Галицький райсуд Львова виніс вирок Олені Віщур (Бойко) за публічні заклики до змін меж території України, звільнивши її по відбуттю покарання.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 25 листопада.

Протягом серпня – жовтня 2016 року жінка, позиціонуючи себе як «львівська журналістка у вигнанні», брала участь у трансляціях на каналах інтернет-радіостанції «Zello» — «АТО Донецк» і «Наша Новороссия».

Зі слів обвинуваченої, Західна Україна «заражена бацилою» і це є «раковая опухоль неонацизма».

«Тут надо спасать здоровую часть общества и эту опухоль удалить. Удалить ее в соответствии с законодательством Украины. Декомунизация, прекрасно, и так, вернуть всё в границы 39-го года, до 39-го года. Галичину — Польше, Буковину – Румынии, Закарпатье — Венгрии и Словакии. Всё. А оставшаяся часть будет относительно здорова… Раз есть закон о «декомунизации», его надо выполнять, надо отменять «Пакт Риббентропа-Молотова», надо возвращать европейским государствам эти части отобранных у них территорий. Так что это вполне логично и с точки зрения международного права, где-то даже правильно», — заявляла вона.

«Журналістка у вигнанні» постійно висловлювала невдоволення владою в Україні, говорила, що мусила втекти на територію Російської Федерації, тому що в Україні її думок не розділяли, погрожували їй розправою.

Канали «АТО Донецк», дописувачами якого є 135 789 осіб та «Наша Новороссия», дописувачами якого є 8 397 осіб інтернет-радіостанції «Zello», створені та адмініструються на тимчасово окупованій території у місті Донецьк, але їх прослуховують користувачі інтернету по всій території України. Звукозаписи також публікувалися на YouTube.

Кримінальне провадження зареєстрували 7 грудня 2018-го. Але за оперативною інформацією, підозрювана ще у 2015 році виїхала до Росії, проживала в Москві та періодично виїжджала на території окупованого Криму і Донбасу.

Віщур значились у розшуку. Але 16 січня 2019-го була затримана на пункті пропуску «Гоптівка», коли намагалась перетнути кордон і потрапити в Україну.

«Журналістку» видворили з Росії за порушення правил перебування в країні. Не маючи російського громадянства, виду на проживання, візи, дозволу на тимчасове проживання і т.п., Віщур повинна була виїхати по закінченню строку в 90 днів, але не зробила цього.

У грудні 2018-го Преображенський суд Москви оштрафував Віщур на 5000 рублів і постановив примусово видворити її за межі РФ.

Жінка залучила адвоката і подала апеляцію, переконуючи суд, що в Україні вона зазнає політичного переслідування. У Росії проживає її дочка, яка вийшла заміж за росіянина і перебуває у процесі оформлення російського громадянство. Але суд це не переконало, тому що зять не вважається близьким родичем, а проживання в РФ інших родичів не призводить до порушення прав Віщур на повагу до сімейного життя.

За матеріалами справи, 10 грудня 2018 року о 8 ранку під час перевірки дотримання міграційного законодавства поліцією в районі Гольяново міста Москва виявлена громадянка України, яка в’їхала в РФ без візи ще 12 березня 2016-го і по закінченню 90 днів не покинула територію країни.

У рішенні суду наведені пояснення Віщур, яка вину визнала і розповіла, що приїхала в Росію для участі в телеефірах в якості експерта. Патент на ведення трудової діяльності не оформляла, тому що робота має разовий характер. Згодом їй стало відомо, що Служба безпеки України завела на неї вже другу кримінальну справу, а тому, на її думку, вона не може вернутися в Україну. Віщур говорила, що зверталась в органи Федеральної міграційної служби Росії за наданням політичного притулку, але отримала відмову. Періодично вона нібито зверталась у різні інстанції за отримання притулку, але їй відмовляють. Реєстрацію на території Москви їй оформляють знайомі, на підставі міграційних карт, які вона отримує у різних фірмах, які спеціалізуються на такій діяльності.

За повідомленням ГУ МВД Росії по м. Москва, Віщур із заявою про надання тимчасового чи політичного притулку, а також із клопотанням про визнання біженцем на території РФ не зверталася.

Російський суд не побачив доказів реальної загрози безпеці Віщур у випадку повернення на батьківщину. Не надано доказів, що станом на грудень 2018-го стосовно Віщур порушено кримінальну справу і вона переслідується за ознаками раси, громадянства, віросповідання, національності, приналежності до певної соціальної групи чи з політичних мотивів. Натомість було долучено документ ще 2015 року, в якому Віщур фігурувала в якості свідка, чого, на думку суду, було не достатньо для висновку про можливе незаконне кримінальне переслідування Віщур в Україні.

Кримінальне провадження, в якому згодом судили Віщур, українські правоохоронці зареєстрували 7 грудня. Того ж дня повідомлення про підозру жінці, фактично проживаючій у Москві, скерували на адресу її реєстрації у Львові.  Рішення про видворення прийнято московським судом 10 грудня. 16 січня після депортації повідомлення про підозру вручили Віщур особисто.

25 лютого 2019-го Московський міський суд залишив скаргу адвоката в інтересах Віщур без задоволення.

В Україні жінка провела в СІЗО 1 рік 1 місяць 16 днів.

Підсудна винною себе не визнала. Не заперечуючи висловлювань, які їй інкримінують, жінка пояснювала, що робила такі заяви в закритому чаті під час приватного спілкування і це є її власна думка та не має нічого спільного із закликами до зміни території України.

Але суд вважає ці аргументи захисту спростованими. Під час слідчого експерименту встановлено, що будь-хто може зареєструватися на сайті «Zello» та прослуховувати прямі трансляції каналів «АТО Донецьк» та «Наша Новоросія».

Суд також не погоджується, що це обвинувачення є порушення права на свободу слова і волевиявлення. На території України існує багаторічний триваючий міжнародний збройний конфлікт, що безумовно обґрунтовує необхідність обмеження свободи слова.

У суді виступили двоє свідків, які наштовхнулися в інтернеті на виступи обвинуваченої.

Суд врахував так званий закон Савченко, який діяв у 2015-2017 роках. Велика Палата Верховного суду пояснила, що коли особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то до неї застосовується «закон Савченко» і весь термін попереднього ув’язнення зараховується як один день за два.

У даному випадку йшлося про злочини, скоєні у 2016-му.

Відтак суд призначив покарання — 2 років 3 місяці та 1 день позбавлення волі без конфіскації майна. З огляду на «закон Савченко» тюремне покарання вважається відбутим.

Про обвинувачену відомо, що вона була співзасновницею та активною учасницею громадської організації «Галицький яструб». Згідно з паспортом громадянина України, жінка була прописана за місцем знаходження Центру обліку та нічного перебування бездомних громадян, не мала постійного місця проживання, сталого джерела доходів, неодружена.

19

0

20

20