Великоолександрівський районний суд Херсонської області визнав громадянку винною у колабораціонізмі.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 11 вересня.

Йдеться про жительку села Шляхове Бериславського району Херсонської області. Під час окупації у вересні 2022-го вона добровільно ввійшла до складу незаконно створеної дільничної виборчої комісії і брала участь у проведенні так званого референдуму. 23-27 вересня жінка з переносною урною і бюлетенями робила подвірний обхід жителів села і пропонувала проголосувати.

27 вересня 2022 року так звана «Виборча комісія Херсонської області» прозвітувала, що 87% від загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, висловилися за входження Херсонської області до складу Російської федерації. У листопаді 2022-го Бериславський район Херсонщини звільнили Збройні сили України.

У судовому засіданні обвинувачена заперечувала вину. Розповіла, що жила в окупації разом із дочкою. Умови були тяжкими: не було світла, газу, зв`язку, грошей і роботи.

Жінка сказала, що не входила до виборчої комісії, не носила урн, не видавала бюлетенів, не отримувала ніяких грошей, не підписувала документів і не мала жодного офіційного статусу. Вона твердила, що діяла за наказом від озброєних осіб, які зʼявились у селі, мали охорону та супровід, і наказали їй ходити по селу, «йти і гукати людей».

Обвинувачена вважає, що її участь полягала лише у тому, що вона підходила до воріт і запитувала, чи люди збираються голосувати. Жінка повідомила, що примусу у формі фізичного насильства спочатку не було, але загроза була постійною і страх змушував її виконувати накази.

Обвинувачена розповіла, що після трьох днів участі у «голосуванні» вона припинила це робити, оскільки у ніч на четвертий день до її помешкання увірвалися озброєні особи в масках, побили її, витягли з хати і вимагали список осіб, які голосували за Україну. Вона навіть застосувала до одного з них електрошокер. Жінка припускає, що це були не українські військові, а окупанти. Після цього випадку вона припинила займатися рефендумом і в підсумку їй нічого не заплатили. Можливо, якби вона продовжувлаа роботу, то отримала б гроші.

Обвинувачена заперечила, що мала піднесений настрій чи поводилася розкуто, як про це кажуть деякі свідки. На сьогодні вона, начебто, розуміє незаконність таких дій та усвідомлює свою вину, але наголошує, що діяла не добровільно без будь-якої ініціативи з її боку і що фактично був примус із боку озброєних представників окупаційної влади.

Захисник звертав увагу суду на те, що діяльність обвинуваченої, на «референдумі» не була ініціативною або організаторською. І її дії зводилися до виконання вказівок інших осіб, зокрема представників окупаційної влади, під загрозами. Тому адвокат просив повністю виправдати його підзахисну у звʼязку з відсутністю складу злочину. А  в разі призначення покарання визначити його у мінімальному розмірі.

У судовому засіданні допитали 5 свідків із числа місцевих жителів. Ще шість свідків не змогли зʼявитися до суду з «обʼєктивних причин», тому в засіданні дослідили відеозаписи їх показань на досудовому слідстві.

Одна жінка розповіла, що колаборантка особисто підходила до неї, схиляла до участі у голосуванні, повідомляла про облаштовану дільницю у приміщенні сільради, ходила селом із переносною урною.

Місцеві жителі засвідчили, що обвинувачена наполягала на обовʼязковій участі усіх у «голосуванні». По хатах вона ходила в супроводі двох жінок та двох озброєних військових, але останні трималися осторонь як охорона і в процес голосування не втручалися.

Інший свідок бачив обвинувачену в приміщенні колишньої сільради під час «голосування», де вона видавала бюлетені та вела списки. Він також засвідчив її проросійські висловлювання і мотиви, повʼязані з очікуванням соціальних виплат від РФ

Також місцеві жителі підтвердив, що ця жінка не приховувала своїх симпатій до окупаційної влади й часто хвалила політику РФ у Криму, багато говорила про те, як добре живе її донька в Криму і неодноразово агітувала місцевих за Росію ще до проведення так званого референдуму. 

Щодо мотивів обвинуваченої, то сусіди припускали, що вона діяла з корисливих міркувань, бо не мала роботи, не отримувала пенсію та, ймовірно, сподівалася на певні соціальні виплати від РФ. Люди не чули, щоб когось у селі змушували до участі у «референдумі».

Один зі свідків пригадав, що коли в село зайшли українські військові, то обвинувачена відкрито висловлювала невдоволення, кричала на них, ставилася зневажливо, запитувала, хто їй тепер платитиме зарплату чи пенсію.

Жінку засудили до 6 років позбавлення волі з забороною на 15 років обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, що повʼязана з виборчим процесом та процесом референдуму.

17

0

20

20