Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області задовольнив позов про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на рішення від 2 вересня.
У 2016 році Управління СБУ в Хмельницькій області вручило керівниці апарату Красилівського районного суду Хмельницької області підозру в несанкціонованих діях з інформацією в автоматизованій системі документообігу суду, а також внесенні неправдивих відомостей до цієї системи.
У 2022 році Хмельницький міськрайонний суд виправдав обвинувачену за епізодом внесення неправдивих відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, а за несанкціонові дії з інформацією в системі звільнив від покарання у звʼязку із закінченням строку давності.
У 2024 році апеляційний суд виніс новий вирок і закрив справу через відсутність в діях складу кримінального правопорушення. Верховний суд залишив скаргу прокурора на це рішення без задоволення.
Таким чином, працівниця суду була повністю виправдана і звернулася із позовом про стягнення моральної шкоди. Всього вона перебувала під слідством та судом більше 8 років і стверджує, що це негативно вплинуло на стан її здоровʼя, сімейні стосунки та відносини з оточуючими.
У своїй заяві позивачка зазначила, що захищаючись у суді і доводячи свою невинуватість, перебувала у стані безперервного нервового стресу, докладала значних фізичних і моральних зусиль.
Кримінальна справа вплинула на її авторитет як керівника апарату суду серед колег. Вона була відсторонена від роботи близько трьох місяців.
Жінка вважає, що ці події вплинули на здоровʼя її матері, яка постійно молилась за неї і дуже хвилювалась, проте її серце не витримало і вона померла у 2018-му, так і не дочекавшись судового рішення, яким доведено невинуватість дочки.
У 2022 році після вироку першої інстанції газета обласного значення «Є» опублікувала статтю про засудження керівника апарату Красилівського районного суду зі своїми оціночними судженнями про обставини справи і про неї особисто.
Тому позивачка «завжди відчуватиме біль і провину, що через кримінальне провадження, яким слідство безпідставно та незаконно очорнило її, заплямувало її репутацію як працівника суду так і пересічної людини, улюбленої доньки для матері».
Моральну шкоду працівниця суду оцінила в 3 мільйони гривень.
Мінімально гарантований розмір моральної шкоди розраховується виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом. У даному випадку сума мінімального відшкодування становила б 768 тисяч гривень. Суд погодився стягнути трохи більше, а саме 800 тисяч.
Із рішень у кримінальній справі відомо, що у грудні 2015 року до Красилівського районного суду надійшли два клопотання про тимчасовий доступ доречей і документів і обшук у житлі в рамках кримінального провадження про нелегальний гральний бізнес в інтернет-кафе. Керівниця апарату зареєструвала ці клопотання.
Але пізніше від слідчого судді керівниці апарату суду повернулися матеріали, з яких вбачалося, що він розглянув зовсім інші клопотання — у справі про крадіжку, які не були зареєстровані в системі документообігу суду і не розподілялися на слідчого суддю.
Керівниця апарату суду не знала що робити і звернулася до Теруправління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області для консультації. Там їй порекомендували привести матеріали провадження у відповідність з тими, які повернулися від слідчого судді. Через два дні співробітниця суду відредагувала обліково-статистичні картки по судовим справам і внесла туди інформацію, що розглядалися клопотання у справі про крадіжку, а не про нелегальний гральний бізнес.
У травні 2016-го ТУ ДСА України в Хмельницькій області направило начальнику слідчого відділу СБУ в Хмельницькій області висновок службової перевірки, що ознак несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи документообігу в діях керівниці апарату суду не вбачається. Але останній все одно висунули підозру.
Апеляційний суд, закриваючи справу, зазначив, що слідство так до кінця і не зʼясувало, чому первинні клопотання, які були зареєстровані і передані на розгляді слідчому судді, так і не були ним розглянуті, і як саме ці первинні провадження покинули суд. А також не зʼясувало, як попали на розгляд слідчому судді вторинні клопотання, які не реєструвалися і не надходили офіційно до суду, як слідчий суддя міг розглянути ці вторинні клопотання без автоматизованого розподілу і визначення складу суду тощо.
Суддя Володимир Красняк був допитаний як свідок і підтвердив, що розглянув два клопотання неповʼязаних з гральним бізнесом. Але не зміг пояснити, як саме прийняв до розгляду ці клопотання без відповідного авторозподілу і визначення складу суду. У серпні 2016-го Красняка подав у відставку з посади судді.
Подачу в суд клопотань по гральному бізнесу підтвердив заступник начальника СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області. Він показав у судовому засіданні, що після направлення до суду клопотань мав розмову зі слідчим суддею щодо їх майбутньої долі. І суддя сказав, що мало доказів для їх задоволення, а тому докази потрібно дозбирати і повторно подати клопотання. Тому далі, як стверджує слідчий, він ці клопотання відкликав.
Ні прокуратура, ні суд першої інстанції не пояснили, що повинен був зробити керівник апарату. При тому що невнесення чи несвоєчасне внесення відомостей про результати розгляду провадження до автоматизованої системи документообігу суду після його завершення також тягло за собою відповідальність керівника апарату.
Фактично керівник апарату у даній ситуації незалежно від своїх дії чи бездіяльності (внесення чи невнесення відомостей до АСДОС після закінчення суддею розгляду справи) підпадав під відповідальність, передбачену статтею 376-1 ККУ (втручання в автоматизовану систему документообігу суду).
Суд першої інстанції посилався на лист Ради Суддів України від 16 травня 2017 року, відповідно до якого керівник апарату не мала права самостійно вносити зміни до системи документообігу суду в цій ситуації.
Проте апеляційний суд повторно дослідив цей лист і зʼясував, що його трактували неправильно. У листі йдеться, що після отримання від слідчого судді закінчених матеріалів проваджень керівник апарату повинна була внести до системи відомості про фактичний стан справ та прийняті суддею рішення.
Тобто, самостійно вносити зміни до системи керівник апарату дійсно не мала повноважень, але мала право внести зміни на основі закінчених матеріалів провадження, що обвинувачена й зробила.
16
0
20
20
