Шевченківський районний суд Запоріжжя виправдав завідувача Новомиколаївського районного сектору УДМС в Запорізькій області. Його звинувачували у службовому підробленні і незаконному переправленні осіб через державний кордон.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 26 січня.
Наприкінці 2013 року громадянин Ірану з двома іншими своїми співвітчизниками начебто хотів займатись бізнесом на території України. Але знаючи складність і довготривалість отримання вихідцями з Ірану віз для приїзду в Україну, а також короткостроковість законного перебування іноземців на українській території, чоловік, за версією слідства, вирішив оформити собі і своїм партнерам підроблені паспорти громадян України.
Для втілення задуму іранець залучив місцевого жителя, який мав зв’язки зі службовими особами Новомиколаївського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області.
У лютому, березні і травні 2014 іноземці отримали українські паспорти видані на ім’я неіснуючих осіб під виглядом поновлення раніше загублених документів.
Посадовець ДМС нібито оформив від імені неіснуючих осіб заяви про отримання ними паспортів у 1998-2001 рр і згодом про їх втрату. При цьому цих неіснуючих осіб він оформив як місцевих мешканців і потім особисто прийняв рішення про видачу паспортів, не звертаючись до інших підрозділів.
Ще у 2015 році українець визнав свою вину в сприянні у переправленні осіб через державний кордон і був засуджений до 5 років позбавлення волі, але звільнений від покарання з випробуванням.
Іранцю, який нібито замовляв ці підроблені паспорти, повідомили про підозру і оголосили його в розшук.
21 січня 2021 суд виправдав завідувача Новомиколаївського районного сектору УДМС в Запорізькій області. З січня по липень 2014 року, коли видавалися ці сумнівні паспорти, чоловік фактично був єдиною службовою особою і співробітником даного органу.
Обвинувачений наполягав, що діяв законно, у межах повноважень, інформацію брав з архіву. Також робив запит щодо реєстрації місця проживання вказаних громадян та отримав відповідь, що вони зареєстровані у смт. Новомиколаївка.
Суд визнав його вину недоведеною.
Зокрема, суд не врахував в якості доказів копії висновків за результатами службового розслідування, адже судом не досліджувались безпосередньо ті першоджерела, які стали підставою для таких висновків.
Суд також не вважає встановленими для цієї справи обставини із вироку 2015 року щодо іншого фігуранта – місцевого жителя, який сприяв у скоєнні злочину.
Чоловік, який визнав вину і був засуджений у 2015 році, майже рік викликався до суду для допиту у справі посадовця ДМС. Однак так і не з’явився і показань не дав.
Суд не приймає в якості доказу протокол впізнання обвинуваченого цим чоловіком, адже перед впізнанням свідок не був опитаний про зовнішній вигляд і прикмети особи, яку впізнаватиме, а також про обставини, за яких він бачив цю особу, не було складено про це відповідного протоколу.
Сторона обвинувачення не надала суду доказів, що громадян України, на чиї імена видано паспорти, фактично не існувало, а під документами їх жили громадяни Ісламської Республіки Іран.
Суд також погоджується, що не надано доказів, що громадяни Ірану незаконно перетинали кордон України. Взагалі не надано доказів фактичного існування громадян Ірану, їх в’їзду на територію України, оформлення ними паспортів громадян України для виїзду за кордон та фактичний перетин державного кордону України з використанням цих паспортів.
Суд не приймає висновок експерта про те, що рукописні тексти у заявах на отримання паспортів у 1998 і 2001 році виконані обвинуваченим, оскільки експерт зазначив лише про ймовірність виконання таких написів саме обвинуваченим.
Експерт не дав чіткої відповіді щодо часу виготовлення заяв на отримання паспортів (ймовірно пізніше вересня 2011 року). По-друге, відсутні докази того, що ці документи виготовлені саме обвинуваченим, який розпочав роботу лише з жовтня 2012 року.
Посадовець ДМС продовжує працювати на посаді.
Фото: Державна прикордонна служба
21
0
20
20
