Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області виправдав адвоката від звинувачень у підбурюванні до надання хабара.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 грудня.
У 2017 році арештант зі слідчого ізолятора подзвонив знайомому і попросив найняти йому адвоката і назвав конкретно якого. Чоловіка судили за розбійний напад і суд першої інстанції дав йому 7 років вʼязниці. Апеляційний суд скасував вирок і розгляд починався повторно.
При зустрічі адвокат сказав, що за 7 тисяч доларів добʼється умовного терміну або меншого тривалого позбавлення волі.
Адвоката викрили після передачі йому в березні 2017 року 192 тисячі гривень, що були еквівалентом 7 тисяч доларів.
У судовому засіданні адвокат повністю визнав вину в шахрайстві, коли строк притягнення до кримінальної відповідальності за такий злочин вже сплив. Пояснив, що потребував гроші на операцію для сина. Знайомий говорив, що родичі клєінта згодні на все, щоб добитися помʼякшення покарання, і вимагав гарантувати результат. Сам пропонував встановити контакт з будь якою посадовою особою, не важливо з якою, а тому він запевнив, що зможе в цьому допомогти. Сказав співрозмовнику, що вирішить питання з прокурорами, дав зрозуміти, що гонорар буде не весь його, але насправді, нібито, не мав жодного наміру впливати на суддів та прокурорів, а хотів лише заволодіти грошима. Збирався вплинути на справу своїми силами. Адвокат пояснив, що планував домовитися з потерпілим, виплативши йому компенсацію.
Заявник у судовому засіданні пітвердив, що допомагав знайомому. Адвокат назвав суму 7 тисяч доларів. Його товариш, якого судили, дізнавшись про це, сказав, що не вірить, що захисник щось вирішить. Під час першого розгляду справу потерпілому вже заплатили 3 тисячі доларів.
Свідок пояснив, що звернувся до правоохоронних органів, бо остерігався, що адвокат його обмане, візьме гроші і нічим не допоможе. Уточнив, що саме з цієї причини звернувся в поліцію, а не не тому, що адвокат хоче передати ці гроші прокурору. На більшість інших запитань під час допиту свідок відповідав «не памʼятаю», хоча його допитували в суді лише через рік після подій, зазначених у обвинувальному акті.
Справа адвоката слухалася більше семи років, що суд пояснює «здебільшого обʼєктивними причинами», як-то пандемія коронавірусу і карантинні заходи, воєнний стан, зміна прокурорів та захисників. Навесні 2024 року кримінальну справу в частині обвинувачення у шахрайстві довелося закрити, оскільки вже сплив трирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності за такий злочин.
Дослідивши докази і допитавши свідків, суд дійшов висновку, що обвинуваченння у підбуренні до надання хабара не підтверджується.
У записах розмов обвинувачений називає 7 тисяч доларів «гонораром». Каже, що принаймні частина коштів буде передана особам, імена та прізвища яких не називаються, у місті Первомайську і навіть у Миколаєві, після чого «прокуратура» має змінити обвинувачення на більш мʼяке. Суд вважає, що у розмовах відсутні вислови адвоката, які можна розцінювати як схиляння співрозмовника до злочину. Навпаки, саме співрозмовник вимагає у адвоката «гарантій», бажає бути впевненим, що адвокат не лише у процесуальний спосіб буде здійснювати захист, а й заручиться підтримкою прокурора і навіть судді, які повинні отримати за це неправомірну вигоду. У свою чергу, адвокат запевняє, що передавати хабар судді непотрібно і він використає гроші таким чином, що забезпечить перекваліфікацію на більш мʼякий злочин, а кому саме він заплатить знати не потрібно. Адвокат обіцяє співрозмовнику те, що він сам просить і робить це, щоб отримати гроші. Суд вважає, обіцянка адвоката дати частину коштів у вигляді неправомірної вигоди якимось посадовим особам була способом шахрайства, спрямованим виключно на заволодіння грошима шляхом обману.
Під час зустрічі адвокат також повідомив, що коли співрозмовник принесе гроші, то вони укладуть письмовий договір про захист особи в суді, і в договорі слід зазначити суму «гонорара» саме в тому розмірі, в якому він має заплатити. Але співрозмовник відповідає, що не бажано вказувати реальний розмір винагороди, оскільки він «має свій інтерес», а тому не хоче щоб це стало відомо іншим особам. Із цієї розмови можна дійти висновку, що заявник міг бути сам матеріально зацікавлений у відносинах з адвокатом, а не лише діяв на прохання знайомого «земляка».