Дніпровський апеляційний суд оприлюднив текст ухвали, якою залишив без змін вирок генералу Збройних сил України Віктору Назарову.
У 2017 році Назарова засудили до 7 років в’язниці за недбале ставлення до військової служби в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків. А саме до збиття терористами українського літака ІЛ-76 та смерті 49 військовослужбовців.
Апеляція тривала понад 3,5 роки. Весь цей час Назаров був на свободі і захищався у суді.
Тепер вирок набув чинності генерал почне відбувати покарання, навіть оскаржуючи рішення у Верховному суді.
Апеляційний суд встановив, що позиція Назарова в суді першої інстанції зводилась до того, що він не є суб’єктом інкримінованого злочину, та в його діях відсутня як суб’єктивна, так і об’єктивна сторона складу інкримінованого злочину.
Незважаючи на невизнання провини, апеляційний суд вважає, що вона доведена доказами.
Керівник Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей Віктор Муженко створив штаб та призначив на посаду начальника штабу – першого заступника керівника АТО генерал-майора Назарова. Основні завдання штабу АТО та повноваження, права й обов’язки начальника штабу визначені Положенням про штаб Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Тому доводи захисту, що посада начальника штабу АТО жодним нормативно-правовим актом не визначена та не передбачено його посадові обов’язки, а наказ керівника АТО Муженка, де визначено службові обов’язки начальника штабу АТО, не породжує юридичних наслідків, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Аргументи адвокатів, що Муженко не був військовою службовою особою вищого рангу, єдиноначальником, суд також вважає спростованим. Свідки з числа підлеглих Назарова повідомили, що начальник штабу АТО мав право віддавати накази, за відсутності керівника АТО, виконував його обов’язки, організовував розвідку.
Бездіяльність Назарова була триваючою, розпочалася 11.06.2014, з моменту виникнення обов’язку вчинити дії (поява Замислу – рішення про направлення літаків до Луганського аеропорту), і тривала до моменту катастрофи – 14.06.2014, тобто до моменту настання наслідків, після чого діяння обвинуваченого утворило завершальний склад інкримінованого злочину.
Саме на виконання запиту заступника керівника штабу АТО Назарова Міноборони сформовано та залучено 25 окрему повітрянодесантну бригаду і техніку в підпорядкування тактичної групи «Славутич».
Необґрунтованим є твердження захисника, що суд не надав оцінки відповіді на запит Адміністрації Президента України, яка повідомила, що Замисел на застосування збройних сил та засобів ЗСУ, інших військових формувань з метою прикриття державного кордону не затверджений Президентом України. Ніщо не вказує на те, що Президент України повинен був затверджувати такий документ. Натомість Замисел був підписаний Назаровим і затверджений Муженком.
Відповідно до Матеріалів з’ясування причин та умов катастрофи літака ІЛ-76МД, оцінка обстановки здійснювалася штабом АТО на території Донецької та Луганської областей, у тому числі під час відпрацювання Замислу.
Основними застереженнями, які могли вплинути на виконання завдань, у Замислі було визначено: несприятливі метеорологічні умови щодо застосування авіації; наближення до державного кордону, що викликає додаткові обмеження на застосування авіації та артилерії; технічний стан озброєння та військової техніки, який впливає на часові показники виконання завдань.
Застережень щодо можливості застосування незаконними збройними формуваннями засобів зенітного ракетного та зенітного артилерійського вогню у Замислі не було.
Оцінка обстановки, зокрема, в районі аеродрому «Луганськ» під час відпрацювання Замислу, здійснювалася штабом АТО, під керуванням Назарова.
13 червня 2014 співробітники штабу Антитерористичного центру при СБУ отримали дані про бойовиків в районі Луганського аеропорту ще близько 11 ранку. Інформацію негайно передали закритими каналами зв’язку до штабу АТО. Це підтвердилося того ж дня під час прослуховування телефонної розмови учасників терористичної організації, які обговорювали намір збивати літаки.
У протоколі огляду Журналу прийому-передачі повідомлень, надісланих за допомогою комплексу «Куплет», у штабі АТЦ при СБУ є записи, які свідчать про надсилання файлів-довідок до штабу АТО. Також передача інформації підтверджується показаннями свідків. Один свідок розповів, що 13 червня мав розмову з Назаровим, в якій особисто повідомив про отриману оперативну інформацію, на що генерал відповів, що візьме її до уваги.
Заяви Назарова, що йому не було відомо про наміри бойовиків збивати літаки суд вважає необґрунтованими і такими, що спрямовані на уникнення покарання.
Генштаб ЗСУ був позбавлений можливості здійснювати контроль військових перевезень, оскільки літаки були залучені до АТО та виконували польоти в інтересах АТО. Подолання системи протиповітряної оборони противника перебувало в компетенції виключно керівництва АТО, так як їм підпорядковувалися сили та засоби, залучені до проведення АТО. Законом України «Про боротьбу з тероризмом» втручання в керівництво АТО заборонено.
Екіпаж Іл-76 і пілот до виконання поставленого завдання були готові, а літак, мав достатній запас ресурсу, пройшов необхідне технічне обслуговування та придатний до виконання польотів у повному обсязі.
Заходи безпеки посадки та зльоту літаків ІЛ-76 МД на аеродромі «Луганськ» від ураження їх вогневими засобами з землі було організовано з двох напрямків від торців злітно-посадкової смуги на відстань до 7,5 км та 7 км ліворуч та праворуч від посадкового курсу, силами та засобами тактичної групи «Славутич» шляхом вогневого впливу у зазначених напрямах в період за 10 хв. до посадки літаків, під час їх розвантаження та подальшого зльоту.
Це свідчить, що тактична група «Славутич» не мала реальної змоги забезпечити безпеку посадки літака ІЛ-76 МД, оскільки цей літак збито на відстані 9 км від Луганського аеропорту і вогневий вплив групи був неефективним.
Будь-яких порушень з боку екіпажу літака при заході на посадку не встановлено і якби літак не було уражено ракетою, посадка була б успішною. Член комісії, яка вивчала обставини катастрофи, пояснив, що системам, які є в військовому літаку ІЛ-76, складно захистити літак від ПЗРК.
Факт недбалого ставлення Назарова до служби, що спричинило тяжкі наслідки, повністю підтверджується висновками комісійної комплексної військово-тактичної криміналістичної експертизи від 10.02.2015 і судової комісійної військової експертизи від 19.03.2020.
За висновком експертизи від 10.02.2015, за результатами проведеного моделювання розвитку катастрофічної події, яка призвела до падіння літака, причинами її були критичні пошкодження конструкцій літака від ураження керованою ракетою переносного зенітного ракетного комплексу.
Згідно з висновками експертиз, заходи щодо захисту літаків від ураження їх наземними вогневими засобами, окрім тих, які виконувалися екіпажами літаків, а саме – подолання протиповітряної оборони противника поблизу аеродрому Луганська, зобов’язаний був організувати та здійснити начальник штабу – перший заступник керівника АТО на території Донецької та Луганської областей генерал-майор Назаров.
Експертизу виконували експерти, які мають відповідну освіту та кваліфікацію судового експерта. Разом з цим, до експертизи були залучені інші фахівці з відповідних галузей знань, зокрема з досліджень і випробовувань літальних апаратів, військової техніки та вогнепальної зброї і вибухових речовин, які були попереджені про відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, про що свідчать їх підписи.
Підстав вважати, що комісійна комплексна військово-тактична криміналістична експертиза КНДІСЕ від 10.02.2015, проведена не суб’єктами судово-експертної діяльності, та з порушенням порядку призначення експертизи, у колегії суддів немає.
Колегія суддів не може взяти до уваги висновки експертизи, проведеної за клопотанням адвоката Мірошника в інтересах Назарова. Апеляція погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки зі змісту експертиз незрозуміло, чи досліджувалися матеріали кримінального провадження і хто саме надавав матеріали, на підставі яких робились висновки, та в порушення вимог закону особи, які мають свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України, до проведення експертиз не залучалися.
Доводи захисту про необхідність визнання недопустимим доказом експертизи від 19.03.2020, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Цю експертизу було призначено судом апеляційної інстанції за клопотанням захисту, який не заперечував щодо її проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Суд вважає, що обвинувачений та його захисник на власний розсуд трактують цей висновок, а саме що даний документ виправдовує Назарова.
На переконання колегії суддів, перша інстанція надала належну оцінку доказам захисту та дійшла висновку, що вони зводяться до переоцінки досліджених доказів і не спростовують обов’язків Назарова сумлінно ставитися до служби.
Більше по темі – Суд поставив крапку у справі генерала Назарова про збиття літака ІЛ-76
Офіційно у збитті літака обвинувачують представників терористичної організації «ЛНР» Ігоря Плотницького, Олександра Гуреєва та Андрія Патрушева. Їх заочно судять у Красногвардійському суді Дніпропетровської області. Вироку ще немає, але судовий розгляд перебуває на фінальній стадії.
22
0
20
20
