Київський апеляційний суд скасував вирок за умисне вбивство з особливою жорстокістю.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 11 лютого.
За версією обвинувачення, 29 жовтня 2021 року близько 3-ї ночі в кімнаті хостелу «Метро Вокзальна» в Києві чоловік убив свого знайомого. Із мотиву «раптово виниклих особистих неприязних відносин» заподіяв 60 ножових поранень.
Вдень о 12-13 годині обвинувачений сам прийшов до приміщення Державного бюро розслідувань на вулиці Симона Петлюри. Він попросив у чергового аркуш паперу аби подати заяву про злочин. За годину чоловік повернувся із заявою, що він убив людину. Написав, що під час бійки знайомий дістав ніж та намагався завдати удари, однак він вихопив цей ніж і сам його вдарив.
Чоловік брав участь у слідчому експерименті і показав, як все відбувалося. Характер та механізм виникнення ножових поранень співпадали з показаннями.
Але в судовому засіданні він визнавав вину частково. Говорив, що скоєння злочину взагалі не памʼятає і не знає хто міг вбити знайомого.
Розповів, що вони проживали разом у кімнаті хостелу. Загиблий, начебто, запропонував йому стати зрадником та працювати на спецслужби держави- агресора. Це обурило і далі він усе памʼятає погано, як «у тумані». Обвинувачений, нібито, під впливом сильного душевного хвилювання ліг спати, а коли прокинувся, то побачив закривавлене тіло. Вирішив, що сам скоїв убивство і одразу звернувся до правоохоронних органів, але насправді нічого не памʼятав. Поки спав, то не чув ніяких криків або стороннього шуму. Обвинувачений припускав, що, можливо, вбив у стані сильного душевного хвилювання, образившись пропозицією «працювати на спецслужби ворога». У такому разі він вважав, що його його дії мають бути перекваліфіковані на умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або при перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст.118 ККУ). На підтвердження своєї версії обвинувачений просив допитати посадовців СБУ, які, начебто, могли підтвердити його участь в контртерористичних операціях.
Але, згідно з офіційними документами, обвинувачений був звільнений з лав СБУ ще в 2010 році, а загиблий військову службу в СБУ не проходив і до виконання завдань в СБУ не залучався. Тому суд першої інстанції не прийняв до уваги версію обвинуваченого щодо співпраці потерпілого з ворогом і свідків з цього приводу не допитував.
Батько загиблого як потерпілий розповів суду, що з обвинуваченим мав добрі стосунки, які почалися ще як службові, коли він служив у прикордонних військах, а обвинувачений — у військовій контррозвідці. Пізніше обвинувачений товаришував з його сином, був йому як батько і взяв у нього 40 тисяч доларів, обіцяючи працевлаштувати в СБУ. Але син роботу не отримав і гроші йому не повернули. Через це були конфлікти і батько чув від сина, що обвинувачений сильно напивався і погрожував, що його заріже. 27-28 жовтня 2021 року, за словами потерпілого, його син та обвинувачений удвох поїхали до Києва, оскільки, за словами сина, обвинувачений організовував новий відділ СБУ в Києві і син мав бути начальником цього відділу.
Вдова загиблого підтвердила, що обвинувачений був винен її чоловіку 45 тисяч доларів. Обіцяв працевлаштувати до СБУ і в 2013 році його обманув. Через це в їх родини накопичились великі борги, які тепер доводиться віддавати. Потерпілі припускали, що мотивом убивства було не повертати гроші. Обвинувачений, нібито, також переховувався від колекторів, які погрожували йому фізичною розправою.
У березні 2024 року Шевченківський райсуд Києва засудив обвинуваченого до 15 років увʼязнення і стягнув батькові і дружині вбитого сумарно 3 мільйони гривень моральної шкоди.
У касаційній скарзі на вирок засуджений зазначив, що обмовив себе, не вбивав потерпілого, а захищався від його дій, бо той вчинив самогубство.
У січні 2026-го Верховний суд скаргу задовольнив частково і призначив повторний розгляд в апеляційному суді. Причиною стало те, що виникли сумніви щодо осудності обвинуваченого.
На стадії слідства психіатри у висновку написали, що обставини розслідуваної події підозрюваний викладає хворобливим чином і тому потребує стаціонарної судової-психіатричної експертизи в Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи (КМЦСПЕ). Але експертиза не була проведена через «невизначеність фінансування КМЦСПЕ».
Натомість провели амбулаторну психолого-психіатричну експертизу, яка знову показала, що підозрюваний потребує тривалого динамічного спостереження в умовах психіатричного стаціонару. Однак стаціонарну судову-психіатричну експертизу і після цього не провели і скерували матеріали до суду для розгляду по суті.
Місцевий суд не звернув на це уваги і апеляційний суд також не усунув порушення поки на це не вказав Верховний суд.
Після рішення Верховного суду Київський апеляційний суд цей вирок скасував і призначив новий розгляд справи в першій інстанції.
При новому розгляді справи місцевий суд має забезпечити проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого.
16
0
20
20
