Колишнього учасника тероборони судили за те, що не здав патрони після деокупації Київщини

541

Жовтневий районний суд міста Харкова визнав громадянина винним у незаконному зберіганні боєприпасів.

Про це повідомляє «Судовий репортер»із посиланням на вирок від 9 травня.

Після 24 лютого 2022 року, перебуваючи в Києві, чоловік із патріотичних мотивів вступив до Добровольчого формування територіальної громади № 25 м. Києва і брав участь у відсічі збройної агресії на Київщині. 

Після закінчення військової кампанії в Києві він переїхав до Харкова. Його затримали військовослужбовці в Григорівському борі на території Новобаварського району Харкова, де він нібито заблукав. 

Початково чоловіка підозрювали в державній зраді. За версією слідства, ще 5 березня 2022 року у Києві у додатку Telegram, використовуючи функцію «секретний чат», тероборонівець вступив у звʼязок із невстановленим представником РФ. Він нібито отримав завдання збирати для ворога інформацію про сили і засоби ЗСУ, а також місцезнаходження військових обʼєктів та фортифікаційних споруд. 17 липня 2022-го підозрюваному начебто доручили зібрати відомості про танковий батальйон ОМБр ЗСУ, що дислокується у місті Харкові. Представник РФ надійслав геолокацію місцезнаходження обʼєкта спостереження і після того чоловік приїхав туди на своєму авто.

При обшуку за місцем проживання підозрюваного у Харкові були вилучені 64 патрони, які були заховані у спальному мшку в шухляді шафи.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваний усно заявив, що був фактично затриманий не 19, а 17 липня і до його офіційного затримання слідчим УСБУ майже три доби незаконно, без належного оформлення, утримувався в Новобаварському відділі поліції ГУНП в Харківській області. Протягом цього часу поліціянти застосовували до нього незаконні методи: погрожували вбивством, катували. Як наслідок, він, не маючи доступу до адвоката, вимушено обмовив себе в діях, які не вчиняв.

30 листопада 2022-го суд продовжив підозрюваному тримання під вартою, визначивши альтернативу в вигляді застави в 744 тис.грн. Через тиждень гроші внесли і чоловік вийшов із СІЗО.

У 2023-му справу скерували до суду із обвинуваченням у незаконному зберіганні боєприпасів  (ч. 1 ст. 263 ККУ) і незаконному поширенні інформації про місцезнаходження Збройних сил України (ч. 3 ст.114-2 ККУ), помʼякшивши початкову кваліфікацію у державній зраді.

Але згодом, як написано у вироку, прокурор не підтримав обвинувачення в розголошенні інформації військового характеру (ч. 3 ст.114-2 ККУ). Тому чоловіка судили тільки за патрони і він вину визнав частково, кажучи, що не мав умислу скоїти злочин. Безпосередньо після обшуку він на запитання слідчого повідомляв, що ці патрони отримав 26 лютого в Києві на службі в добровольчому батальйоні. І в кінці березня 2022-го, коли здавав автомат, забув їх повернути.

У суді він вину визнав частково, кажучи, що патрони хаотично поклав до спального мішку. Цей мішок неодноразово возив із собою за місцем служби, в тому числі при проходженні курсів з аеророзвідки. 26-27 травня 2022 року він переїхав до Харкова та всі речі забрав із собою. Він усвідомлював, що магазини з патронами перебувають у нього, проте не здавав їх, оскільки розраховував повернутися на службу. І водночас говорив, що нібито не памʼятав, що привіз ці патрони. Розповідав, що ще до переїзду в Харків багато разів перевозив побратимів по Києву та міг переплутати речі, в тому числі спальний мішок. Крім того, вже в Харкові у нього вдома декілька разів зупинявся та навіть проживав два тижні побратим, який також міг залишити свої боєприпаси в спальному мішку. 

У судових дебатах захисники просили виправдати обвинуваченого, оскільки в його діях вбачається крайня необхідність, адже він отримав бойові припаси під час захисту Батьківщини від ворога.

Командир добровольчого формування територіальної громади № 25 м. Києва підтвердив, що чоловік служив там і характеризується виключно позитивно. Також характеристику підсудному надав шеф-редактор інтернет-видання «Хвиля».

Відповідно до довідки народного депутата від 30.09.2019, обвинувачений проходив практику в комітеті Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. 

У матеріалах справи також є копія заяви, що обвинувачений відмовився від обміну до Росії.

У суді допитали військовослужбовця, який знає цього чоловіка як колишнього підлеглого у добровольчому батальйоні, але познайомилися вони ще у 2015-му. Обвинувачений прийшов служити добровільно і показав себе дуже добре, як дисциплінований і вмотивований боєць.

У батальйону були проблеми зі зброєю. Її отримували спонтанно, інколи зброю та боєприпаси надавали ЗСУ на прохання членів батальйону. Свідок повідомив, що чіткого порядку здачі або передачі зброї не було. Зазвичай набої залишалися на бойових позиціях, проте інколи бійці забирали їх із собою при зміні. Обліку набоїв не було, під підпис вони не надавалися.

Свідок повідомив, що потім деякі бійці, які переходили до лав ЗСУ, забирали зброю та бойові припаси із собою. Йому особисто зброю обвинувачений не передавав, ймовірно, віддав комусь із заступників, як саме це було оформлено він не знає.

Їхній батальйон офіційно легалізований не був і в подальшому його фактично розформували, проте бійці очікували, що він відновиться. Обвинувачений припинив службу після закінчення військової кампанії в Києві, це був квітень-червень 2022 року. Далі вони підтримували спілкування по телефону, обговорювали подальшу долю їх військового формування. Обвинувачений також надавав волонтерську допомогу побратимам.

Ще одним свідком був директор Харківського обласного центру зайнятості, який є головою постійної комісії Харківської міської ради з питань міжнародного співробітництва. Навесні 2022-го його познайомили з обвинуваченим як із особою, яка знає декілька іноземних мов та бажає працювати на користь громади. За його завданням обвинувачений складав листи до мерів міст Польщі, записував із ним відео про наслідки бомбардувань Харкова задля отримання жителями міста гуманітарної допомоги. Свідок вважає, що обвинувачений завжди був патріотично налаштованим, знає, що він служив у добровольчому батальйоні,  принципово розмовляє лише українською.

Родичка обвинуваченого розповіла, що він є її троюрідним онуком. Вона жила  в місті Селидове Донецької області. Але після початку військової агресії внук забрав її до Харкова і тепер вона живе з ним і допомагає по господарству. Він є людиною з чіткою проукраїнською позицією, розмовляє виключно українською мовою. Раніше воював в зоні АТО. Обвинувачений народився у Донецьку, але із родичами, які проживають у так званій «ДНР»,  за словами бабусі, стосунки не підтримує.

Ще одна жінка познайомилася із обвинуваченим декілька років тому на одному з громадських заходів. Він знає пʼять мов і допомагав у проведенні громадських заходів, робив дописи в соціальних мережах про Харків. Свідок охарактеризувала обвинуваченого як патріотичну і порядну людину, яка не здатна на протиправні вчинки. Жінка сказала, що він має велике серце, вона бачила, як він врятував кошеня. 

Проаналізувавши всі докази, суд вирішив, що під час виконання обовʼязків члена ДФТГ обвинувачений правомірно отримав зброю та боєприпаси. Але після закінчення активної участі у відсічі збройній агресії він 26 травня 2022 року переїхав до Харкова і перевіз зі своїми речами патрони для автомата та почав зберігати за місцем проживання. Хоча після переїзду участі у бойових діях не брав і значить повинен був їх повернути.

Показання обвинуваченого, що він помилково забув здати патрони, суд оцінив критично, оскільки автомет він повернув, а, отже, повинен був та міг віддати і патрони. Те, що чоловік не знав, що це незаконно, не звільняє його від відповідальності.

Суд не вбачає підстав вважати, що патрони зберігалися у стані крайньої необхідності. Не підтверджуються доказами і версії, що боєприпаси могли потрапити в  квартиру, тому що чоловік перевозив у своєму автомобілі побратимів, які могли залишити патрони в його спальному мішку або переплутати такі мішки, а також що їх міг забути в квартирі його товариш.

Підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою молодого віку, активно займається громадською діяльністю. Тому суд вважає, що він може виправитися без реального відбування тюремного покарання.

Чоловіка засудили до 4 років позбавлення волі, звільнивши з іспитовим строком 1 рік.

error22
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь