Вищий антикорупційний суд оприлюднив текст вироку, яким виправдав нардепа 7-8 скликань Руслана Сольвара від звинувачень у зловживанні владою.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 14 червня.
Нардеп користувався за бюджетний кошт готельним номером, хоча отримав у спадок квартиру в столиці.
Тільки після низки публікацій у ЗМІ, народний депутат відмовився від отримання коштів. За півтора року, як встановило слідство, колишній парламентарій встиг отримати понад 361 тис. грн компенсації за оренду житла.
Суд виправдав Сольвара за відсутністю в його діях складу злочину. Нардеп не мав владних повноважень для прийняття рішення про виплату компенсації за оренду готельного номера, що виключає ймовірність зловживання владою з його боку.
Під час розгляду справи з’ясувалося, що Управління справами Апарату Верховної Ради не перевіряло правомірність отримання компенсації за винайм готельного номера. Але ніщо не свідчить, що ця обставина залежала від волевиявлення обвинуваченого. А тому це не перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з його повноваженнями і статусом народного депутата України.
Водночас суд дійшов висновку, що в діях колишнього парламентаря є ознаки шахрайства.
Сольвар не повідомив Керівника Апарату Верховної Ради та Управління справами Апарату ВР про втрату права на компенсацію за винайм готельного номеру. Замовчування (приховання) інформації, що мала б суттєве значення, і вчиняється з метою викликати впевненість в обов’язковості передачі майна (у даному випадку – виплати компенсації) також є обманом, тобто одним із способів шахрайського заволодіння чужим майном.
Доводи прокурора про відсутність у діях нардепа обману з огляду на те, що в нього нема обов’язку повідомляти про забезпечення житлом у Києві, суд відхиляє з огляду на наступне.
Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном може мати як активний (повідомлення неправдивих відомостей), так і пасивний (умисне замовчування юридично значимої інформації) характер. У другому випадку треба встановити, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов’язковості або вигідності передачі майна шахраєві.
Сольвар підписав договір на продовження користування готельним номером уже після оформлення спадщини, тобто знаючи про зміну обставин, за яких він на нього мав право. Отже, він умисно замовчував юридично значиму інформацію. Право народного депутата на отримання коштів для оренди житла або винайму готельного номера закон пов’язував із забезпеченістю житлом у місті Києві. Тому відсутність прямого обов’язку в нормативно правових актах повідомляти про зміну цієї обставини не може скасувати її обов’язкову наявність для існування цього права.
Але скільки шахрайство, вчинене у великих розмірах, є більш тяжким злочином у порівнянні з ч. 2 ст.364 ККУ (зловживання владою), то зміна кваліфікації призведе до погіршення становища обвинуваченого, а, отже, така перекваліфікація можлива лише шляхом зміни обвинувачення прокурором, який таким правом не скористався.
Нагадаємо, що виправдувальний вирок ще може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 30 днів з дня проголошення.
21 травня Вищий антикорупційний суд виправдав нардепа 8 скликання Андрія Левуса в аналогічній справі. Суд дійшов висновку, що Левус не мав ознак спеціального суб’єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та не діяв з використанням влади. Також у вироку зазначалося, що про відсутність чіткого, стабільного та передбачуваного законодавства в цій сфері. Антикорупційна прокуратура вже оскаржила це рішення.
30 квітня 2020-го суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі екснардепа Олександра Черненка. Колишній парламентарій отримав 3 роки умовно із забороною на один рік обіймати посади в органах влади.
22
0
20
20
