Шевченківський суд Києва 3 грудня провів чергове засідання у справі про вбивство Ірини Ноздровської.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
У попередньому засіданні Россошанський показував, як зустрів Ноздровську біля магазину по виході із маршрутки, як напав і бив її ножем, а потім, закинувши на плечі, поніс тіло до річки.
На записі чутно, як чоловічий голос запитує Россошанського, чи спалював він у пічці з одягом Ноздровської також взуття. Той відповідає, що не пам’ятає, бо кинув все разом.
«Все было в клумаке. Все сунул палкой… Тряпка это ж не кирпич, что трудно, тряпка она играет, я палкой так-так…», – описав Россошанський спалення одягу після вбивства.
На запитання про деталі одягу каже, що, на його думку, на верхньому одязі, мабуть, були ґудзики (насправді блискавка).
На завершення слідча поліції уточнює у Россошанського, чи тиснули на нього під час пояснень і той заперечує. Підозрюваний показує слідчій групі, якою дорогою вертався від річки додому. По дорозі він двічі впав, тому прокурор вважає, що саме тоді міг загубити деякі речі вбитої (деякі речі було знайдено, але в іншому місці, а не на дорозі, якою йшов підозрюваний).
Россошанський на відео говорив, що о 7 вечора був вдома і тоді йому подзвонив син. Також слідча поліції цікавилась, чи вживав того дня Россошанський алкоголь. Він підтвердив, що вдень заходив сват і приніс чвертку горілки пом’янути брата його сестри.
Слідча група приходить на подвір’я Россошанського. Його запитують про грубку, в якій нібито спалено речі вбитої. Россошанський каже, що попіл викинув у канаву. О 8 вечора ліг спати, дивлячись телевізор.
Наступного дня о 6 ранку Россошанський поїхав до Києва – повіз у СІЗО передачу синові. Сів на маршрутку з села Демидів до метро «Героїв Дніпра», де біля супермаркету «Велика кишеня» є стихійне звалище і викинув пакет з одягом, який мав на собі у день вбивства.
Син Россошанського утримувався під вартою, тому що у 2015 році машиною збив на смерть молодшу сестру Ноздровської. Після цього обидві сім’ї постійно конфліктували. Родичі загиблої при зустрічі нібито постійно називали Россошанського і його сина вбивцями.
Адвокат Цибенко нагадав, що його підзахисному на етапі слідства обіцяли інкримінувати вбивство у стані афекту (сильного душевного хвилювання) через ворожнечу із потерпілою. Адвокат переконує, що Россошанський сподівався на більш м’яке обвинувачення і тому фантазував під час слідчого експерименту.
Суддя Слободянюк запитав Россошанського, чи була у Ноздровської сумка.
– Я не то, что о сумке, я о Ноздровской ничего не могу сказать, – відказував обвинувачений.
– Тобто все, що Ви зазначали на відеозаписі, все це було вигадано? – запитав суддя.
– Совершенно верно.
– А те, що Ви показували, різні напрямки – це також Вам хтось говорив, що треба показувати?
– Прошло много времени до эксперимента… 8-10 дней прошло (слідчий експеримент проводився 8 січня, а вбивство сталося – 29 грудня – прим.). Непроизвольно много информации услышано было. По телевизору по всем каналам показывали, начиная с первого числа. Разговоров было достаточно…
– Ви самі це вигадували чи Вам хтось розповів?
– Я сам на скорую руку, для протокола, поздно ночью 7 января, без присутствия адвоката… Вся ситуация описана с моих слов…
Обвинувачений додав, що частину інформації підслухав у самих співробітників поліції, коли на початку січня він та інші жителі села викликались у відділок давати показання. Уривки фраз він чув із відкритих дверей кабінетів, а також у курилці, де працівники поліції вважали його за свого.
Раніше Россошанський вже пояснював, що нібито погодився взяти вину на себе, щоб сина випустили із в’язниці.
Суддя уточнив у Россошанського його номер телефона і поцікавився у прокурора даними геолокації номера у день вбивства. Прокурор підтвердив, що має довідки по номерах Россошанського і Ноздровської, скадені працівником поліції, і готовий дати їх дослідити. Адвокат також повідомив, що є висновок телекомунікаційної експертизи цих довідок, що локацію телефона Россошанського у день вбивства встановити неможливо.
Прокурор сказав, що хоче викликати в засідання для допиту експерта, який робив телекомунікаційну експертизу. Зі слів прокурора, висновки експерта не збігаються з довідками поліції.
Суддя Слободянюк зачитав довідку по телефону Ноздровської. 29 грудня 2017 року о 18 год. 11 хв. телефон фіксується у селі Демидів, отримує вхідний дзвінок від батька. О 18 год. 27 хв. телефон не перебуває в мережі, фіксуються тільки спроби додзвонитися до Ноздровської.
Є аналогічна довідка по трафіку номера Россошанського. 29 грудня з 17.44 до 18.42 (вважається, що це час убивства Ноздровської) абонентський номер Россошанського не перебуває в мережі стільникового зв’язку. Після цього фіксується у селі Демидів. З 18.59 телефон працює за місцем проживання Россошанського. 20.14 до 00.36 номер Россошанського знову фіксується на місці скоєння злочину – що мається на увазі під місцем злочину в довідці поліції не пояснюється. Довідку працівник поліції не підписав.
Експерт по цих довідках дав висновок, що співставити маршрути переміщень абонентів Ноздровської та Россошанського у період 17.56 до 18.42 неможливо.
У подальшому телефони фіксуються базовими станціями за різними адресами на значній відстані.
Мати Ноздровської критикувала слідство, тому що навіть не встановлено, в якій маршрутці і з яким водієм їхала її дочка перед нападом.
Мати вбитої сказала суду, що хоче витребувати листування своєї дочки у мережі Facebook. Суддя відповів, що клопотання треба відповідно оформити і порадив жінці поспілкуватися з її представником.
Також у засіданні 3 грудня суд досліджував висновки експертиз, в тому числі психологічної щодо поведінки Россошанського під час слідчого експерименту, про який йшлося вище. Психолог підтвердив, що на підозрюваного не тиснули і він добровільно все розповів.
Водночас є висновок судмедексперта, що не виключається завдання одного удару ножем справа в шию тим способом, який показав Россошанський на слідчому експерименті. Інші ножові поранення потерпілій не могли бути завдані так, як демонстрував Россошанський (йдеться про ще 16 ударів ножем).
***
29 грудня 2017 до Вишгородського управління поліції близько 19.59 год. надійшло повідомлення Анастасії Ноздровської, що її мати зникла дорогою додому. 30 грудня зареєстровано кримінальне провадження. 1 січня 2018 тіло жінки знайшли в річці біля села Демидів, де вона проживала. На шиї було 17 ножових поранень.
У злочині звинуватили Юрія Россошанського — батька Дмитра Россошанського, який у 2015 році машиною збив на смерть молодшу сестру Ірини. Остання займалась розслідуванням цієї справи і добивалась покарання винного. Між двома сім’ями два роки тривав сильний конфлікт. Ноздровська та її родичі начебто постійно при зустрічі називали Россошанського-батька вбивцею.
За два дні до смерті Ірини суд не відпустив під амністію сина Россошанського, засудженого за ДТП до 7 років в’язниці. У молодого чоловіка не виявили в крові алкоголю, тобто не було обтяжуючої обставини і він підпадав під амністію. Але через відсутність записів судового засідання суд скасував вирок першої інстанції і повернув справу на новий розгляд, а хлопця залишив під вартою.
У липні 2019 Апеляційний суд підтвердив вирок Россошанському-молодшому – 7 років позбавлення волі. У січні 2020 він вийшов на свободу за амністією.
На стадії розслідування вбивства Ноздровської старший Россошанський визнав провину. Він розповів, що вбив жінку після виходу із маршрутки, коли вона почала кричати на нього. А далі ніс тіло півтора кілометра, закинувши собі на плече, і скинув в річку.
Згодом в суді Россошанський відмовився від попередніх показань і в лютому 2020 заявив, що взяв вину на себе під тиском поліції в обмін на звільнення сина. На записах зафіксовано, що працівники поліції розповідали йому про можливість більш м’якого покарання у випадку, якщо вбивство скоєно у стані афекту.
Рідні вбитої сумніваються у версії обвинувачення, що Россошанський міг сам це зробити і не мав співучасників.
22
0
20
20
