Дружківський міський суд Донецької області визнав громадянина винним у злочинах проти основ національної безпеки.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 9 жовтня.
Влітку 2024 року після розбиття позицій російської армії силами оборони України, солдат переховувався в лісосмузі. 3 липня його взяли в полон ЗСУ поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Затриманий виявився уродженцем Луганської області і громадянином України, але служив у російській армії.
У 24 лютого 2022 року його зарахували стрільцем до 5 роти 2 мотострілецького батальйону 4 ОМСБр 2 Армійського корпусу Народної міліції «ЛНР», військової частини 40318.
Зі слів самого обвинуваченого відомо, що на початку березня 2022-го його возили до російського міста Валуйки Бєлгородської області РФ, де він облаштовував військовий табір. Не пізніше середини березня 2022-го бойовики передислокувалися до Ізюмської територіальної громади Харківської області, де обвинувачений перебував до кінця серпня 2022-го, поки армія РФ не відступила. Чоловік ніс службу на блок-постах, перевіряючи документи і автомобілі.
З грудня 2022-го до березня 2023 року у складі підрозділу обвинувачений перемістився до третьої лінії оборони поблизу селища Врубівка Сєвєродонецького району Луганської області, де на позиціях ніс бойове чергування. Із 1 січня 2023 року військову частину «ЛНР» ліквідували і чоловіка зарахували на аналогічну посаду в підрозділі російської армії.
У квітні 2023-го на бойовій позиції в Кліщіївці Донецької області обвинувачений отримав поранення ніг і до листопада 2023 року лікувався в госпіталі в Луганську. Після повернення на службу був залучений до підвозу продуктів харчування військовослужбовцям передових позицій та охорони продскладів ЗС РФ.
На початку 2024 року обвинувачений проходив військову підготовку з освоєння навичок навідника БМП 1, кажучи, що його заставили, аж до фізичного усунення, точніше вбивства.
Із початку березня до 20 травня 2024-го, отримавши навички оператора-навідника БМП-1 в складі бронегрупи, обвинувачений доставляв групи солдатів для штурмів позицій ЗСУ на лінії зіткнення у Бахмутській територіальній громаді Донецької області, з подальшою евакуацією поранених військовослужбовців ЗС РФ. Починаючи з 11 червня обвинувачений виконував наказ на утримання займаних бойових позицій, але після їх розбиття силами оборони України переховувався в лісосмузі і згодом був узятий у полон.
У судовому засіданні чоловік не визнав себе винним. Він розповів, що декілька разів намагався покинути службу, але приїздили з комендатури і повертали його. Так, після лікування ніг у Луганську він був сім місяців вдома і потім під час відпустки знову хотів втекти, але приїхала військова поліція і забрала на війну.
Обвинувачений вважає, що не воював проти цивільного населення України та проти військ ЗСУ, оскільки просто доставляв провіант військовим РФ і не більш того, проти мирного населення зброю не застосовував.
До мобілізації він працював на птахофабриці. Інших людей з цього підприємства в військкоматі не бачив, хоча потім розповідали, що й інших теж забирали. Чоловік говорив, що нібито намагався виїхати на територію, що контролюється Україною, через пост Щастя та інші, але виходу не було, всіх гнали назад і змушували йти на війну. Коли вже знаходився на неокупованій території не здався в полон, оскільки не знав куди йти. Участі в активних бойових діях не брав. Підсудний говорив, що його силою заставили мобілізуватися, погрожували його родичам, бо інакше він би не пішов воювати, адже все життя прожив в Україні і дуже добре жили до цього всього.
Не виїхав з окупованої території, оскільки мав дві роботи, житло і його батьки пенсіонери. Рідні наче зверталися до окупаційних органів із заявами про те, що його мобілізували під примусом, але отримували відписки чи відповідей взагалі не було і вони губилися.
Під час «служби» з 2022 року отримував 56 тисяч, наступного року — 176 тисяч, а останнім часом — приблизно 200 тисяч. Зарплата приходила на рахунок у «Полєвой банк РФ».
Вироком суду чоловіка засуджено до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна. Після відбуття основного покарання йому забороняється наступні 15 років обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності.
18
0
20
20
