На Сумщині суд виправдав голову сільради від хабара, визнавши провокацію

2783

Охтирський міськрайонний суд Сумської області виправдав посадовця, звинуваченого в проханні і одержанні неправомірної вигоди.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 6 вересня.

Голова села Грунь у березні 2021 року, перебуваючи в себе в кабінеті, нібито попрохав у представника ТОВ «Агровега 2019» 20 тисяч гривень, написавши суму на папірці. За винагороду він обіцяв сприяти у наданні в оренду земельних ділянок водного фонду загальною площею понад 5 гектарів під риборозведення і розміщення бази відпочинку. Після передачі грошей посадовець був затриманий і його звинуватили за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу.

У судовому засіданні чоловік вину не визнав і заявив, що це була провокація. Він фінансово незалежна людина і з 2007 року займався підприємницькою діяльністю. У жовтні 2020 року його обрали головою села і він за власні кошти зробив ремонт у сільраді. Представник компанії прийшов із власної ініціативи та сидів під кабінетом.

Сільський голова не заперечував, що заходила мова про кошти, але йшлося нібито про те, щоб підприємство профінансувало лінію електропередачі під майбутню базу відпочинку і пропонувалося внести гроші на цільовий рахунок. Обвинувачений повідомив, що звертався до підприємців, які працюють на території громади за допомогою для потреб села. Кошти, які він просив надати начебто призначалися на виготовлення технічної документації на землю. Ніякої суми на папірці він не писав. Навпаки, свідок шукав будь-який привід, щоб передати гроші.

На аудіозаписах зустрічей зафіксовано, що голова села скаржиться свідку на нестачу коштів.

«Я ж не сильний взяточнік. Будем значить дивитися, шо там. Нам же все одно поступатиме два з оренди. Ну, якоби по людські. Понімаєш, бо і у мене ситуації випливають там такі: вчора везу їх і школу криють і у нас же там, бачив? Я камні возять, і ставки. І оплатили 85 тисяч. А на такі малі потреби, їх десь надо рвать. Рвеш зі свого карману, але ж хоч якось його надо помістить. Ситуація у нас така, 8 мільйонів дефіцит бюджету. Отож так і викручуємся. 2 гектари хочуть, я їм проплачуйте і йдемо на сесію. А шо робить?.. Надо буде за співпрацю шото кашлянуть нам на рахунок, не нам, не особисто, а ну, у нас відкрили рахунок ми, стягуєм трохи», говорить обвинувачений.

У суді показання давали місцеві депутати і підприємці. 

Власниця фермерського господарства розповіла, що надавала благодійну допомогу Грунській сільській раді: купувала фарбу, будівельні матеріали, а також пересилала кошти на цільовий рахунок. Звернення від сільради про надання матеріальної допомоги були письмові, але ніяких погроз від голови і перешкод у господарській діяльності не було. 

Юрист сільськогосподарської компанії повідомив, що Грунська сільська рада не один раз зверталася до них із листом і вони перераховували благодійну допомогу. Бувало, що в таких листах була зазначена сума, підкладалися якісь рахунки, які треба було оплатити.

Депутат Грунської сільської ради розповів, що попередньо в селі були збори рибалок близько 60 чоловік. Рибалки погодилися на передачу ставка в оренду з умовою, що їх пускатимуть ловити рибу. Після цього депутати на сесії проголосували за оренду. 

Селянам пообіцяли золоті гори: ставки, зариблення, базу відпочинку і що податки будуть іти в громаду. Але в підсумку компанія-орендар нічого не зробила.

Сторона захисту висувала дві версії: перша отримання грошей як авансовий внесок за виготовлення проекту землеустрою, друга провокація з боку свідка та правоохоронних органів.

Аналізуючи матеріали НСРД, суд вирішив, що між співрозмовниками все ж існувала певна домовленість про передачу коштів. І шлося про передачу грошей саме сільському голові особисто, а не на рахунок благодійного фонду чи на виготовлення проектно-технічної документацію.

Обвинувачений телефонує та каже: «Я забув спитать. Я думав, ти може хоть щас там бабок даси. Чи нема з собою? Ну хоть часть пока, а там ті вже тоді. На розходи щоб мені було». Суд вважає, що обвинуваченому відома повна сума, про яку була домовленість і слова «на розходи щоб мені було» якраз свідчить про те, що гроші призначалися йому особисто.

При зустрічі, дізнавшись, що свідок привіз гроші, сільський голова повертається з ним до свого кабінету, кажучи, що в машині є водій. Також запитує, чи немає у свідка камер та чи не помічені гроші. Почувши про суму 20 тисяч, обвинувачений реагує спокійно і відповідає, що рахувати не буде.

На думку суду, це спростовує твердження захисту про отримання коштів на виготовлення проекту землеустрою і те, що обвинувачений не знав, яку суму приніс свідок. Якщо отримання коштів є законним, то немає необхідності ховатися, в тому числі і від водія. Крім того, обвинуваченому озвучується сума в 20 тисяч гривень, тоді як на виготовлення техдокументації було потрібно приблизно 4 тисячі.

Тому суд вважає, що докази доводять прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе.

Водночас суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого стали наслідком провокації з боку правоохоронних органів. 

Досудове слідство було ініційоване співробітниками СБУ в Сумській області 2 березня 2021 року оперуповноважений склав рапорт про те, що голова села Грунь спільно з іншими посадовими особами вимагає 50 тисяч неправомірної вигоди у представника приватної компанії. На підставі цього рапорту були внесені відомості до ЄРДР 3 березня 2021 року.

Сам же заявник подав свою заяву до Сумської обласної прокуратури тільки 10 березня і її зараєстрували через два дні. У цій заяві свідок вказував, що у нього вимагали кошти голова, заступник сільського голови та землевпорядник, але яку суму вимагали не уточнив.

Прокурор у судовому засіданні ніяк не спростував факт провокації, не надав доказів, що свідок чи інші особи раніше зверталися до правоохоронних органів.

Станом на 10.03.2021, на момент написання заяви до правоохоронних органів обвинувачений ще не просив надати неправомірну вигоду, що підтвердив у судовому засідання сам свідок. Останній повідомив, що вимогу 20 тисяч гривень він почув тільки 25 березня, коли вже відбувався аудіо- та відеоконтроль.

Тобто відомості до ЄРДР були внесені 3 березня без жодної фактичної та формальної підстави, з метою притягнення обвинуваченйого до кримінальної відповідальності.

Ініціатором більшості зустрічей був заявник. Із розмов помітно, що він намагався постійно провокувати обвинуваченого, натякав про готовність фінансово вирішити питання оформлення документації на земельні ділянки: «Що од мене», «Може десь і ми будем позичать», «Через фірму надо проводить, мені проще так привезти не через фірму», «Так шо пацанам казать?».

Свідка в село постійно привозив працівник СБУ, який був за кермом автомобіля. Це вбачається із аудіозаписів у матеріалах справи. Зокрема, заявник розповідав водієві про свої сексуальні пригоди, на що той відповідав, що це чує вся «контора». Під час дзвінка обвинуваченого з проханням дати частину грошей, представник СБУ був поряд зі свідком і обидва дуже пожвавилися після цього, а потім були занепокоєні з приводу фіксації розмови. І далі від водія прозвучала фраза: «Де ж взяти 20 тисяч маму похоронити». Тобто водій чомусь мав намір шукати кошти для передачі їх обвинуваченому. 

ТОВ «Агровега-2019», за довіреністю від якого діяв свідок, ніколи не мало таких видів діяльності, як риборозведення та рекреаційні послуги.

Сам заявник розповідав у суді, що готовий був інвестувати у бізнес 100 тисяч гривень, які він накопичив, оскільки отримував стипендію, здавав пляшки та металобрухт і  бабуся йому з пенсії допомагала. Свідок має середню спеціальну освіту, тракторист, офіційно після закінчення школи ніде не працював. Однак засновниця компанії «Агровега-2019» видала йому довіреність, щоб він домовився для оренду землі для цієї фірми.

Суд визнав дуже сумнівним, що тракторист, який ніде жодного дня не працював і заощадив сто тисяч гривень на збиранні пляшок та з пенсії бабусі, а також кухар-кондитер, яка є одноосібним засновником та єдиним працівником компанії, які ледь знайомі та бачилися усього двічі, насправді збиралися організувати багатомільйонний бізнес, адже один лише модульний будиночок для бази відпочинку коштував 180-200 тисяч гривень.

error21
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь