Жовківський районний суд Львівської області виправдав колишнього вчителя від звинувачень у розбещенні неповнолітнього.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 3 cічня.
За версією обвинувачення, навесні 2016 року, чоловік у підїзді свого будинку, «виявляючи схильність до сексуальної девіації, яка полягала у реалізації потягу до малолітнього», вчинив розпусні дії сексуального характеру щодо 7-річного хлопчика: торкався геніталій, гладив по сідницям. Крім того, 27 травня 2016-го близько 18 год. вчинив такі розпусні дії вже всередині своєї квартири: садив дитину до себе на коліна, притискав до себе і тряс, лягав на потерпілого, намагався цілувати, торкався статевого органу, тощо.
На момент цих подій обвинувачений був пенсіонером, у минулому — шкільний вчитель. Мешкав із дружиною, без дітей.
У 2017-му Червоноградський міський суд ухвалив обвинувальний вирок із покаранням — 5 років позбавлення волі.
Апеляційний суд вирок скасував, зіславшись на порушення меж судового розгляду.
Чоловік обвинувачується у вчиненні розпусних дій щодо малолітнього. Але суд першої інстанції дійшов висновку про скоєння педофілії та інших розпусних дій щодо малолітнього потерпілого. Апеляція вважала, що додаткової перевірки потребують доводи в частині схильності до сексуальної девіації, яка полягала у потягу до малолітнього.
Справу передали слухати повторно до Жовківського райсуду Львівської області.
За другим разом чоловіка виправдали через недоведеність скоєння злочину.
У закритих судових засіданнях виступали батьки хлопчика, сусіди, а також інші діти, колишні учні обвинуваченого.
Майже всі свідки, крім батьків потерпілого хлопчика, характеризували чоловіка дуже добре, що він «золота людина», що він та його дружина багато років працювали в школі.
Обвинувачений вину категорично не визнавав. Він розповів, що того дня зустрів хлопчика у дворі, той їв морозиво, мав брудні руки і сам попросився до нього додому помити руки. У квартирі дитина побачила на кухні хліб і попросила зробити канапку. З’ївши бутерброд, хлопчик пішов на вулицю і більше нічого не було. Обвинувачений додатково пояснив, що між ним та сім’єю потерпілого тривають неприязні стосунки, тому що він неодноразово робив зауваження через погану поведінку їх сина. Зокрема, хлопчик нібито бив скло, кидав камінням по газовій трубі.
Адвокати просили виправдати їх клієнта, посилаючись на тривалий сусідський конфлікт, пов’язаний зі скаргами на поведінку дітей.
Дружина обвинуваченого повідомила, що до неї на приватні уроки приходили діти, часто залишались на самоті з її чоловіком і ніколи проблем не виникало. Після того, як стало відомо про кримінальну справу, діти продовжили ходити до неї на уроки.
Сам потерпілий допитаний не був, оскільки мама як законний представник не дала на це дозволу. Суд відмовився досліджувати відеозапис допиту хлопчика, що відбувся під час попереднього слухання справи іншим судом.
Натомість свідчили двоє інших дітей, які аналогічно гостювали в обвинуваченого.
Один хлопець розповів, що проживає у тому ж під’їзді і має образи на цього дядька з раннього дитинства. Одного разу був у нього вдома у і той пригощав його канапкою та напоями. Якось у під’їзді обвинувачений обійняв його, кажучи, що так зігріває. Також дівчинка повідомила, що один раз була у цього чоловіка вдома і він пригощав її цукерками та компотом, а так ніколи не сварив і нічого поганого їй не робив, не ображав.
Суд показанння цих дітей не врахував, оскільки вони не були свідками злочину.
При повторному розгляді справи прокурор клопотав про амбулаторну комплексну психолого-психіатричну експертизу обвинуваченого. Але суд йому відмовив, посилаючись на відсутність достатніх даних, які б викликали сумнів у психічному здоров’ї обвинуваченого.
Суд виправдав обвинуваченого, оскільки вважає, що заява про скоєння злочину фактично нічим не підтверджується.
Також суд висловив претензію щодо формулювання обвинувачення. Свідченням неточного формулювання обвинувачення є використання поняття «сексуальної девіації» без жодного пояснення, в якому значенні необхідно його розуміти, оскільки таке поняття не притаманне Кримінальному кодексу України.
22
0
20
20
