Подільський районний суд Києва визнав колишніх оперуповноважених СБУ Андрія Тішеніна і Артура Шамбазова, які перейшли на службу до «УФСБ РФ по Республіці Крим та місту Севастополь», винними у порушенні законів та звичаїв війни.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 19 грудня.
У 2014 році на окупованому півострові Крим створено низку незаконних організацій з метою переслідування місцевого населення за політичними, релігійними та іншими ознаками, зокрема за підтримку територіальної цілісності України та невизнання незаконного референдуму про приєднання АР Крим до РФ, а також учасників Революції Гідності.
Шамбазов і Тішенін під виглядом розслідування кримінальної справи за фактом спричинення 18.02.2014 у місті Києві тілесних ушкоджень співробітникам батальйону міліції «Беркут» ГУ МВС в Республіці Крим» переслідували активного учасника Революції Гідності Олександра Костенка. При цьому застосували законодавство РФ до подій, які відбулись до окупації.
5 лютого 2015-го Костенко був викрадений з дому трьома незнайомцями. Його били та незаконно ув’язнили, добиваючись зізнання в убивствах працівників міліції під час подій на Майдані Незалежності у Києві, а також у підготовці диверсій на території АР Крим.
За вказівкою Шамбазова потерпілого катували електричним струмом, а також вдарили цеглою по голові, погрожували відрізати палець і вислати батькові. «Визнання вини» викрадачі записували на відеокамеру.
Наступного дня представники ФСБ начебто вирішили приховати сліди свого злочину й інсценували затримання Костенка на вулиці. Чоловіка нібито відпустили й одразу затримали, знімаючи це на відео, а потім доставили до слідчого комітету. У подальшому все оформили як явку Костенка з повинною. Факт попереднього викрадення і позбавлення волі представниками ФСБ заперечувався. Костенко в подальшому був засуджений владою РФ до тюремного покараання, але, зі слів брата, після втручання українського консула його звільнили й він виїхав на материкову територію.
Шамбазова й Тішеніна заочно звинуватили в тортурах та нелегальному ув’язнення, що є порушенням Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, тобто законів та звичаїв війни. Дані про те, що потерпілий був комбатантом відсутні, тому він вважався мирним мешканцем окупованої теритолрії.
У березні 2022-го Костенко пішов записуватися добровольцем в територіальну оборону і рідні втратили з ним зв’язок, навіть не знають чи він живий.
Сьогодні Костенко вважається зниклим без вісті, що підтвержується витягом із ЄРДР. Не маючи змоги допитати в його засіданні, суд погодився врахувати відео попередніх показань потерпілого, а також показання з чужих слів про обставини викрадення — рідного брата і товариша потерпілого.
Брат Костенка показав, що у 2015-му займався його пошуками. Напад стався на очах сусіда, який записав номер мікроавтобуса. Знайомий працівник поліції повідомив, що цей мікроавтобус використовуються працівники ФСБ РФ і раніше був захоплений окупантами в інкасаторів Приватбанку. Свідок із батьком знайшли брата в приміщенні слідчого комітету, бачили, що на голові в нього була гематома, а ліва рука — перев’язана шматком тканини.
У медичній документації потерпілого зафіксовано перелам лівої руки і синці на повіках очей.
Шамбазов і Тішенін у 2014-му були звільнені з СБУ як такі, що зрадили військовій присязі та перейшли на бік окупантів і працевлаштувалися до незаконно створених правоохоронних органів. В Україні вони оголошені в розшук. Їх судили заочно, забезпечивши адвокатами коштом держави.
Шамбазову, котрий, за матеріалами справи, давав вказівку підключити електронний струм до затриманого і погрожував відрізати йому пальці, присудили 10 років позбавлення волі, а Тішеніну — 9.
Потерпілий раніше заявив вимогу про відшкодування матеріальної шкоди 3, 13 млн грн – як витрати на лікування. Але суд не побачив доказів таких витрат і у позов відмовив. Водночас суд вважає, що моральна шкода підтвеоджується висновком комісійної комплексної судово психолого-психіатричної експертизи. З урахуванням розумності та справедливості суд визначив потерпілому 950 тисяч гривень моральної компенсації. Цю суму мають стягнути солідарно із обох засуджених.
22
0
20
20
