Зарічний районний суд міста Суми виправдав водія і двох посадовців у справі про загибель дівчини у ДТП.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 1 травня.
9 лютого 2016-го близько 8-45 у місті Суми напроти ТРЦ «Лавина» зупинився тролейбус. Після посадки-висадки пасажирів тролейбус рушив, за версією, із неповністю зачиненими дверима. Двері закрилися неповністю, бо між стулками застрягла пасажирка. Водій нібито не вимкнув кнопку «Дозвіл ходу при відкритих дверях» і поїхав із неповністю закритими дверима. Коли тролейбус прискорився, спрацювала «функція реверсу» і двері начебто автоматично відкрилися та пасажирка випала і попала під заднє колесо трамвая. Від травм 16-річна студентка загинула на місці.
Водія звинувачували у порушенні правил безпеки дорожнього руху з летальним наслідком (ч.2 ст. 286 ККУ).
Суд допитував свідків — пасажирів тролейсбуса і водія маршрутки, який їхав слідом. Їхні пояснення були вкрай суперечливими. Тільки двоє пасажирів стверджували, що бачили момент, як дівчина випала з тролейбуса.
Інші свідки не бачили випадіння дівчини, а говорили, почули це від когось із пасажирів. Водночас одна жінка бачила, як за вікном тролейбусу, коли двері зачинилися, щось промайнуло, після чого свідок відчула поштовх та глухий удар ззовні. Потім пасажири зрозуміли, що тролейбус переїхав перешкоду.
Показання очевидців не дозоволили чітко визначити механізм потрапляння потерпілої під колеса тролейбусу. Частина пасажирів говорили про випадіння дівчини-пасажира через відкриті двері тролейбусу, а інші, зокрема, водій маршрутки, який їхав за тролейбусом — що дівчина підбігла до тролейбуса, який відʼїжджав від зупинки із зачиненими дверима і, ймовірно, підсковзнулась і впала під колеса.
Тому суд не міг тлумачити ці свідчення як переконливі докази вини, адже сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
За результатами службового розслідування КП «Електроавтотранс», дівчина до трагедії знаходилась ззовні тролейбусу, а не в салоні, тобто мав місце нещасний випадок. Між другими і третіми дверима були відбитки пальців, розмазані по боковій частині тролейбусу. Були зроблені фото, але поліція відмовилася брати їх до уваги.
За висновком фахівців, тролейбус був справний. Спеціаліст заводу-виробника тролейбусів «Богдан»пояснив, що у тролейбусі є так званий «чорний ящик» або самописець, який фіксує на карту памʼяті усі недоліки, помилки та збої у роботі. Після трагедії він за проханням працівників прокуратури оглядав самописець тролейбусу. О 8-30 того дня була зафіксована єдина помилка — відсутність живлення у мережі, але вона не стосувалась дорожньо-транспортної пригоди. Інших помилок самописець не фіксував. Якщо б водій поїхав з відкритими дверима, то самописець фіксував би помилку. Крім того, на тролейбусі «Богдан» встановлена система безпеки: з відкритими дверима рух тролейбусу неможливий. Після ДТП слідча група намагалася проїхатись у тролейбусі з відчиненими дверима і це не мало успіху.
Експерт, який давав висновок про порушення водієм правил ПДР, розповів у суді, що розглядалось тільки версія випадання потерпілої з тролейбусу і він досліджував тільки технічну сторону питання як це могло статися. Саме цю версію задавав слідчий для проведення експертизи. Те, що дівчина бігла до тролейбусу та, послизнувшись, впала під його колеса — експерту як вихідна ситуація для аналізу не задавалась. Тобто слідчий, маючи дані про альтернативну версію подій, не перевірив її експертним шляхом.
Звинувачення виснули також начальниці служби руху КП СМР «Електроавтотранс». Їй інкримінували службове підроблення — внесення до паспорту тролейбусного маршруту завідомо неправдивих відомостей, що біля ТРЦ «Лавина» є зупинка (ч.1 ст.366 ККУ).
У 2015 році КП «Електроавтотранс» виступило ініціатором створення зупинки громадського транспорту в районі торгового центру «Лавина» і спрямувало листа до Сумської міської ради.
Виконавчий комітет ввів назву зупинки «ТРЦ Лавина» і опублікував рішення на офіційному сайті Сумської міської ради.
У подальшому посадковий майданчик біля «ТРЦ Лавина» не облаштовувався, зупинку не ввели в експлуатацію, документація на неї не складалась, розміщення її і обладнання з Державтоінспекцією не узгоджувалось, виконкомом не затверджувалось, на балансі міськради зупинка не перебувала і тому взимку її не прибирали.
Зупинка була неофіційною. За невідомих обставин особи навпроти торгівельного центру зʼявився дорожній знак «Місце зупинки автобуса». Хоча планувалася тролейбусна зупинка. За висновком дорожньо-технічної експертизи, дане місце не можна розглядати як зупинку тролейбусу.
Суд жінку виправдав. По-перше, вона не визначала місце зупинки і не змінювала рух тролейбусів по маршруту. Про введення зупинки ТРЦ «Лавина» повідомили директора КП «Електроавтотранс» на нараді у Сумській міській раді. І зупинялись водії у тому місці через дорожній знак зупинки. Обвинувачена не давала вказівки водіям зупинятися у тому місці За усних вказівок директора «Електроавтотрансу» розміщувалися оголошення про обовʼязок водіїв зупинятись біля ТРЦ «Лавина» та під підпис ознайомлено водіїв з таким обовʼязком. І саме такі вказівки та дії директора, оголошення, шляхові листи і встановлений невідомими особами дорожній знак були для водіїв тролейбусів керівництвом до дій, а не технічний паспорт маршруту, який знаходився на підприємстві і який не доводився до відома водіїв.
Зрештою, виявилося, що паспорт тролейбусного маршруту не було складено, посвідчено та скріплено печатками за визначеною формою. Тобто Паспорт не був офіційним документом і внесення записів до такого документа не утворюює складу злочину за ст.366 ч.1 ККУ.
Третім обвинуваченим був начальник відділу технагляду Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міськради. Його судили за порушення правил, норм і стандартів убезпечення дорожнього руху (ст. 288 ККУ).
Чиновник нібито не проконтролював прибирання дороги біля зупинки ТРЦ «Лавина». Як наслідок на зупинці громадського транспорту сформувався сніговий вал висотою 0,7 м та шириною 1 м.
За висновком дорожньо-технічної експертизи, випадіння з тролейбуса і потрапляння тіла під колеса тролейбуса можливе лише за наявності перешкоди між правим габаритом тролейбуса та місцем падіння тіла. У даному випадку це був сніговий вал. Якби снігового валу не було жінка начебто не потрапила би під колеса тролейбусу.
Чиновник підписав із КП «Шляхрембуд» акти виконаних робіт із розчистки вулиць від снігу. Але ці акти стосувались тільки очищення від снігу магістралей. Управління капітального будівництва та дорожнього господарства не займається і не контролює розчищення пішохідних переходів, зупинок і тротуарів. Очищення узбіччя чи зупинок від снігових валів — це компетенція Департаменту інфраструктури.
Співробітник КП «Шляхрембуд» розповів, що від снігу прибирали саму проїзну частину, виконувався мінімальний обсяг робіт, щоб забезпечити проїзд транспорту. Очищення тротуарів, пішохідних переходів не передбачалося. Снігові вали в межах зупинки на бодюрному камені прибирають вони, але тоді випало багато снігу й неможливо було вивезти все, оскільки потрібно дуже багато коштів і техніки. Тому снігові вали, які утворювалися вздовж бордюру і не порушували проїзд транспорту зміщували на край і залишали. КП «Шляхрембуд» не мав обовʼязку розчищати зупинки транспорту і цим начебто мали займатись підприємство, за яким закріплена зупинка.
Колишнійдиректор Департаменту інфраструктури розповів, що зупинки ТРЦ «Лавина» у переліку зупинок для прибирання не було, тому її не розчищали.
У судовому засіданні виступав заммера Сум. Він розповів, що зупинка біля ТРЦ «Лавина» не була обладнана для тролейбусів і тролейбус не мав зупинятись, там був дорожній знак «Зупинка на вимогу» тільки для маршрутних таксі, який встановив невідомо хто.
Інші чиновники міськради підтвердили, що зупинки громадського транспорту біля ТРЦ «Лавина» в юридичному сенсі не існувало і незрозуміло, чому транспорт там зупинявся. Після трагедії у місті провели інвентаризацію усіх зупинок.
Відповідно до посадової інструкції, обвинувачений контролював дотримання підрядниками якості будівельно-монтажних робіт, їх обсягів та вартості. Але не відповідав за утримання автомобільних доріг, вулиць та інших дорожніх споруд. Тому не є субʼєктом злочину, передбаченого ст.288 КК України.
Один із адвокатів у цій справі висловив думку, що винуватців загибелі дівчини слід шукати у Сумській міській раді, які «роздавали» назви зупинок, але не займались їх облаштуванням. Водій тролейбусу, зупиняючись біля ТРЦ «Лавина» керувався дорожнім знаком. Але слідчі так і не зʼясували, хто розмістив цей знак.
Випрадовуючи всіх трьох обвинувачених суд вказав на неповноту досудового розслідування, у результаті чого не перевірено істотні обставини справи. Суд же не наділений повноваженнями збирати докази.
У жовтні 2016-го суд уже повертав обвинувальний акт прокуророві із причини неконкретності обвинувачення. Апеляційний суд скасував цю ухвалу і направив обвинувальний акт для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання. Прокурор під час судового розгляду не скористався своїм правом змінити обвинувачення.
Фото — dancor.sumy.ua
22
0
20
20
