Приморський районний суд міста Одеси визнав громадянина винним у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 квітня.
У вересні 2022-го мешканець села Дудчани Бериславського району Херсонської області брав участь в організації референдуму за приєднання окупованої території до РФ. Він прийняв пропозицію старости села і був членом виборчої комісії та ходив по селу зі скринькою для голосування.
Учасники комісії ходили по селу групами по дві особи, один учасник тримав бюлетені, а інший скриньку для голосування. При цьому їх охороняли російські військові.
У судовому засіданні чоловік провину визнав частково та пояснив, що не мав грошей, щоб кудись виїхати, тому проживав в окупації і займався домашнім господарством. Косив траву для сільської ради, але йому нічого за це заплатили. Одного разу ввечері, як стверджує обвинувачений, до нього додому приходили російські солдати, які шукали учасників АТО, і побили його. Потім староста запропонувала йому брати участь у проведенні так званого «референдуму», повідомивши, що у разі відмови йому доведеться виїхати з села. А ще староста говорила, треба лише переносити скриньку для голосування і за це виплатять 50 тисяч російських рублів, але він так нічого і не отримав. Після двох днів роботи йому повідомили, що працювати більше не потрібно.
Обвинувачений також зізнався, що за місяць до «референдуму» за вказівкою старости розносив по селу пропагандистські газети — залишав їх у поштових скриньках або за воротами. Чоловік пояснив, що погодився це, тому що боявся за своє життя та життя близьких. Після деокупації він із родиною виїхав до Кривого Рогу, де кілька місяців працював на заводі з переробки шлаку поки його не затримали співробітники Служби Безпеки України.
У засіданнях суду допитали десятьох свідків з числа місцевих жителів. Показання ще чотирьох людей дослідили з відеозаписів, оскільки двоє з них уже померли, одна особа є зниклою безвісти і ще один свідок не міг брати участь у судовому засіданні за станом здоровʼя.
Односельці підтвердили, що цей чоловік приходив до них як член виборчої комісії. Один свідок повідомив, що його не знайшлося в списках виборців і обвинувачений власноруч вписав туди його імʼя.
Більшість говорили, що член комісії виглядав нормально і побоїв на ньому не було. Але один свідок повідомив, що був по сусідству, коли обвинуваченого побили російські військові, чув як із його будинку лунали постріли і бачив, що на другий день очі обвинуваченого були залиті кровʼю. Також цей свідок стверджував, що чув, як обвинуваченому сказали носити скриньку, а коли він відмовився, то пригрозили, що він отримає «другу серію». Ті, хто відмовлявся голосувати на виборах, за словами свідка, були записані у зошит і потім їх відправляли у підвал. Інша жінка розповіла, що під час голосування представниця комісії сказала розписатись і залякувала, що у випадку відмови її розстріляють.
Також свідчила в суді місцева депутатка, якої під час окупації не було в селі, але люди телефонували їй та розповідали, що відбувається. Депутатка чула, що обвинувачений у 2022 році підтримував звʼязки із представниками окупаційної влади та пішов на змову з іншими колаборантами, працював при сільраді як різноробочий та розносив російську газету «Наддніпрянська правда», доносив на місцевих жителів, за що до них потім посилали солдатів.
У підсумку суд вирішив, що примус обвинуваченого до участі в організації незаконного референдуму не підтверджується. На думку суду, докази та показання свідків вказують на те, що чоловік мав можливість покинути окуповану територію, не співпрацюючи з окупаційною владою. Крім того, як повідомив сам обвинувачений, він брав участь у проведенні псевдореферендуму, очікуючи грошової винагороди. Тому версію про примус суд вважає спробою помʼякшити покарання за вчинений злочин.
Чоловіка засудили до 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною на 10 років обіймати будь-які посади в органах державної влади та займатися діяльністю, яка повʼязана із виборчим процесом.
18
0
20
20
