Словʼянський міськрайонний суд Донецької області визнав чоловіка винним у злочинах проти громадської безпеки.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 8 вересня.

Чоловік працював у структурному підрозділі Донецької залізниці машиністом електровозу.

Але, за версією обвинувачення, влітку 2014 року, але не пізніше кінця серпня 2015-го, обвинувачений на території Донецької області брав участь у терористичній організації «ДНР», долучався до спротиву підрозділам Збройних Сил України. Але невдовзі добровільно покинув службу та повернувся до місця свого постійного проживання у місті Покровськ Донецької області.

Наступні сім-вісім років запитань до громадянина не виникало.

Але 11 вересня 2022 року працівники СБУ обшукали його квартиру, маючи інформацію, що господар зберігає там зброю і боєприпаси. У помешканні справді знайшли георгіївські стрічки, два комплекти військової форми без розпізнавальних знаків, наліпку з написом «Донецкая Республика», фрагмент паперу з зображенням прапору та гербу так званої «ДНР» і машинописним написом «Донецкая Республика», а також 326 рублів. За 100 метрів від гаража, яким користувався цей чоловік, у кущах були знайдені чотири предмети, схожі корпуси від гранат і ще чотири запали до гранат. Матір підозрюваного зізналася, що син зберігав їх у себе в гаражі і в день обшуку вона переховала їх у кущі.

Після обшуку трьох співробітників локомотивного депо залізниці викликали до відділку поліції і показали їм відеозапис, розміщений у 2015 році на Youtube з написом у кутку «Подразделение Моторолы». Машиністи залізниці впізнали на відео в одному з бойовиків двох своїх колег по роботі.

Відео знято в теплу пору року — світить сонце, чоловіки у літній камуфльованій формі з шевронами в сосновому лісі розпаковують ящики з мінами і стріляють із міномету. Бойовики на відео зазначають, що приїхали вбивати українців. Наприкінці відео командир, ідентифікований як громадянин РФ Арсен Павлов із позивним Моторола проводить розбір помилок.

Наступного дня після впізнання із підозрюваним під відеозапис провели слідчий експеримент і він показав на мапі місця проходження служби в «ДНР». Розповів, що в червні 2014-го в Донецьку добровільно вступив у «ДНР», а потім поїхав до Словʼянська і був зарахований на посаду навідник міномета мінометної батареї та виконував обовʼязки по обслуговуванню мінометної зброї. У складі підрозділу виконував обовʼязк близько місяця і в цей час бойовики дислокувались біля села Миколаївка Краматорського району, в ангарних приміщеннях. 

Чоловік показав, що під керівництвом Мотороли виїздив на позиції під село Райгородок Краматорського району та проводив мінометний обстріл позицій ЗСУ. У середині липня 2014-го він, нібито, добровільно покинув свій підрозділ та повернувся до свого постійного місця проживання у Покровську Донецької області.

Але в судовому засіданні чоловік вину заперечував і наполягав, що у Словʼянську ніколи не був, участі у бойових діях ніколи не брав. Свідки у справі — це його колеги, з якими він знайомий з 1994 року, конфліктів з ними ніколи не було. Чоловік вважає, що співробітники дали такі показання, тому що їх залякали працівники СБУ. Влітку, 11 років тому, він дійсно мав відпустку тривалістю два тижні, приблизно з 20-х чисел червня. Весь інший час був на роботі, на залізниці, навчався в автошколі і з міста не відлучався.

Обвинувачений пояснив, що один комплеккт військової форма це лише камуфляж для рибалки. Другу форму військову і прапор-наліпку з «ДНР» йому підкинули працівники СБУ. Ще одна стрічка, начебто, випадково зʼявилась у його гаражі, бо в 2014 їх роздавали скрізь на вулицях.

Пояснення під час слідчого експерименту, як стверджує чоловік, він давав під тиском працівників СБУ, які застосовували до нього насильство. Але до правоохоронних органів з цього приводу він не звертався. У нього був безкоштовний адвокат, який йому такого не порадив. Не повідомлявв він про тортури і слідчого суддю при обранні запобіжного заходу, адже те що він побитий, як він вважав, було видно кожному.

Із відеозапису слідчого експерименту не можна достеменно встановити наявність чи відсутність у підозрюваного тілесних ушкоджень, тому на відео він сидить спиною до камери і видно лише частину лівої сторони його обличчя, на яку падає тінь.

Допитані у судовому засіданні троє працівників залізниці повідомили, що багато років працювали разом  із обвинуваченим і впізнали його на відео. На тиск правоохоронців вони не скаржилися. Спочатку відео їм показували всім трьом, а потім вже кожному окремо більш детально і складали протокол.

Під час перегляду слідчий зупиняв відео і запитував, чи впізнає свідок когось. Один зі свідків відзначив, що на відео конкретно неможливо визначити на 100 % яка саме особа зображена, бо якість зображення недостатня. Також із запису неможливо було зрозуміти час і місце зйомки.

Чи відлучався їх колега з роботи у 2014 році свідки сказати не могли, бо минуло дуже багато часу. Але співробітники обвинуваченого повідомили, що ніколи не чули від нього сепаратистських висловлювань. По роботі до нього жодних претензій не виникало.  

Ще одна жінка від впізнання обвинуваченого відмовилася. Як зʼясувалося, її з чоловіком-залізничником затримали як коригувальників вогню і змушували дати показання також на машиніста залізниці.

Відеозапис показували неодноразово, щоб вона добре запамʼятала на яких хвилинах потрібно когось впізнати. Серед бойовиків вона не впізнала обвинуваченого. Але був складений протокол, що вона його впізнала. Свідок пояснила, що була під моральним тиском, три доби без сну та їжі. Тому в суді наполягала на тому, що обвинуваченого на відео не бачила. 

Її чоловіка також впізнали на відео з «Моторолою» і в листопаді 2024-го засудили до 8 років увʼязнення. З тексту вироку вбачається, що подружня пара справді була затримана, коли з дружиною проводили впізнання за відеозаписом іншого підозрюваного. Тому суд визнав недопустимими і не врахував докази зібрані за участі свідка в момент порушення його права на свободу.

Всіх інших доказів для суду було достатньо, щоб визнати обвинувачення доведеним. Троє колег обвинуваченого, які протягом багатьох років працювали з ним, впізнали його на відеозаписі. Невідомо, щоб свідки мали якісь причини обмовляти обвинуваченого і останній про це також не зазначав. Про будь-який тиск або вплив свідки суду не говорили.

Показання обвинуваченого про навчання в автошколі у 2014 підтверджуються наданими документами. Але відомості про форму навчання, кількість занять, їх графік, на думку суду, не унеможливлюють участь обвинуваченого у «ДНР» у цей період. Інкримінований злочин було вчинено у період з 2014-го  і не пізніше кінця серпня 2015 року. Тому навіть щоденне навчання за денною формою у робочі дні у період з початку червня 2014 до початку липня 2014-го, нібито, не спростовує версію обвинувачення. 

Чоловіка засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

17

0

20

20