Селидівський міський суд Донецької області виніс виправдувальний вирок у справі про хабар.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 9 лютого.
Історія трапилась грудні 2011-січні 2012 року. Чоловік, позиваючись про стягнення боргу, звернувся до адвоката, яка за позитивне вирішення питання нібито попросила 4 тисячі гривень і таку ж суму для передачі судді.
Справу слухав Новогродівський міський суд Донецької області. Адвокат мала тут дружнього суддю і начебто подала кілька позовів спеціально, щоб справа попала до потрібного судді.
У день, коли суддя вийшов в нарадчу для ухвалення остаточного рішення, адвокат отримала другу половину суми і була затримана. Суддю затримали, коли він зайшов у нарадчу кімнату.
На досудовому слідстві адвокат і суддя провину визнали. Пізніше пояснили, що зробили це під тиском. Допит і очна ставка підозрюваних тривали вісім годин.
Адвокат пояснила, що за кілька днів до того пережила операцію із протезування п’яти зубів. Працівники УБОЗ погрожували їй насильством і приниженням з боку «зечек – наркоманок», до яких її посадять. Суддя, зі свого боку, також підписав «явку з повинною», оскільки хотів допомогти знайомій адвокаткці, хоча грошей йому не дісталося.
Працівник УБОЗу, який приймав у судді явку з повинною, будучи допитаним в суді, підтвердив, що суддя давав свої свідчення, боячись, що до нього буде застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Приймаючи у підозрюваного таку заяву працівник УБОЗу взагалі не цікавився в останнього про необхідність участі захисника. Тобто показання відібрали без адвоката.
На думку суду, сама по собі явка з повинною є позасудовими показаннями особи, тому взагалі не є допустимим доказом у суді, оскільки суд вважає доказовими лише ті показання, які отримані під час судового засідання.
Обвинувачена адвокат в суді зізналася, що насправді обманула клієнта, кажучи, що має дати гроші судді. Вона почула, що клієнт вже ходив до одного адвоката, який написав йому позовну заяву, і потім з ним не розплатився. Тому адвокат боялася, що клієнт і з нею не розрахується. Як аргумент для швидшої оплати вона використала історію із суддею, яка не відповідала дійсності. 8 тисяч гривень – це її гонорар, який був закріплений у договорі про надання послуг. Законність цього договору не спростована.
У матеріалах справи були матеріали оперативної відеозйомки. На цьому записі адвокат озвучила судді суму – «штука». А суддя начебто відповів: «Дерите с ребят, дерите». Обвинувачена пояснила, що, оскільки з суддею дружила, то розповіла йому про свої вилікувані і вставлені зуби, на що витратила гроші в межах 1000 доларів. Вона показала пальцем на свої вставлені зуби і сказала, скільки заплатила. Проте орган досудового слідства начебто інтерпретував її слова по-своєму. Колишній суддя пояснив, що його цитату також спотворили, бо насправді він відповів: «Деритесь, ребята, деритесь», маючи на увазі змагальність адвокатів в процесі. «[Адвокат ответчика] вчера приходил, знакомился с делом, я говорю вообщем деритесь ребята, деритесь», – так відтворював обвинувачений свої слова.
Крім того, суд побачив у справі ознаки провокації.
Усна заява про готування злочину була відібрана 12 січня 2012 року працівником УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області, що викликає сумнів щодо звичайного збігу обставин. Оскільки до суду надані роздруківки Департаменту безпеки ПрАТ «МТС України» телефонних дзвінків заявника, з яких вбачається, що останній в період з 28.09.2011 року до 11.11.2011 року 37 разів телефонував працівнику УБОЗ та отримав від нього 50 вхідних дзвінків. В той же час обидва чоловіка перед судом заперечували будь-який зв’язок між собою та телефонні розмови до подачі заяви про злочин.
Заявник з власної ініціативи записував на диктофон свої розмови з адвокатом із першого дня знайомства, але чому пояснити не може.
23.06.2004 року цей чоловік був засуджений Димитрівським міським судом Донецької області за ст. 191 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з наданням йому іспитового строку 3 роки. Крім того, 22.07.2015 року був засуджений вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з наданням йому іспитового строку на 1 рік.
Відтак суд робить висновок, що заявник схильний до вчинення злочинів. При цьому він також співпрацював з правоохоронними органами і його участь в негласній операції не була випадковою. Крім того, він був і матеріально заінтересованим, оскільки стягував в судовому порядку 80 тис. грн боргу. Після затримання судді боржник був допитаний в УБОЗ і через два тижні добровільно віддав гроші.
Адвоката і суддю у відставці виправдали у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину.
22
0
20
20
