Верховний суд розглянув скарги на рішення про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів слідства і прокуратури.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на постанову від 15 жовтня.
Йдеться про колишнього начальника Мелітопольського міського відділу управління Служби безпеки України в Запорізькій області, військовослужбовця СБУ за контрактом.
28 лютого 2022 року його за підозрою в дезертирстві затримав керівник Криворізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону. За версією слідства, підозрюваний самовільно залишив місце служби і був виявлений на території Кривого Рогу.
1 березня 2022 року військоовслужбовцю обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із алтернативою застави в 744 тисяч гривень, яка була внесена.
7 березня 2022 року запобіжний захід у вигляді застави був змінений на особисте зобов`язання, а вся сума застави без згоди власника коштів була направлена на потреби оборони.
25 липня 2022 року кримінальне провадження закрили за недоведеністю винуватості (п.3 ч.1 ст.284 КПК).
У жовтні 2022-го за скаргою слідчий суддя постанову про закриття кримінального провадження скасував та зобовʼязав прокурора закрити кримінальне провадження за відсутністю складу злочину (п.2 ч.1 ст.284 КПК). 3 листопада 2022 року судове рішення було виконано і кримінальне провадження остаточно закрито.
Військовослужбовець звернувся із позовом про стягнення 9 млн 590 тисяч гривень моральної компенсації і відшкодування 750 тисяч гривень витрат на адвоката. Суму моральної шкоди він обґрунтовував висновком судово-психологічної експертизи.
У квітні 2024-го Комунарський районний суд міста Запоріжжя ухвалив стягнути колишньому підозрюваному 1,9 млн гривень моральної компенсації і 25 тисяч гривень витрат на правничу допомогу.
Апеляційний суд зменшив моральну компенсацію до 42 тисяч гривень і витрати на правничу допомогу до 3 тисяч.
Верховний суд скасував це рішення, не погодившись із висновком апеляційного суду, що позивач не підтвердив спричинення йому моральної шкоди в розмірі, що перевищує мінімально встановлений законом.
За другим разом апеляційний суд ухвалив стягнути 2 мільйони гривень моральної шкоди і 192 тисячі гривень на адвоката.
Така сума моральної шкоди у 50 разів перевищувала гарантований мінімум, який у даному випадку становить 39 тисяч гривень (8 000 грн мінімальної заробітної плати х 4 місяці 27 днів незаконного перебування під слідством).
Верховний суд вважає, що апеляційний суд не мотивував, чому сума компенсації так суттєво має перевищувати мінімальний розмір.
Позивач утримувався під вартою лише кілька днів, а потім запобіжний захід йому змінили на неповʼязаний з триманням під вартою. Відомості про інші обмежувальні заходи щодо нього відсутні. Враховуючи ймовірну глибину душевних страждань позивача, а також засади розумності, і справедливості, колегія суддів вирішила, що достатнім для компенсації буде 100 тисяч гривень.
Висновок експерта-психолога щодо моральної шкоди для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом з іншими доказами.
У позовній заяві та касаційній скарзі зазначалося про перебування дружини позивача з двома малолітніми доньками в окупації, труднощі із терміновою евакуацією родини з окупованої території. Ці обставини суд вважає суттєвими, але не такими, які дають підстави для збільшення розміру моральної шкоди майже у 200 разів у порівняно з мінімальним.
Також суд зауважив, що загроза життю родини позивача виникла внаслідок збройної агресії іншої держави, відповідальність за яку держава Україна перед позивачем не несе. Нетривале перебування позивача під вартою (до 3 березня 2022 року) не мало вирішального значення для організації ним евакуації родини з окупованої території Мелітопольського району, яка відбулася 7 квітня 2022 року. Тобто умови запобіжного заходу не позбавили позивача можливості евакуювати родину, а труднощі, які при цьому виникли, були повʼязані виключно з окупацією території ворогом.
Оскільки Верховний суд зменшив розмір моральної шкоди до 100 тисяч грн, що складає 1,04% від заявлених позовних вимог (9,59 млн грн), то компенсацію витрат на правову допомогу також зменшили пропорційно до 7 800 грн (750 000 грн х1,04%).



