Шевченківський районний суд міста Києва затвердив угоду про визнання винуватості стосовно колишнього старшого по корпусу відділу режиму і охорони державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 30 жовтня.
22 грудня 2024 року в прогулянковому дворі СІЗО відбувся конфлікт. «Смотрящий» із групою увʼязнених побили чоловіка, який утримувався під вартою за підозрою в крадіжці. Потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження — поєднану травму голови та грудної клітини з пошкодженням головного мозку та ребер. На запитання працівників слідчого ізолятора він відповів, що травмувався при падінні з брусів.
Виконувач обовʼязків чергового помічника начальника слідчого ізолятора з огляду на посаду і досвід мусив розуміти, що арештанта побили, адже в прогулянковому дворі немає брусів. Але він вирішив приховати злочин своїх підлеглих, які були зобовʼязані наглядати за вʼязнями.
Старшим по корпусним відділенням дали вказівку написати рапорти, що побитий вʼязень порушив вимоги для обґрунтованості рішення його про тимчасову ізоляцію до окремої камери.
Лікарі СІЗО ігнорували скарги потерпілого і не надали йому медичну допомогу. Фельдшер і медсестра підписали висновок про те, що чоловіка можна тримати в карцері.
Щоб перестрахуватися, виконувач обовʼязків чергового помічника СІЗО повідомив про інцидент у поліцію. А саме, що заявив що вʼязень сам заподіяв собі тілесні ушкодження. Коли до карцеру прийшли поліцейські, то побитий чоловік у присутності працівників СІЗО не наважився сказати правду. Хитанням голови він підтвердив, що на прогулянці впав із брусів і розписався в поясненні для поліції.
28 грудня, тобто на сьомий день після бійки, арештант помер. За версією обвинувачення, у випадку своєчасної і повної медичної допомоги він би залишився живий.
Старший по корпусу відділу режиму і охорони СІЗО уклав угоду. Він визнав вину за трьома пунктами обвинувачення: у перевищенні службових повноважень (ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 ККУ), завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ч.3 ст.135 ККУ) і внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ч.1 ст.366 ККУ).
Експрацівник СІЗО отримав 4 роки позбавлення волі, але був звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. Крім того, йому заборонили на 3 роки обіймати посади в правоохоронних органах України на строк три роки.
У серпні 2025-го Офіс генпрокурора повідомив про спрямування до суду обвинувальний акт стосовно 5 ув’язнених, у тому числі так званого «смотрящего». Їх судитимуть за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України).
Крім того, до суду направлено матеріали щодо чотирьох службовців СІЗО.



