Війна залишила без дому тисячі родин. У прифронтових громадах і там, де бойові дії можуть відновитися, потрапити до зруйнованого будинку фізично неможливо. Саме тому в межах програми «єВідновлення» діє дистанційне обстеження. Нові правила чіткіше визначають вимоги до доказів, строки та порядок роботи комісій.
Щоб зробити процедуру точнішою, уряд ухвалив постанову від 22 жовтня 2025 року № 1347.
Як працює механізм дистанційного обстеження
Комісія, утворена органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією, встановлює факт знищення без виїзду на місце. Вона аналізує супутникові знімки, матеріали зйомки з безпілотників, фото й відео надані власниками житла, а також інші доступні дані.
Також можна підтвердити пакет документів актами Державної служби України з надзвичайних ситуацій чи поліції, свідченнями очевидців. За результатами складається додатковий акт, який вноситься до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Що змінилося у правилах дистанційного обстеження знищеного житла
Постанова Кабінету Міністрів від 22 жовтня 2025 року змінила низку вимог до проведення дистанційного обстеження, зокрема такі:
- Кількість знімків. Раніше вимагалося надати загальний план і ще щонайменше три різні ракурси. Тепер вистачає одного базового кадру, а за потреби долучають додаткові матеріали – у обсязі, достатньому для детального фіксування факту руйнування. Комісія аналізує всі наявні фото дистанційного спостереження в сукупності.
- Вимоги до відео. Замість «повного та чіткого візуального зображення» об’єкта достатньо повного й чіткого візуального огляду.
- Кут зйомки. Для зображень, отриманих методами дистанційного зондування Землі, скасовано вимогу про напрямок зйомки прямо над об’єктом із відхиленням до 20 градусів від надира. Це розширює коло знімків, які можна використати.
- Геолокація. Допустиму похибку збільшено з чотирьох до 10 метрів, тому матеріали з менш точною геолокацією також можна брати до уваги.
- Дані ДКА. До переліку джерел додали дані Державного космічного агентства України (ДКА). Зараз супутникові знімки цієї установи можуть підтверджувати факт знищення житла.
- Відповідальність надавача. Якщо матеріали обробляли чи стискали, а на знімках є унікальна назва, їх надавач (зокрема Держгеокадастр, Міноборони та ДКА) відповідає за достовірність продуктів дистанційного зондування Землі.
- Строк обстеження. Воно не повинно тривати довше ніж 30 календарних днів з дня реєстрації інформаційного повідомлення. Раніше граничного строку не було.
- Строк для держорганів. Держгеокадастр, Міноборони й ДКА мають надати потрібні дані протягом 15 календарних днів, а не одного місяця, як раніше.
- Зупинення обстеження. Час, на який його зупиняли, до строку не зараховують, тож порядок обчислення строків тепер зрозумілий.
- Повітряний простір. Дозвіл на використання безпілотників для обстеження надає Генеральний штаб або військове командування на відповідній території. Раніше це міг зробити лише Генштаб, тож процедура стала гнучкішою.
Найважливіша новація – запровадження строків. Через їхню відсутність комісії могли необґрунтовано затягувати оцінку руйнувань. Тому власники інколи змушені були йти до суду, щоб визнати бездіяльність комісії протиправною. Тепер і строки, і порядок їх обчислення чітко визначені, що зменшує простір для зловживань.
Коли можлива відмова
Спрощення процедури не означає, що кожне звернення буде погоджено автоматично. Підставами для відмови можуть бути:
- недостатня якість чи кількість матеріалів;
- неможливість ідентифікувати ваш об’єкт;
- відсутність підтвердження саме знищення (а не пошкодження) будівлі;
- розбіжності між поданими даними та відомостями з реєстрів.
Тому перед зверненням слід ретельно підготувати фото й відео. Необхідно зібрати документи, де вказано адресу будинку (наприклад, витяг із реєстру прав власності чи технічний паспорт). Також важливо описати характерні риси будівлі (кількість поверхів, матеріал стін, тип даху тощо).
Що робити власнику знищеного житла: поради щодо строків і доказів
Варто стежити за тим, чи комісія дотримується встановлених строків. Треба зберігати все листування та підтвердження подання інформаційного повідомлення. Якщо виникають складнощі зі збором доказів або розгляд затягується, доцільно звернутися до юриста. Юрист пояснить, які докази потрібні і що робити, якщо розгляд затягується. Безкоштовно таку консультацію можуть надати в https://pravovsim.org/.
* Розміщено на правах реклами



