Верховний суд задовольнив касаційні скарги у справі про вбивство Ірини Ноздровської і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на постанову від 12 вересня.
Раніше, у жовтні 2023-го, Київський апеляційний суд підтримав вирок першої інстанції, яким Юрія Россошанського за вбивство односельчанки з особливою жорстокістю засудили до 15 років увʼязнення.
Обвинувачений і його захисник оскаржували рішення і просили закрити справу за відсутністю доказів. Прокурор подав апеляцію, вимагаючи довічного увʼязнення. Донька вбитої просила призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції і висловлювала сумніви щодо встановленого місця і часу вбивства матері, знаряддя злочину та обставин заподіяння їй тілесних ушкоджень.
Верховний суд дійшов висновку, що апеляційний суд, залишаючи вирок без змін, формально підійшов до скарг, бо повторно не дослідив фактичні обставини справи та не дав власної оцінки зібраним доказам.
Так, апеляційний суд фактично ухилився від відповіді про порушення права обвинуваченого на захист. Зокрема, що після затримання Россошанського доставили до Управління карного розшуку ГУНП в Київській області, де він майже добу перебував під контролем поліцейських і допитувався без адвоката. Як докази були використані результати НСРД у приміщеннях поліції. Апеляційний суд ніяк не відповів на аргументи захисту, що в поліційному відділку мало місце не приватне спілкування, а допит затриманого працівниками поліції без захисника та без розʼяснення йому прав, зокрема права не свідчити проти себе.
Ці та інші доводи захисту, на думку Верхвоного суду, не отримали вмотивованих відповідей апеляційного суду, який формально продублював висновки місцевого суду і передчасно вказав, що наведені аргументи є безпідставними.
Клопотання доньки Ноздровської про повторне дослідження доказів колегія суддів апеляційного суду взагалі не розглянула, що є істотним порушенням вимог КПК та підставою для скасування судового рішення. Було аналогічне прохання сторони захисту, але в судовому засіданні обвинувачений відмовився від повторного дослідження доказів. Проте з огляду на доводи та вимоги апеляційних скарг суд не був не позбавлений можливості ухвалити рішення і повторно дослідити обставини справи.
Нагадаємо, що, за версією обвинувачення, Россошанський убив Ноздровську 29 грудня 2017 року, не раніше 17:30 в селі Демидів біля зупинки громадського транспорту. На ґрунті довготривалих неприязних відносин він наніс потерпілій численні удари ножем у шию та обличчя. Далі він закинув тіло на плече і переніс тіло до річки «Кізка». Біля бетонного мосту він зняв із потерпілої одяг і тіло кинув в річку. А одяг завбрав із собою додому і спалив у грубці.
Доказами стали показання потерпілих та свідків, які не були безпосередніми очевидцями події; дані протоколів огляду місця події, висновки та показання експертів щодо тілесних ушкоджень загиблої, протокол проведення слідчого експерименту із Россошанським і дані протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю особи, в яких зафіксовано факт зізнання підозрюваного у скоєному та ін. Свідків убивства на зупинці маршрутки немає. На місці, де, нібито, сталося криваве вбивство і по всьому маршруту Россошанського з тілом до річки Кізка не знайдено жодних слідів крові.
Мертву жінку знайшли 1 січня 2018-го у річці із 17 ножовими пораненнями. За кілька днів вину на себе взяв односелець Юрій Россошанський, чий син за два роки до цього збив машиною на смерть молодшу сестру Ірини.
Россошанський пояснював, що Ноздровська, начебто, не давала родині проходу, обзивала його вбивцею, тому ввечері на зупинці маршрутки біля магазину він убив її, щоб нарешті настав спокій, а тіло відніс за півтора кілометра і скинув у річку.
Після передачі справи до суду Россошанський змінив показання, кажучи, що взяв на себе злочин, піддавшись по суті шантажу поліції в обмін на обіцянки звільненння сина, який відбував тюремний строк за смертельну ДТП. У разі визнання вини йому, начебто, обіцяли звинувачення у вбивстві в стані афекту і максимум 2 роки позбавлення волі. Та психіатрична експертиза не підтвердила, що Россошанський був у стані афекту.