У справі про вбивство Вороненкова не відвели суддів і дивилися відео

178

Шевченківський суд Києва 13 березня провів чергове засідання у справі про вбивство ексдепутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

На лаві підсудних – Ярослав Тарасенко і Олександр Лось, яких звинувачують у пособництві в умисному вбивстві політика. До них застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Адвокат Емма Целовальник заявила відвід суддям і присяжним. У заяві йшлося, що суд неодноразово відмовляв захисту у зміні запобіжного заходу на непов’язаний із триманням під вартою. Захисник повідомила, що ані вона, ані її підзахисний Олександр Лось не отримували будь-яких клопотань від прокурора про продовження запобіжного, і прокурори з таким клопотанням до суду не зверталися. Натомість продовження запобіжного неодноразово ініціював головуючий суддя Циктіч. Тому адвокат сказала, що суд фактично виконує функцію прокурора і при цьому ігнорує відсутність ризиків і підстави для більш м’якого запобіжного заходу.

Крім того, ухвали про продовження запобіжного заходу направляються стороні захисту несвоєчасно, що позбавляє права на повноцінну апеляційну скаргу. У березні 2020 розглядається апеляція на ухвалу від 18.12.2019. А Шевченківський суд 12.02.2020 вже встиг винести нову ухвалу з цього приводу. Адвокат Целовальник стверджує, що головуючий Циктіч не передає в апеляційний суд матеріали справ у повному обсязі, чим позбавляє можливості здійснити повну перевірку рішень першої інстанції.

Обидва обвинувачені та адвокат Влад Добош заяву про відвід підтримали.

Прокурор Олег Власов сказав, що позиція адвоката зводиться до незгоди із рішеннями суду, а тому підстав для відводу нема.

Після виходу з нарадчої судді повідомили, що залишають заяву без задоволення. Після цього суд повернувся до дослідження доказів обвинувачення.

Переглядалися відеозаписи із камер спостереження у ЖК «Діамант» від 22-23 березня 2017 року. Прокурор підтвердив, що це була нарізка із великого обсягу записів, подавати які повністю вважали недоцільним.

Камери фіксували заїзд і виїзд з двору Юрія Василенка, який орендував квартиру в одному будинку з Вороненковим і вважається організатором вбивства. Разом із Василенком був Олександр Лось.

Щодо іншого підсудного Тарасенка, то він, за даними слідства, 23 березня 2017 вранці прибув на автовокзал у Києві і потім за кермом Daewoo Lanos підвіз кілера Паршова до «Прем’єр палацу». Прокурор хоче довести, що Василенко і Лось, перебуваючи у дворі дому Вороненкова, передавали своїм спільникам інформацію про пересування жертви.

Захист критикував відеозаписи як такі що нічого не доводять. Звертали увагу, що Василнко і Лось залишались у дворі у той час, коли злочин вже скоєно. А знаходження Тарасенка за кермом автомобіля Ланос ніяк не задокументоване.

Обвинувачений Лось підтверджував, що працював охоронцем Василенка, але наполягав, що до вбивства не має ніякого відношення і якщо Василенко мав такі плани, то він про них не знав. Сам Василенко нині значиться у розшуку.

Якість відео не дозволяла побачити, наприклад, номер і марку автомобіля. Крім того, прокурор ще не надав первинних носіїв інформації і документів, які пояснюють походження цих записів.

Представник потерпілих сказав, що вважає представлені відеозаписи неінформативними.

Нагадаємо, що Тарасенка і Лося звинувачують у пособництві в умисному вбивстві колишнього депутата Держдуми РФ Вороненкова. До них застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тарасенко начебто був водієм покійного кіллера Паршова, а Лось здійснював візуальне спостереження за Вороненковим.

Обвинувачені своєї вини не визнають і вважають справу сфабрикованою. Справу слухає суд присяжних. Наразі допитано низку свідків і розпочато дослідження письмових доказів та відеоматеріалів.

Вороненкова вбили трьома пострілами 23 березня 2017 року в центрі Києві. Кілера й охоронця Вороненкова було поранено. Пізніше кілер, яким виявився громадянин України Павло Паршов, помер у лікарні.

Причиною вбивства Вороненкова прокуратура називає політичні мотиви і незгоду політика з внутрішньою та зовнішньою політикою РФ. У жовтні 2016 він переїхав на постійне проживання в Україну і згодом отримав український паспорт. Також Вороненков був свідком у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича, на стадії досудового слідства дав показання про причетність керівництва Росії до збройної агресії проти територіальної цілісності та суверенітету України.

Водночас обвинувачення офіційно заявило, що до організації вбивства Вороненкова спецслужбами РФ начебто був залучений Володимир Тюрін, колишній чоловік дружини депутата, який негативно ставився до її другого шлюбу.

Тюрін, за версією слідства, доручив організацію вбивства деякому Юрію Василенку, громадянину України, який має зв’язки в кримінальному середовищі і зараз перебуває у розшуку.

Було задумано, що безпосередніми виконавцями мають бути особи з праворадикального націоналістичного середовища, учасники АТО, не поінформовані про дійсні мотиви замовників.

У квітні 2019 вдова Вороненкова Марія Максакова дала показання в суді і заперечила причетність Тюріна. Жінка озвучила іншу версію, що за вбивством стоїть колишній співробітник Слідчого комітету РФ Денис Панаїтов. Сім’я Вороненкова жила в квартирі Панаїтова після переїзду до Києва і вони планували обміняти на неї своє московське житло, але Панаїтов начебто не захотів виконувати домовленості, але присвоїв нерухомість Максакової. Обвинувачених потерпіла не впізнала.

error19
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Розсилка новин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь