Майора ЗСУ, який убив солдата за пост в Інстаграмі, засудили до 5 років

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області виніс вирок за умисне вбивство ексначальнику відділення зв’язку штабу військової частини В0849 Віталію Виннику.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 27 серпня.

Навесні 2017-го солдати поїхали на стрільби на бойовій машині. При виїзді з заводу у місті Авдіївка, на території якого дислокувалася військова частина, військовослужбовець Олег Томашук почав знімати відео на телефон. На відео потрапили позиції військових. Увечері Томашук виклав фото і відео в мережі Instagram. Потім йому телефонували і писали та дякували, що він «здав свої позиції».

20 березня 2017 року о 17 год. 35 хв. в YouTube з`явилося відео «Украинский боец-инстаблогер раскрыл положение секретных позиций ВСУ». Під відео був коментар про те, що український військовослужбовець розсекретив позиції Збройних сил України в своєму Instagram, крім того, свої відео та фото він супроводжує геотегами у місті Авдіївка Донецької області.

Близько 21 години начальнику відділення зв’язку Виннику зателефонував помічник начальника штабу і нецензурно облаяв за те, що їх бійці виклали в інтернет інформацію про розміщення командного пункту і це вже обговорюється супротивниками.

Інструкцією визначений порядок використання військовослужбовцями мобільних телефонів. Ці телефони мали здаватися безпосереднім командирам та зберігатися у шухляді, щоб не допустити витоку інформації. Однак військовослужбовці часто мали кілька мобільних телефонів, один з яких вони здавали на зберігання керівнику, а іншим продовжували користуватися.

Розлючений майор наказав вишикувати бійців під його кабінетом і  почав розпитувати, хто з них виклав відео, коли вони їздили на стрільби, а після наказав вийти з ланки тих, які їхали на «УАЗіку».

Винник запросив чотирьох солдатів до себе в кабінет і включив їм на телефоні відео, яке вже було поширено на російському ресурсі і активно коментувалося. Він запитав у Томашука, чи розуміє він, що накоїв і той підтвердив, що визнає, що це прирівнюється до державної зради.

Після цього майор узяв пістолет, перезарядив перед обличчям солдата і вистрелив йому в голову. Рана виявилась смертельною. За спогадами свідків, перед смертю Томашук тільки встиг сказати: «Не надо, пожалуйста» і спробував ухилитися від кулі, але все відбулося дуже швидко.

У суді Винник визнав, що солдат загинув через нього, але не погоджувався із кваліфікацією, переконуючи, що не хотів убивати і це сталося ненавмисно.

Він описав, що під час спілкування з потерпілим у нього почали підкошуватися ноги і відчувався якийсь страх. Перед очами постала жахлива картина артилерійського удару з літа 2014 під Амвросіївкою — гуркіт, знищені позиції, велика кількість загиблих, люди, які кудись біжать, багато крові. Згадав, як ще за 15 хвилин до артилерійського удару він спілкувався з військовослужбовцями, а після цього багато з них були розірвані на шматки. Сам він тоді також отримав контузію, хоча за медичною допомогою не звертався, оскільки було багато вбитих та важкопоранених. Як потім з`ясувалося, така ситуація у 2014 році трапилася, в тому числі, і через те, що бійці фотографувалися на позиціях, на техніці і викладали світлини в інтернет, що надало можливість ворогу вирахувати координати для завдання артилерійського удару. Теперішня ситуація нагадала минулі події і змусила передбачити можливі наслідки.

Постріл пояснив миттєвим психологічним фактором, що це була рефлекторна м’язова пам`ять. Він не пам’ятає, як заряджав пістолет. Зброя була при ньому, оскільки раніше того вечора він її начебто розбирав і чистив.

Під час розслідування проведено амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, а через 4 місяці стаціонарну експертизу.

Відповідно до висновку амбулаторної експертизи, майор у момент злочину перебував у стані тимчасового розладу душевної діяльності (реакція «короткого замикання»). За психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Натомість, стаціонарна експертиза встановила, що обвинувачений міг усвідомлювати свої дії, хоч і перебував у стані вираженого емоційного збудження, що істотно впливало на свідомість і поведінку. За ступенем порушення усвідомленої контрольованої поведінки це ідентично фізіологічному афекту.

При амбулаторній експертизі психологічний огляд проводиться один раз, без тривалого експертного стаціонарного спостереження. Стаціонарна ж експертиза полягає у тривалому спостереженні за особою в умовах медичного стаціонару. При цьому, крім клінічних застосовуються також експериментальні методи дослідження. Тому суд віддав перевагу саме висновку стаціонарної експертизи.

Стаття 116 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.

У цьому випадку збуджений психологічний стан майора, хоч і виник раптово, але не пов`язаний ні з насильством, ні з знущаннями чи образами з боку Томашука. Тому суд не бачить підстав для перекваліфікації з ч.1 ст.115 на ст.116 Кримінального кодексу.

Однак суд  врахував як пом’якшуючі обставини щире каяття та сконня злочину у стані вираженого емоційного збудження. Таке емоційне збудження в обвинуваченого виникло несподівано у відповідь на реальну загрозу життю його особисто і його підлеглих через дії потерпілого. Загострене відчуття небезпеки, реальний досвід бойових втрат, відчуття, що обмаль часу, і він не встигає відвернути небезпеку, спричинило різке наростання катастрофічних очікувань і емоційного збудження.

Незгода обвинуваченого з кваліфікацією його дій не впливає на щирість каяття, оскільки це є правом особи.

На день винесення вироку майор все ще не відшкодував батьку вбитого матеріальну шкоду. Але суд вважає, що відшкодування шкоди може лише додатково вказувати і підтверджувати факт щирого каяття, але не є головною умовою для його доведення. Крім того, в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що звертався до потерпілого з пропозицією відшкодування і пропонував віддати свою земельну ділянку та гроші, але вони не дійшли згоди щодо розміру відшкодування. Тому суд робить висновок, що обвинувачений намагався та вживав заходів для виправлення ситуації.

У підсумку суд призначив покарання нижче, ніж передбачено законом за такий злочин, — 5 років позбавлення волі.

У 2017 році майор утримувався під вартою близько 7 місяців, після чого суд віддав його на поруки військовослужбовцям військової частини А2167. Період попереднього ув’язнення йому буде зараховано як день за два, тобто вважається, що він уже відбув 1 рік і 2 місяці свого покарання.

Цивільний позов батька вбитого бійця суд задовольнив на половину, присудивши стягнути із обвинуваченого 150 тисяч гривень компенсації.

На вирок ще може бути подано апеляцію протягом 30 днів.

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

2 thoughts on “Майора ЗСУ, який убив солдата за пост в Інстаграмі, засудили до 5 років

  1. 5 лет за убийство из которых 1,2 уже зачтено и 150 тыс компенсации наш суд воистину самый гуманный. Потом этот майор вернется на службу и будет дальше крепить срочников, добавляя еще что одного уже застрелил.

  2. Перше і головне – ми бачимо ще один факт неуставних відносин серед віськовослужбовців… Я навіть впевнений що офіцер знаходився в стані алкогольного сп’яніння, що було приховано слідством щоб ще більше не доводити ситуацію до обсурду. На разі ніякіх випрадання діям офіцера нема – 5 років це фігня… штрафбат – на передову, рядовим, міни ворожі знімати, от йогол доля, якщо він допустив не тільки розкриття позицій, а це його особиста вина як командира, а ще вбивство солдата в стані алкогольного сп’яніння. Бардак в армії ще тяжеліше ніж усі думають.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *