Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області визнав місцевого жителя винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України і виготовленні та поширенні матеріалів, які виправдують збройну агресію Російської федерації проти України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 13 серпня.
У вересні 2022-го обвинувачений на вулиці вступив у словесний конфлікт з інструкторами відділення рекрутингу та комплектування ТЦК та СП, які займалися оповіщенням призовників і військовозобовʼязаних. Чоловік заперечував законність створення та функціонування Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, називаючи їх «приватною канторою». Потім відео інцидент він виклав на Facebook.
У січні-лютому 2023 року обвинувачений записав низку відеороликів із власними монологами маніпулятивного характеру, кажучи, що вручення повісток громадянам України є незаконним та неконституційним, давав поради, як вибудовувати діалог із працівниками ТЦК та СП, як уникати отримання повісток, посилаючись на відповідні нормативно-правові акти та ін.
10 червня 2023-го на автостоянці супермаркету «Сільпо» чоловік знову вступив у конфлікт із військовослужбовцями ТЦК та СП і перешкоджав їм вручати повістки. Відео події він поширив у Тelegram.
Під час цих суперечок обвинувачений фамільярно і зневажливо звертався до них, обзивав «бугаями» і упирями, закликав людей не відкривати їм двері, бо вони є «приватною структурою» і буцімто не мають право роздавати повістки, казав військовослужбовцям, «щоб звідси їхали геть» і більше сюди не приїздили.
У своїх відеозверненнях чоловік говорив, що ТЦК та СП — це «громадські організації в приватних реєстрах» і їх утворення порушує Конституцію України, а повістки — це «оферти, які розносять невідомі субʼєкти під назвою ТЦК» та ін. «Ну якщо би ми жили по Конституції ще раз наголошую до нас би ніхто ніколи не нападав», — заявляв він.
Крім того, в вересні 2023-го обвинувачений виклав на Youtube запис відеокоференції, в якій брав участь він сам і ще декілька невстановлених осіб. Під час цього заходу чоловік висловлює думку, що Україна вийшла зі складу СРСР шляхом референдуму, який нібито був «нелегітимним» через підміну понять (щодо написання назви «Україна»). Відповідальність за війну РФ проти України перекладається на громадян України, які, проголосувавши на референдумі, нібито «втратили своє народовладдя, свою владу, своє право володіти цією державою як український народ». Зі слів обвинуваченого, війна є наслідком цього референдуму: «Тому ми на сьогодні маємо такі результати, на жаль, дуже плачевні, маємо війну, відповідно, дуже багато знищеного українського народу».
У судовому засіданні чоловік вину не визнав. Суду пояснив, що розмовляв з працівниками ТЦК та СП, коли ті повісток не вручали, а просто палили на стоянці біля магазину. Тому вважає, що законній діяльності ЗСУ не перешкоджав. На той час він дійсно був упевнений, що ТЦК є незаконною структурою, а тому викликав працівників поліції, оскільки є людиною з активною громадянською позицією, яка нетерпимо реагує на порушення прав людини.
Обвинувачений сказав, що від початку війни співчуває діяльності ЗСУ і допомагає у виготовленні бронежилетів, кровоспинних джгутів, збору і передачі ЗСУ взуття і карематів. А його вислів «Ну якщо би ми жили по Конституції, ще раз наголошую до нас би ніхто не напав» є припущенням, та не є прямим злочином.
Сторона захисту намагалася представнити такі висловлювання як «оціночні судження» або «право на свободу слова». Проте суд оцінив загальний контекст діяльності обвинуваченого (системне блогерство, заклики проти ТЦК та ЗСУ) і вважає доведеним його умисел на формування у глядачів викривленого сприйняття війни.
Субʼєктивна «упевненість» особи у незаконності державних органів (зокрема Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які є складовою Збройних Сил України) не звільняє від юридичної відповідальності та не робить дії обвинуваченого законними.
ТЦК та СП утворені відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та є офіційними органами військового управління, а не «незаконними структурами». Суд розʼяснив, що громадянин не може на власний розсуд визначати легітимність державних чи військових інституцій і виправдовувати цим свої протиправні дії.
Чоловік раніше не судимий, має посередню характеристику як конфлікна особа.
Підстав для зменшення строк увʼязнння або звільнення з іспитовим строком суд не побачив.
Обвинуваченого засудили до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців без конфіскації майна. Раніше при обшуку в нього знайшли брошури «Волевиявлення людини. Республіка Україна», памʼятка «Для персоналу, який обслуговує населення українського народу…», роздруківку з заголовком «Концепція народної Республіки», бланк під назвою «Декларація про фінансові зобовʼязання держави Україна».
17
0
20
20
