Шосткинський міськрайонний суд Сумської області визнав чоловіка винуватим у незаконному поширенні інформації про розташування Збройних сил України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 7 квітня.
Житель Сумської області з грудня 2024-го спілкувався у Telegram із невстановленою особою з номером російського оператора стільникового звʼязку. І з березня до серпня 2025-го передавав йому відомості про розташування українських військових. Як вбачається із переписки, на співрозмовника цікавило зокема місцезнаходження підрозділів протиповітряної оборони
У судовому засіданні коригувальник обвинувачення визнав повністю. Розповів, що в 2023 році з російського номеру телефону йому в Telegram надійшло повідомлення. Він тривалий час, начебто, блокував цей номер телефону, тому що не хотів спілкуватися з незнайомцями, але потім все ж вступив у переписку. Лише одного разу влітку 2025 року він спілкувався з цією особою по телефону. Все інше спілкування було виключно в переписці і спочатку саме на релігійні теми. Але згодом співрозмовник почав запитувати про розташування ЗСУ. На запитання навіщо йому це незнайомець відповів, що він звичайна людина, але має відношення до військових Росії і хоче допомогти. Обвинувачений стверджує, що співрозмовник почав залякувати його, якщо він не погодиться інформувати про розташування ЗСУ, то по населеному пункту будуть влучання бомб. А якщо погодиться, йому обіцяли не бомбардувати. Тож, як говорив суду обвинувачений, будучи заляканий він став повідомляти позиції ЗСУ. Передавав інформацію, яку чув від місцевих жителів та в громадському транспорті. А ще взамін попросив співрозмовника передати йому з Москви церковні книги з великими літерами, яких в Україні немає. Через деякий час йому передали через невідому особу ці книги, мобільний телефон і 2000 грн. Обвинувачений каже, що, нібито, він відмовився прийняти телефон та гроші і під час обшуку добровільно віддав їх слідчому.
Чоловік повідомив суд, що на цей час усвідомлює, що не мав права таке робити і щиро кається і просить суворо його не карати, дати йому можливість виправитися і звільнити з іспитовим строком.
За матеріалами справи, підсудний має різні церковні нагороди та грамоти за навчання, з дитинства є інвалідом по зору у звʼязку з чим постійно потребує сторонньої допомоги.
Але суд вважає, що помʼкшуючі обставини та інвалідність істотно не знижують тяжкість скоєного злочину в умовах війни і в прикордонному районі України, що належить до території можливих бойових дій.
У підсумку обвинуваченому присудили 5 років реального тюремного покарання.



