Виправдали чоловіка, який поскандалив у кабінеті голови суду

395

Роздільнянський районний суд Одеської області визнав громадянина невинуватим у втручанні діяльність судді.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 18 лютого.

25 серпня 2022 року чоловік прийшов Біляївського районного суду Одеської області і здав заяву в канцелярію. Після цього почав вимагати негайної відповіді на своє звернення і, почувши відмову, пішов до голови суду. У кабінеті він вимагав у судді відповіді на звернення. Суддя розʼяснювавв, що звернення розглядаються у відведено 10-денний строк і наказував відвідувачу вийти. Голова суду збирався проводити в себе в кабінеті закрите судове засідання, щоб дати слідчому дозвіл на обшук. Чоловік відмовлявся виходити, зривав засідання поки до суду не прибула поліція.

Будучи обвинуваченим, громадянин пояснив, що у 2005 році в ДТП загинула його дружина. Кримінальна справа слухалася в Біляївському районному суді Одеської області, який визнав водія винуватим, але звільнив від кримінальної відповідальності по амністії.

У подальшому водій не виконував вирок в частині позбавлення водійських прав. Вдівець інціював нове кримінальне провадження, яке направили на розгляд у Хмельницьку область по місцю проживання винного. Потерпілий не погодився і подав низку звернень на імʼя голови Біляївського районного суду про витребування справи.

Як ствержував чоловік, він вимагав у голови суду відповіді на звернення, яке подав ще три місяці тому, а не в день візиту до суду.

Обвинувачення подало документи, що в Біляївському райсуді Одеської області працює по штату 8 суддів, однак є лише два зали судових засідань, а тому судді використовують власні кабінети як зали судових засідань, щоб оперативно розглядати справи.

Але захист доводив, що відвідувачу не було відомо, що кабінет судді був залом судового засідання. На дверях була вивіска, що це кабінет голови суду, а інших табличок не було. Наказ голови суду, про те, що його робочий кабінет є залом судових засідань  недоступний для поля зору громадян. Захисник доводив, що чоловік не мав наміру втручатися в правосуддя, а лише прийшов на прийом до посадової особи.

У підсумку обвинуваченого виправдали. На момент візиту він не був учасником будь-якої справи, яка слухалася у цьому суді. Тому очевидно, що не мав наміру схилити суддю до певних дій у конкретній справі.

Із показань свідків встановлено, що відвідувач справді вимагав надати відповідь на його звернення на імʼя голови суду та відмовлявся покинути кабінет, але не вимагав ухвалення якихось судових рішень.

Суд зазначає, що втручання у правосуддя повинно мати конкретний характер і завжди означає схиляння судді до певних дій по конкретним справам. Якщо втручання стосується загальної діяльності суду (наприклад, необґрунтована вимога припинити тяганину при розгляді справи чи безпідставне прохання перенести слухання на більш зручний для прохача час), то втручання у діяльність суду (ст. 376 ККУ) виключається. Не може розглядатись як втручання і звичайне прохання, не пов’ язане із впливом на суддю, чи загальні заклики до справедливості та гуманізму.

Суд погоджується з доводами захисту, що приміщення, в якому відбувся інцидент, в першу чергу, є кабінетом голови суду, про що свідчать фото, на яких видно інформаційну табличку. Повної інформації для громадян про те, що в кабінеті голови суду проводяться судові засідання, надані суду докази не містять. Тому суд вважає, що обвинувачений у повній мірі не був обізнаний з особливостями відправлення правосуддя у Біляївському суді. Відтак чоловік просто прибув до голови суду, який також має повноваження проведити прийом громадян і розглядати скарги, а втручатися в процесуальну діяльність судді не планував.

Коли обвинувачений зайшов у кабінет голови суду, справи там не слухалися. Судове засідання було призначене на 14 год 30 хв, тоді як чоловік зайшов у кабінет о 13 год.55 хв. Тобто відвідувача не зривав судові засідання та не блокував їх, що також, на думку суду, вказує на те, що він не переслідував мету втручання у діяльність судді.

За ч.1 ст.376 ККУ, втручання у діяльність судових органів карається штрафом або виправними роботами до 2 років, або арештом до 6 місяців.

error22
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь