Кіровський районний суд Дніпра виправдав колишніх керівників міста та області від звинувачень в організації групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 6 січня.
На лаві підсудних опинились заступник начальника Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області Сергій Хуторний і заступник начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Сергій Третьяков.
26 січня 2014 року відбувся конфлікт між учасниками мирної ходи в підтримку Євромайдану і так званими «тітушками», які, озброєні палицями і газовими балончиками, забарикадувались у дворі і приміщеннях облдержадміністрації.
За версією обвинувачення, «тітушок» на території ОДА розмістило саме керівництво поліції. В тому числі, організувало безкоштовне харчування в чиновницькій їдальні.
У результаті провокацій і зіткнень тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримали 28 громадян.
Було допитано до трьох десятків осіб, в числі яких учасники протесту, правоохоронці, працівники їдальні і журналістка.
Очевидці розповідали, що «тітушки» були у дворі, за парканом і міліція не давала протестувальникам до них підійти. На територію «тітушок» проводили з автобусів у супроводі міліції. 1-3 автобуси стояли біля вул. Комсомольська. В якийсь момент група «тітушок» оббігла паркан і вирішила вдарити у хвіст мітингувальникам, але отримала відсіч. Деякі «тітушки» впали на землю і їх розпитали та дізналися, що вони Кривого Рогу і тут опинилися випадково. Потім на переговори вийшов один із співробітників ОДА. Протестувальники погоджувалися розійтися у випадку, якщо керівництво міста видасть «тітушок» і з’ясується, хто їх привів, на що чиновник відповів, що вони не можуть видати цих людей. Перемовини ні до чого не призвели, люди були обурені, тому сутички продовжувалися до сутінок, людей били кийками. Працівники міліції, за словами свідків, реагували на дії «тітушок» байдуже і людей не захищали.
На думку суду, ці свідки не підтвердили, що саме начальники міліції Хуторний і Третьяков керували «тітушками» та направляли їх дії.
Командир військової частини дав показання, що резерв із 50 чоловік протягом двох тижнів, до 26 січня 2014, виконував завдання по забезпеченню в ОДА охорони порядку та недопущення розкрадання майна. Резерв його частини проживав та харчувався в ОДА. На випадок ускладнення оперативної обстановки солдати мали при собі палки, щит, пластиковий шолом, ніякої зброї не було. Він як командир приїздив для перевірки. Близько 13 год. йому було поставлено завдання в оперативному плані, що його резерв 50 чоловік повинен виставити «ланцюг» і заблокувати прохід між будинками.
Серед показань свідків вирізнялися двоє чоловіків, які і були «тітушками». Один із них впізнав обвинуваченого як особу в каракулевій шапці, що давала вказівки цивільним. Але в судовому засіданні уже не міг точно сказати, що це був підсудний.
Другий також впізнав працівника міліції, який вранці наказував барикадувати приміщення ОДА. Але у судовому засіданні з’ясувалося, що обвинувачений з’явився біля ОДА не раніше 13 години, – такий висновок суд зробив із даних про місцезнаходження мобільного телефона. Крім того, свідок говорив, що Хуторний був у цивільному одягу та курив, що спростовується відеоматеріалами, на яких він у форменому одязі, а також тим, що він взагалі не курить.
У матеріалах справи є вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2014 року, яким затверджено угоду між прокурором і цими двома чоловіками (свідками). Їх визнали винними у груповому порушені громадського порядку біля Дніпропетровської ОДА. У вироку написано, що молодики вибігли з-за паркану ОДА і, розмахуючи дерев’яною палицею і викрикуючи образи, переслідували учасників мирної ходи, відганяючи від будівлі. Чоловіки робили це за матеріальну винагороду.
Тобто на час проведення 17.06.2014 року свідками впізнання Третьякова, вони самі перебували під слідством і впливом працівників міліції та прокуратури. Через чотири дні після успішного «впізнання» прокурор уклав з ними угоду про визнання винуватості.
Стороною захисту в судовому засіданні надано копію Журналу реєстрації та видачі разових перепусток Управління СБУ у Дніпропетровської області, з якого вбачається, що 17.06.2014 всім учасникам процесуальної дії (прокурору, понятим, статистам, особам, які будуть впізнавати, а також підозрюваному Третьякову) були видані перепустки о 17.05. Тобто вони всі перед проведенням слідчої дії перебували разом під час видачі перепусток і не могли не бачити один одного, що є прямим порушення ч.1 ст.228 КПК України і призводить до визнання протоколу пред’явлення особи для впізнання недопустимим доказом.
У судовому засіданні допитано працівника ПрАТ «МТС Україна», який надавав адвокату інформацію щодо підтвердження пересування Хуторного 26.01.2014. Спеціаліст підтвердив, що, відповідно до інформації про дзвінки з абонентського номеру, Хуторний вранці перебував в іншому місці, а біля ОДА опинився лише близько 13 години.
Під час досудового розслідування слідчим суддею надавався тимчасовий доступ до інформації ПрАТ «МТС Україна» про зв’язки абонентських номерів Хуторного і Третьякова, в тому числі щодо прив’язки до місцевості, за період з 20 по 31 січня 2014 року. Інформацію вилучили на CD-R дисках.
Але тепер ці диски відсутні в матеріалах кримінального провадження. Прокурор їх не долучав.
Суд робить висновок, що інформація про телефонні зв’язки не підтверджувала вину Хуторного і Третьякова, не мала доказового значення.
Всі інші докази ніяк не переконали суд і він виніс виправдувальний вирок.
20
0
20
20
