нього вагомого значення на шляху до досягнення кінцевої мети.

При цьому, Якубовський також не описував Неруху, що конкретно робитиме для звільнення майна з-під арешту, а лише сказав, що йому потрібен час для обміркування ситуації, що склалася.

Із подальших подій вбачається, що «обміркувавши ситуацію», правоохоронні органи виготовили спеціальні несправжні (імітаційні) засоби – дві ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2016 року про задоволення клопотання прокурора про скасування арешту майна (судна і вантажу). Підроблені судові рішення призначалися для передачі Неруху на підтвердження виконання існуючих домовленостей в обмін на неправомірну вигоду в розмірі 75 тисяч доларів США, що й було зроблено 29 грудня 2016 року під час зустрічі із Якубовським у Києві в розважальному комплексі «Шутерс».

На думку судді, шляхом виготовлення несправжніх ухвал суду правоохоронні органи направили хід цієї справи бік надання Нерухом  неправомірної вигоди прокурору Якубовському не за вчинення останнім дій в межах своїх повноважень, а за використання можливостей та авторитету своєї посади для прийняття слідчим суддею рішення про скасування арешту.

Ні із матеріалів справи, ні із встановлених під час судового розгляду даних не вбачається, що Якубовський робив що-небудь для закриття справи та скасування арешту. Відповідно до ч.3 ст.174 КПК, єдина можливість для прокурора в межах власних повноважень – це закрити справу і скасувати арешт. У статті 174 КПК взагалі відсутня вказівка на процесуальну можливість прокурора чи слідчого звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Також зауважується, що на підроблених ухвал, з клопотаннями про скасування арешту майна до Приморського районного суду Одеси вказане прізвище не Якубовського, а іншого прокурора, що взагалі унеможливлює версію сторони обвинувачення.

Суддя вважає, що прокурор Якубовський міг процесуально впливати на хід досудового розслідування. А саме шляхом прийняття постанови, навіть і імітаційної, про закриття кримінального провадження. Однак слідчі та прокурори, документуючи діяльність Неруха, обрали іншу спрямованість та виготовили саме підроблені судові рішення. Але прийняття рішень про скасування арешту майна не входить до прямих службових повноважень прокурора, а є виключно прерогативою слідчого судді.

При прийнятті рішень слідчий суддя має бути самостійним і незалежним від будь-якого незаконного впливу і жодним чином не підпорядковується прокурору.

Якубовський ні як військовий прокурор Південного регіону України, ні як старший групи прокурорів у кримінальному провадженні не мав будь-якого законного впливу на слідчого суддю при прийнятті ним рішення, а лише міг проявити ознаки обумовленості впливу, використовуючи при цьому авторитет займаної ним посади.

Наразі вирок щодо Неруха не набув чинності і може бути оскаржений в апеляції. Обвинувачений залишається на свободі під заставою 1,38 млн грн.

Нагадаємо, що 30 листопада 2016 року військова прокуратура добилася арешту корабля, який перевозив 3 тисячі тонн соди з Кримського содового заводу Фірташа. Судно «Sky Moon» під прапором Танзанії везло товар із окупованого Криму до Молдови начебто з порушеннями правил в’їзду і митного контролю. Громадянин Молдови Сергій Нерух, який був власником соди, нібито передав $75 тисяч за зняття арешту з соди та судна військовому прокурору Південного регіону України Максиму Якубовському. Прокурор написав рапорт, передача грошей фіксувалася і Неруха затримали.

Нерух та його адвокати наполягали, що мала місце провокація злочину з боку Якубовського і правоохоронних органів.

Поки тривав судовий розгляд заявник і ключовий свідок у справі Максим Якубовський з 10 вересня 2020 став заступником нової генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.

В органах прокуратури він працює з 1996 року. Але з 2011-го до 2013-го Якубовський був експертом Центру правових ініціатив «Правова держава», що пов’язаний з Віктором Медведчуком. Як юрист Центру Якубовський брав участь у заході організації «Український вибір» Медведчука.

З 2014 і до лютого 2018- заступник Головного військового прокурора і військовий прокурор Південного регіону України. Саме під час роботи у військовій прокуратурі Якубовський став “викривачем”. Він повідомив керівництву, що з ним намагається домовитися власник вантажу соди, яку арештували разом із судном Sky Moon.

Капітан судна, яке везло соду, обвинувачувався у систематичному порушенні порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

У червні 2019 року капітан був виправданий, тому що повідомлення про підозру, обвинувальний акт і клопотання про застосування запобіжного заходу були неякісно перекладені на арабську – за допомогою програми «google-перекладач». У липні 2020 апеляційний суд підтвердив це рішення.

Читайте також

Заступника Венедіктової допитали з приводу $75 тис. хабара

У справі про $75 тисяч для прокурора Якубовського допитали свідка-сбушника і обвинуваченого

18

0

20

20