Шевченківський районний суд міста Києва визнав двох колишніх співробітників СТОВ «Агрофірма «Марківське» невинуватими у колабораційній діяльності.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 15 грудня.
За версією обвинувачення, у 2022 році після окупації Старобільського району Луганської області заступник директора місцевого підприємства із бухгалтеркою змовилися і перереєстрували його в окупаційних органах влади, щоб далі збувати товар російським компаніям і на окупованій території.
Податкова інспекція т.зв. «Луганської народної республіки» зареєструвала підприємство «Агрофірма «Марковскоє», директором якого значиться обвинувачений.
У мережі інтернет є дані про подачу цією фірмою «декларацій відповідності» продукції вимогам РФ.
За матеріалами справи, у вересні і жовтні 2022 року «Агрофірма «Марковскоє» продала насіння соняшника двом російським компаніям — «Сантей» і «Аквілон».
Доказом у суді була переписка в Telegram бухгалтерки «Агрофірми «Марковскоє», яка нібито звітує своєму керівнику про виконану роботу.
Судовий процес відбувався за відсутності обвинувачених.
Показання суду дали власник 65% статутного фонду СТОВ «Агрофірма Марківське», а також ще двоє працівників. Вони повідомили, що їм нічого не відомо про обставини реєстрації однойменної компанії за законодавством країни агресора і причетності до цього їх співробітників.
Обвинувачений, який був заступником директора, володів 10% компанії. А тому жодних дій щодо перереєстрації підприємства разом із бухгалтеркою вчинити не міг. Всі виробничі потужності лишилися на окупованій території. Але техніка і земельні ділянки продовжують обліковуватися за українським підприємством.
За показаннями свідків, заступнику директора неодноразово пропонували виїхати на підконтрольну Україні територію, але той відмовлявся, тому що не міг підвести пайовиків — близько 1300 жителів села, а також працівників.
Директор компанії сказав, що його колишній заступник був і, як він сподівається, лишився, патріотично налаштованим громадянином, який переживав і за Україну і за її громадян, у тому числі за жителів села Марківка та прилеглих сіл. До червня 2022 року вони ще контактували, а пізніше звʼязок пропав. Тому керівництво припинило трудові відносини з людьми, які залишилися в окупації.
Син обвинуваченого розповів, що батько залишився на тимчасово окупованій території, оскільки не хотів покидати людей. Син вважає, що батько не винен і якщо здійснив перереєстрацію підприємства, то не з власної ініціативи. Мати говорила йому, що до батька неодноразово приходили представники окупаційної влади з обшуками і його по пʼять днів не було вдома.
У підсумку суд вирішив, що документами, які надав прокурор, не підтверджується незаконна реєстрація СТОВ «Агрофірма «Марківське» у податковій службі «ЛНР».
У протоколі огляду сайту федеральної податкової служби РФ на сторінці компанії обвинувачений вказаний тільки у графі щодо інформацію про осіб, які мают право без довіреності діяти від імені юрособи. Суд вважає, що це робить суперечливим твердження сторони обвинувачення про начебто активні дії обвинуваченого, які призвели до незаконної реєстрації СТОВ «Агрофірма «Марківське».
Також суд вирішив, що прокурор не довів господарської діяльності обвинувачених в окупації. Тому що договорів на постачання товару до держави-агресора суду надано не було.
В обвинувальному акті йшлося про те, що обвинувачений відкрив для компанії рахунок у російському «Промсвязьбанку». Суд визнав цей факт недоведеним, тому прокурор не надав жодного оригіналу банківських документів або їх належним чином завірених копій.
Документи, які, нібито, пересилалися між обвинуваченими в Telegram не містять підпису, хоча в кінці цих документів залишена графа для нього. Крім цього, досліджуючи зміст переписки, суд зʼясував, що це все були вхідні листи і немає даних про те, що обвинувачений (заступник директора) брав участь у переписці.
Суд виправдав обвинувачених у звʼязку з недоведеністю, що ними вчинене кримінальне правопорушення.
15
0
20
20
