Залізничний районний суд міста Львова визнав оперуповноваженого поліції невинуватим у зловживанні впливом.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 3 червня.
У 2022 році чоловік звернувся до СБУ щодо неправомірних дій працівника поліції. Заявник стверджував, що оперуповноважений Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції вимагає у нього 1700 доларів за вплив на працівників поліції.
Раніше цей чоловік продав пʼять мобільних телефонів Ірhопе, але покупець 5270 доларів США йому так і не заплатив. За «подяку» співробітник поліції, начебто, обіцяв сприяти в тому, щоб стосовно покупця зареєстрували кримінальне провадження і потім переконали його заплатити за товар.
26 липня 2022-го у чоловіка відібрали письмову заяву про злочин. Наступного дня відбулася зустріч із боржником, на якій був присутній поліцейський, який вдався до психологічного тиску, переконуючи повернути гроші. А ще через день заявник отримав свої гроші за мобільні телефони і наступного дня зустрівся з оперуповноваженим поліції і віддав йому тисячу доларів.
Поліцейський у суді вину не визнав. Він розповів, що заявник фактично був його інформатором, періодично повідомляв про неправомірні дії працівників поліції. Гроші він отримав від нього, нібито, для передачі ріелторам за пошук покупця та продажу квартири, що належала знайомим.
У телефонних розмовах між жодного разу не йшлося про гроші, які мали бути передані обвинуваченому за вплив на когось. Ні з показань заявника, ні з записів розмов неможливо було встановити, на яких конкретно осіб мав вплинути обвинувачений. Інші працівники поліції, допитані як свідки, говорили, що ніякого впливу на них не було і про домовленості їм невідомо.
Заявник мав при собі записуючу апаратуру, яку використовував на власний розсуд, записуючи розмови не в повному обсязі. Не доведено, що ця апаратура періодично виходила з ладу чи неякісно працювала. Свідок не зміг пояснити, чому не записав усі розмови як при особистій зустрічі з обвинуваченим, так і по мобільному телефону.
Суд констатує, що обвинувачений безумовно мав намір допомогти заявнику в поверненні боргу, хоча в його службові обовʼязки це не входило. Зокрема, надавав консультації, як слід писати заяву про злочин і погодився особисто поїхати на зустріч із боржником. Але такі дії не утворюють склад злочину за ст.369-2 ККУ.
Сторона захисту звернула увагу на розмову, яка не була включена до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У цій розмові заявник говорить, забере бабки і віддячиться, а обвинувачений відповідає, що йому це неважливо, а потрібно «роботу закрутити, якусь по 368 по кордону» — тобто викрити якогось корупціонера. В іншій розмові обвинувачений розпитує заявника про умови виїзду за кордон і вартість таких послуг.
З аналізу цих розмов суд робить висновок, що між фігурантами існували певного роду ділові і робочі відносини, які стосувалися, зокрема питань перетину кордону, збору різного роду інформації тощо. Такі стосунки передбачали певні грошові зобовʼязання, при цьому обвинувачений повідомляв, що грошові питання для нього маловажливі, а пріоритетним є збір інформації.
Із розмови між чоловіками не можна зробити однозначний висновок, за які конкретно дії поліцейський отримав гроші. Враховуючи попередні розмови і те, що не встановлено особу, на яку мав здійснюватися вплив, суд вважає, що обвинувачення базується на припущеннях.
Незрозумілою є і поведінка заявника, який нібито маючи домовленість про передачу неправомірної вигоди 1700 доларів США, першим у розмові підняв питання, що треба віддячитися. Хоча борг йому вже був повернутий і він уже міг взагалі нічого не платити поліцейському.
Тому, на думку суду, не доведено, що гроші отримувалися саме за вчинення протиправного впливу.
Працівника поліції виправдали за відсутністю в його діях складу злочину.
18
0
20
20
