Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зробила подання про звільнення з посади судді Дзержинського райсуду Харкова Ірини Грищенко.

Про це повідомляє «Судовий репортер»  з посиланням на рішення від 21 липня.

Суддя Грищенко розглядала справу про зловживання впливом (ст.369-2 ККУ) за обвинуваченням начальника окремого відділу внутрішньої безпеки по Східному регіональному управлінню Державної прикордонної служби.

У кінці 2019 року до неї прийшов адвокат обвинуваченого Іван Вездауцан і повідомив, що хоче подавати клопотання про повернення його клієнту коштів (31 713 доларів США та 1 295 грн.), вилучених за місцем його проживання.

Суддя начебто попросила в адвоката проект клопотання і, прочитавши, сказала, що обґрунтування недостатнє, порадила принести документи, які підтверджують, що арешт на гроші не накладався. У подальшому адвокату вдалося отримати відповідь від Печерськогос суду про відсутність арешту. 15 січня 2021-го суддя нібито висловила прохання передати їй 4 тисячі доларів за позитивне судове рішення.

Через початок карантину розгляд клопотання відбувся аж у кінці травня. Суддя вийшла у нарадчу кімнату і… нібито зустрілась у підсобці з адвокатом і отримала хабар. З’ясувалося, що адвокат діяв під контролем антикорупційних органів.

Суддя стала підозрюваною і її відсторонили від посади. На початку 2021 року справу проти неї передали до Вищого антикорупційного суду.

Адвокат Роман Маселко подав дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя, вимагаючи звільнити Грищенко із посади судді. У скарзі йшлося про порушення суддівської етики, оскільки Грищенко вступила у позапроцесуальне спілкування з учасником справи.

У свою чергу, Грищенко проти скарги заперечувала, кажучи, що Маселко не мав права подавати скаргу, бо не є учасником кримінального провадження і знає про інцидент опосередковано лише зі ЗМІ і повідомлень правоохоронних органів. Маселко, на думку судді, подав таку скаргу, бо співпрацює з НАБУ.

Однак дисциплінарна палата ВРП скаргу розглянула. Подати дисциплінарну скаргу на суддю може будь-яка особа.

Грищенко звертала увагу, що не існує жодного судового рішення (вироку), що підтверджує її вину. Дисциплінарна палата пояснила, що відсутність вироку не є перешкодою, оскільки не досліджується правомірність підозри, не дається оцінка обвинуваченню, не вирішується питання наявності або відсутності вини. Встановлене дисциплінарне порушення не свідчить про скоєння суддею злочину.

Суддя переконує, що адвокат Вездауцан вступив у справу виключно, щоб її спровокувати. Уже, знайомлячись із матеріалами власної кримінальної справи, Грищенко помітила, що договір про надання правничої допомоги, на підставі якого діяв Вездауцан, начебто не відповідає вимогам законодавства, тому він не міг брати участі у справі.

Однак можлива провокація, як вважає дисциплінарна палата, не впливає на факт порушення з боку судді.

Неодноразові зустрічі та спілкування з адвокатом свідчать про умисність дій судді Грищенко, яка не могла не усвідомлювати, що порушує вимоги закону і принцип верховенства права, присягу судді, не дотримується високих стандартів поведінки.

У день затримання суддя зустрілась із адвокатом у підсобному приміщенні суду, порушуючи таємницю нарадчої кімнати.

Дисциплінарна палата вирішила притягнути суддю Грищенко до дисциплінарної відповідальності і застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Рішення може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя. Якщо подання залишиться в силі, то буде прийнято окреме рішення, на підставі якого Грищенко звільнять.

18

0

20

20