Колишньому топпосадовцю судової влади Артуру Ємельянову пригадали старі гріхи в новій справі. Його підозрюють в участі у злочинній організації і одержанні неправомірної вигоди.
1 грудня Ємельянов із донькою автомобілем намагалися виїхати з України через пункт пропуску «Устилуг» у Волинській області. Прикордонники Ємельянова не пропустили і забрали в нього два закордонні паспорти, кажучи, що ті мають ознаки підроблення.
2 грудня 2024 року Державне бюро розслідувань повідомило про затримання колишнього судді Артура Ємельянова і вручення йому підозри. Наступного дня Печерський районний суд Києва помістив його під варту без можливості застави.
Ємельянов — постать у судовій владі непересічна, хоча сьогодні посад там не обіймає.
Останні роки він був адвокатом і активно волонтерив для армії. Але ще кілька років тому на його адресу лунали гучні звинувачення у корупції і журналісти публікували розслідування про казкові статки його родини.
У минулому він заступник голови Вищого господарського суду, голова Ради суддів господарських судів, Господарського суду Донецької області, голова Апеляційного господарського і Господарського судів міста Києва.
Суддя Господарського суду Києва Алла Зіневич (Пригунова), коли її у 2015-му звинуватили в одержанні хабарів за пособництва адвокатів, заявила, що кримінальна справа сфальсифікована заступником голови ВГСУ Артуром Ємельяновим, якого вона не послухалась. Будучи заступником голови Вищого господарського суду, Ємельянов приїздив на виробничу нараду до суддів Господарського суду Києва і говорив, які рішення треба ухвалити, що в певних справах є “державне питання”. У випадку незгоди пояснював, що такі судді втратять заступництво керівництва суду та ін. Схожі звинувачення висунули ще двоє суддів, які також потім були визнані потерпілими.
Ємельянову в 2016-му оголосили підозру за втручання у роботу суду, систему атворозподілу справі і ухвалення неправосудних судових рішень. У 2020-му справу за обвинуваченням Ємельянова і ще чотирьох працівників апарату суду скерували до Дніпровського суду Києва, де її, очевидно, чекає забуття. Для розуміння — підготовче засідання тривало два роки і за місяць до повномасштабної війни мав початися розгляд по суті. Однак потім процес знову загальмував, що підтвердили автору учасники цієї справи. Двох обвинувачених за їх проханням вже звільнили від відповідальності за строками давності. Ємельянов, як говорить він сам, не ініціюватиме закриття справи, тому що бажає довести свою невинуватість. У 2021 році Вища рада правосуддя остаточно звільнила Ємельянова з посади судді за втручання у діяльність судді Зіневич (Пригунової) у справах, що перебували у її провадженні в період до 2014 року.
Нова стара справа
Нова справа зʼявилася у вересні 2023-го, коли слідчі ДБР виділили матеріали з кримінального провадження, де Ємельянов сам був заявником і потерпілим від шахрайства колишніх бізнес-партнерів його ексдружини. Як говорить Ємельянов, у цьому кримінальному провадженні докази скоєння злочину щодо нього, його колишньої дружини та ще одної особи. Але потім зі справи взяли 10 аркушів із “наклепом” нардепа-втікача Дейдея, допитом одного з підозрюваних і сфабрикували «нову кримінальну справу» за ст.111-2 Кримінального кодексу — пособництво державі-агресору. У Ємельянова і його оточення почалися обшуки, інформація просочилася у ЗМІ, але до підозри в пособництві РФ не дійшло. Ємельянов тоді дав інтервʼю і пояснив, що сприймає це як замовлення і спробу його дискредитації.
Через рік колишньому судді таки предʼявили підозру, але тільки в корупції.
Згідно з коротким викладом підозри, перебуваючи на посадах Голови Ради суддів господарських судів України та заступника Голови Вищого господарського суду України Ємельянов у змові з керівником апарату і працівниками апарату Господарського суду Києва та іншими невстановленими особами втручалися у діяльність суддів Господарського суду Києва та Київського апеляційного господарського суд, щоб домогтися винесення неправосудних рішень.
Крім того, як суддя Господарського суду Донецької області Ємельянов у 2008 році грубо порушуючи норми закону, начебто постановив завідомо неправосудне рішення, яким зобовʼязав Святогірську міську раду міста Словʼянська Донецької області укласти з ТОВ «Дрімвуд» договір оренди земельної ділянки, площею 20 га, строком на 49 років і 9 місяців, для будівництва та експлуатації обʼєкту — спортивно-оздоровчого комплексу з фізкультурними майданчиками, зоною відпочинку із земель водного фонду та земель рекреаційного призначення. Між цим судовим рішенням і укладенням договору оренди ексдружину Ємельянова і співмешканку Віктор Татькова Ярославу Красильнікову було включено до засновників ТОВ «Дрімвуд».
Відповідаючи на запитання судді, прокурор Богдан Мазурок пояснив, що неправомірна вигода була надана службовими особами товариства «Дрімвуд» через дружину самому Ємельянову (офіційно шлюб подружжя Ємельянових розірвав суд у 2014 році — ред.).Службова особа ТОВ «Дрімвуд» підозрюваною не є, залишилась на непідконтрольній території і, за непідтвердженою інформацією, вважається померлою.
Адвокат Яків Гольдарб, який представляє підозрюваного, звернув увагу, що прокурор у своєму клопотанні надав рішення Святогірської міської ради про розірвання договору оренди та інші документи, які свідчать, що ТОВ «Дрімвуд» навіть не почало використовувати згадану земельну ділянку.

Ємельянов наголошує, що прийняте ним судове рішення є дійсним, не скасованим і тому не може в майбутньому бути визнане судом як кримінальна подія. Сказав, що є віруючою людиною і завершив свій виступ цитуванням Євангелія від Луки: «І що хочете, щоби робили вам люди, те робіть їм і ви».
Зміст підозри виглядає дивно, адже в Дніпровському суді Києва з 2020 року вже перебуває обвинувальний акт за аналогічними обставинами щодо Ємельянова і ще кількох працівників апарату суду.
Відповідаючи на запитання, чому через багато років зʼявилася нова підозра по старим обставинам, прокурор припустив, що інший слідчий подивився на ці обставини і побачив новий злочин. «Тобто недопрацювання органу досудового розслідування?» — запитував суддя. Але прокурор відповідав що не може так сказати і повторив, що причиною є інший слідчий.
Адвокати колишнього судді посилаються про статтю 61 Конституції, що особа двічі не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за одні і ті ж дії, а ще на сплив строку давності — по неправомірній вигоді у 2018-му, а по злочинній організації у 2023-му. Але Печерський суд Києва ці доводи відкинув. По-перше, тому що кваліфікація дій є іншою, аніж у справі, що вже слухається у Дніпровському суді Києва. По-друге, за текстом підозри, події щодо злочинної організації тривали з серпня 2008 року до квітня 2014 року, тому 15-річний строк давності вважається таким що не сплив. У свою чергу, захисники кажуть, що окрім судового рішення щодо ТОВ «Дрімвуд» 2008 року про інші події у підозрі не йдеться, тобто незрозуміло, що ще робила злочинна організація до 2014-го. Тому захист наполягає, що строки давності сплили. У такому разі суд мав би застосувати менш суворий запобіжний захід. Але суддя Печерського суду обрала найсуворіший — тримання під вартою без альтернативи застави. Хоча стаття 255 Кримінального кодексу дає право визначати або не визначати заставу.
Скаргу на запобіжний захід за наполяганням Ємельянова і його адвокатів розглядала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Розгляд затягнувся на два тижні.

Прокурори випробували терпіння суду неявкою в засідання. До групи прокурорів у цій справі входить 13 прокурорів, включаючи заступника генпрокурора. Але 30 грудня жоден із них не прийшов у судове засідання. Двоє прокурорів — Богдан Мазурок і Сергій Новіков — пізніше надали офіційні документи про відпустку. Інші 11 прокурорів, начебто, необізнані з матеріалами справи. Один із суддів колегії висловлював бажання постановити ухвалу про неповагу прокурорів до суду.
У засіданнях явно бракувало розуміння того, що саме інкримінують Ємельянову.
На запитання судді про те, що в справі свідчить про наявність злочинної організації, прокурор зіслався на обвинувальний акт, який уже 3 роки слухається в іншому суді, і загалом на «сукупність обставин». Не без труднощів він пояснив, що Ємельянов обіймав високі посади в судовій гілці влади і рухався по ієрархії з Господарського суду Донецької області до Вищого господарського суду України спільно з організатором цієї злочинної організації Віктором Татьковим, колишнім головою ВГСУ, який з кінця 2016-го оголошений у розшук. Разом із ними по карʼєрній драбині просувалися працівники апаратів судів і вчинялися дії щодо втручання в авторозподіл справ і приймалися потрібні судові рішення. З 2008 року Ємельянов і його оточення набували майно.

Прокурор Мазурок припускає, що злочинна організація не припинила своє існування і діє до сьогодні, про що, нібито, свідчать банківські і господарські операції, в тому числі членів сімʼї Ємельянова і його ексдружини. Під натиском запитань суддів прокурор підтвердив, що приводом підозрювати Ємельянова в участі у злочинній організації є статки його родини.
Із судових ухвал вбачається, що слідчі ДБР активно працювали по майну оточення Ємельянова. У вересні 2023-го і в квітні 2024 року під час обшуку квартир, які належать Світлані Ємельяновій, зʼясувалося, що там постійно проживав її колишній чоловік — у житлі були його речі та документи та інших членів сімʼї, спільні фото та інші предмети на підтвердження спільного побуту.
У червні 2024 року в один день Печерський суд Києва арештував майно Артура Ємельянова, його ексдружини, двох синів і невістки. Клопотання про арешт слідчий обґрунтовував тим, що активи колишнього судді можуть бути оформлені на його родичів, чиї статки, начебто, не підтверджуються їх доходами. Але підозру в незаконному збагаченні Ємельянову ще не повідомляли.
Хоча ще у 2017 році журналісти програми «Схеми» публікували розслідування, що колишня дружина судді Ємельянова Світлана володіє численною елітною нерухомістю у різних куточках світу. Це, зокрема, вілла в Анталії та апартаменти у Дубаї, два готелі у Відні, а також німецька фірма, яка керує трьома готелями у Франкфурті-на-Майні. Оскільки колишнє подружжя мало спільні поїздки і дозвілля, то припускали, що розлучилося вони фіктивно з метою приховування майна у декларації судді.
Ємельянов каже, що статки його родини мають законне походження і з них сплачені податки, а звинувачення називає брехнею і вигадкою. Сам він із 2022-го щороку заробляє 5-6 мільйонів гривень. Близько 10 млн витрачено на волонтерство. Отже, близько 5 млн грн у нього є. Ємельянов власного житла не має і мешкає в орендованому будинку в селі під Києвом із 18-річною донькою, матірʼю і вітчимом. Підкреслює, що тепер війна і гроші витрачаються не на те, щоб купити житло чи автівки дорогі, а на допомогу хлопцям. Пояснює, що підприємницькою діяльністю займалася дружина і після розлучення більшість майна відійшло їй.
Кримінальна справа як помста за адвокатську діяльність?
У судовому засіданні Ємельянов озвучив версію, що правоохоронці намагаються перешкодити його роботі адвоката. З квітня 2021 року, відколи звільнився з судової системи, він надавав юридичні послуги і компанії, інтереси яких він представляв, почали отримувати позитивні рішення. Але підприємство-боржник «Донбасенерго», нібито, почало звертатись до правоохоронних органів з метою впливу і тиску на нього. У серпні 2023 його намагались мобілізувати, але не вийшло. А зараз фабрикується нова кримінальна справа, оскільки його допомога клієнту стала підставою для цієї підозри та тиску на нього як адвоката.

— Дві справи я веду зараз як адвокат. Обидві повʼязані з великими коштами. Одна вже розглядалася більше семи років, інша чотири чи пʼять — це банкрутство одного великого підприємства. Спочатку намагання мене підкупити, щоб я відмовився від цих справ, бо я почав вигравати просто-напросто. Я розумів як стратегічно правильно поставити захист, відпрацьовувати позовні провадження. І ми почали вигравати по всіх цих справах. Я веду багато справ, але повʼязую тільки з цими двома. Тому що безпосередньо по цих справах було намагання мене підкупити з іншої сторони і я відмовився. Потім погрози, потім намагання мене забрати до армії. Я поки що не висвітлюю в пресі всі питання, що стосуються цих замовників. Треба підготувати повністю всі обгрунтування і докази цього. Я це роблю зараз.
Ємельянов пояснив, що донька виїздила для здачі іспитів в Австрії, а він — для волонтерської діяльності. Загалом із моменту повномасштабного вторгнення РФ він близько 40 разів із волонтерською місією виїжджав за кордон і повертався в Україну, не збирався і не збирається переховуватись. Виїжджав не по системі «Шлях», а по відрядженню від компанії «Регіна». Через пункт «Устилуг» Ємельянов до цього вже їздив 10 разів. У грудні він мав забрати у Польщі партію дронів. Про поїздки завжди інформував слідчого ДБР. За два тижні до повідомлення підозри був у слідчого на допиті. За тиждень до затримання у засіданні Київського апеляційного суду під час оскарження арешту майна Ємельянов, нібито, попередив прокурора про свою чергову поїздку.
Ємельянов має подяки та грамоти за волонтерську діляьність, надав декларації про перелік товарів, які привозив як гуманітарну допомогу. Захисник долучив у суді копії сторінок із Фейсбуку, які підтверджують, що Ємельянов веде волонтерську діяльність і має подяки від ЗСУ.

Попередньо троє військовослужбовців хотіли взяти Ємельянова на поруки. Але в судове засідання по відеозвʼязку зміг підключитися тільки один — Сергій Поємчук, заступник командира десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він розповів, що познайомився із Ємельяновим у березні-квітні 2022 року в місті Словʼянську. З того часу Ємельянов допомагає їх військовій частині — забезпечує транспортом, боєприпасами, провізією, дронами. Поємчук висловив побажання, щоб відбувся справедливий суд, а не “судилище” і Ємельянову дозволили внести заставу або обрали домашній арешт.

Суддя зупинив Поємчука, коли він спробував запитати прокурорів про групи інвалідності. Натомість військового попросили відповісти, як він поставиться до того, що Ємельянов, наприклад, украв мільярд, а на армію віддав лиш 10 мільйонів. Поємчук дав зрозуміти, що це ще має бути доведено, але водночас підкреслив, що є люди, яким просто байдуже до війни, декотрі покинули все і забули, що є українцями, а Ємельянов як свідомий громадянин допомагав збройним силам, поки його не взяли під варту.
…
Повернувшись із нарадчої кімнати колегія суддів оголосила, що скасовує рішення Печерського суду і постановляє нову ухвалу — застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною застави в 80 мільйонів гривень. Повний текст рішення ще не готовий, тому причини, якими керувався суд, не відомі. Цей запобіжний захід діятиме до 30 січня. Тож незабаром прокуратура знову буде звертатися до суду.
Ірина Салій, «Судовий репортер»