Верховний суд залишив без змін вирок і рішення апеляційної інстанції у справі про шахрайство в особливо великих розмірах.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 7 квітня.
У червні 2019 Шевченківський суд затвердив угоду про визнання винуватості між підсудним і прокурором Вячеславом Горбенком.
Чоловіка засудили на 5 років позбавлення волі, але звільнили з іспитовим терміном. За 300 доларів він дав невстановленій особі копії свої документів і дружини, що були використані для підроблення документів про право власності на квартиру, а також з дружиною приїхав до нотаріуса і підписав договір купівлі-продажу цієї квартири, що насправді належала не йому, а «Райффайзен Банк Аваль».
Пізніше інший прокурор Денис Скляр оскаржив цей вирок. Прокурор повідомив, що йдеться про особливо тяжкий злочин і обов’язковою умовою укладення угоди про визнання винуватості є викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Але в угоді та вироку такі відомості відсутні, оскільки відсутній не тільки конкретний перелік доказів вини організатора злочину чи інших співучасників, а навіть загальна вказівка про додержання вимог щодо викриття підозрюваного.
При цьому перевірка доказів щодо викриття підозрюваним інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при затвердженні угоди про визнання винуватості.
За наявності сумнівів у достовірності повідомленої підозрюваним інформації прокурор міг відкласти направлення до суду обвинувального акта з угодою до завершення необхідних слідчих дій.
Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності обставин, які підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, є обов’язком прокурора.
Водночас закон передбачає через невиконання засудженим умов угоди скасування вироку, яким її затверджено. Також прокурор може ініціювати притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 ККУ – умисне невиконання угоди про визнання винуватості.
22
0
20
20
