Дзержинський міський суд Донецької області призначив 6 років позбавлення волі колишньому першому заступнику начальника Торецької виправної колонії (№2).

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 17 серпня.

У 2018 році у спілкуванні з засудженим замначальника колонії повідомив, що за позитивне рішення щодо умовно-дострокового звільнення потрібно заплатити $1500. У подальшому він отримав ці гроші від матері ув’язненого і був затриманий.

У суді чоловік не заперечував, що брав гроші, але переконував, що це йшлося про благодійну допомогу на ремонт приміщень. Установа має право залучати пожертви від фізосіб та організацій. Посадовець був відповідальний за ремонт дисциплінарного ізолятора і приміщень камерного типу. Грошей в установи не вистачало, а у випадку, якщо ремонт не проведуть, його начебто могли звільнити.

За версією колишнього посадовця, засуджений сам цікавився умовно-достроковим звільненням. Йому роз’яснили, що він ще не відбув необхідний строк, щоб настала пільга, — з’явилася можливість достроково звільнитися. Але комісія приймає рішення про дострокове звільнення лише у випадку, якщо в’язень працював щонайменше один квартал (три місяці). Засуджений відмовлявся працювати в колонії і натомість пропонував гроші. Заступник начальника установи говорив суду, що нібито відмовився від хабар, але порадив передати кошти на благодійність — придбати будматеріали для ремонту. У подальшому засудженого включать різноробочим у бригаду по ремонту і так він начебто здобуде заохочення.

Засуджений цю версію не підтверджував і наполягав, що говорилося саме про хабар. Спочатку посадовець хотів 2000 доларів, але його мати не мала такої суми. Вони повторно поговорили і обвинувачений погодився на $1500, кажучи, що за менше питання не вирішується. Спочатку потрібно було передати 1000 доларів і потім ще 500 перед судом, який прийматиме рішення про умовно-дострокове звільнення.

Мати засудженого сама звернулась до поліції і діяла під їх контролем начебто без відома сина. У підсумку той умовно-достроково звільнений не був.

Незважаючи на версію захисту про благодійну допомогу, суд дійшов висновку, що це неправомірна вигода.

Для зустрічей із в’язнем посадовець колонії створював умови «віч-на-віч», щоб обмежити коло присутніх осіб і усунути свідків, що могли б почути вимогу про передачу грошей. Під час зустрічі з матір’ю засудженого замначальника колонії не відмовився від одержання коштів, простягнув їй свій блокнот, куди треба було покласти гроші. Після цього жінка запитала, як передати решту 500 доларів, на що той відповів, що ближче до жовтня гроші також треба передати йому особисто.

Суд критично ставиться до доводів захисту щодо відсутності будь-якого впливу обвинуваченого на вирішення питань щодо умовно-дострокового звільнення засуджених. Сама по собі участь обвинуваченого у засіданнях комісії та його право голосу при прийнятті рішень вже свідчать про його можливість вплинути на таке рішення, адже його голос «за» чи «проти» може бути вирішальним. У разі виконання ним обов’язків начальника установи його позиція взагалі буде вирішальною.

Колишнього заступника керівника колонії засудили до 6 років із забороною обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки. Рішення ще може бути оскаржено. До набуття вироком законної сили обвинувачений залишається на волі, внісши заставу близько 53 тисяч гривень.

18

0

20

20