Житомирський апеляційний суд скасував виправдувальний вирок за зберігання зброї.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 24 вересня.
У жовтні 2018 поліція вилучила за місцем проживання обвинуваченого гвинтівку з написом «Сделано в СССР», а також боєприпаси, в тому числі пачку патронів 1982 року.
Чоловік вину заперечував, розповів, що прописаний у цьому будинку, аеле проживає за іншою адресою. Будинок на праві власності належить йому та його братові відповідно договору-дарування. Також тут проживає його батько, мати, і буває ще інколи брат із сім’єю. У кімнаті, де знайшли зброю, проживала його стара баба, яку батьки забрали до себе і доглядали , але за тиждень чи два до обшуку вона померла. Воздушка яку знайшли, належала покійному дідові, про це знав він та вся його сім’я, і коли батьки забирали бабу, то якось забрали і цю воздушку. Дід помер ще в 2010 році. З дитинства обвинувачений знав, що в діда була воздушка, оскільки він давав інколи нею постріляти по горобцях. Про те, що воздушка була в будинку, він та його батьки не знали.
Суд першої інстанції вирішив, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на того, що обвинувачений придбав та переніс до свого будинку вогнепальну зброю та боєприпаси і почав зберігати.
Те, що чоловік під час досудового розслідування, а саме при проведенні обшуку, начебто визнав свою вину, суд не вважає доказом, оскільки досліджує докази безпосередньо.
Під час обшуку на коротке та формальне запитання слідчого, кому належить вилучена зброя та патрони, обвинувачений під відеозапис також коротко та формально відповів як особа, в якої проводився обшук, що йому. При цьому слідчий не роз’яснив чоловіку його права та обов’язки, зокрема право відмовитися від давання показів стосовно себе, членів сім’ї чи близьких родичів.
Ухвала про дозвіл на обшук житла давалась судом у справі про незаконну рубку лісу з метою відшукання та вилучення бензопил. Тому суд визнав протокол обшуку і відеозапис недопустимими доказами.
Суд дійшов висновку, що сам лише факт виявлення вогнепальної зброї та боєприпасів в господарському приміщенні будинку, що на 1/2 належить обвинуваченому, не може беззаперечно свідчити, що вилучене майно належить саме йому, а не іншій особі.
Не виключається, що ці предмети могли належати будь-якій іншій особі, яка мала доступ до будинку.
Ружинський суд Житомирської області чоловіка виправдав. Але прокурор вирок оскаржив.
В апеляції з’ясувалося, що 23 січня 2020 року головуюча суддя Митюк вийшла до нарадчої кімнати та о 9 годині 49 хвилин 3 лютого року вийшла з нарадчої та оголосила вирок. При цьому журнал судового засідання складено некоректно, оскільки не зазначено дати судового засідання, на якому було оголошено вирок.
У період перебування у нарадчій, суддею постановлено ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів в іншому провадженні. Тобто порушено таємницю нарадчої кімнати.
Крім того, апеляція вбачає ознаки неповноти судового розгляду і порушення принципу безпосередності.
30 травня 2019 року всі письмові докази обвинувачення судом безпосередньо не були досліджені. Суд лише долучив документи до матеріалів провадження після того як прокурор оголошував їх зміст на власний розсуд. При цьому висловлювання інших учасників процесу, що ці докази не мають істотного значення, не могли бути підставою для недослідження їх судом безпосередньо з метою належної їх оцінки в подальшому при ухваленні вироку.
Через виявлені порушення апеляція скасувала вирок і скерувала справу на новий розгляд до першої інстанції.