Військовослужбовця Дениса Чувашова звинуватили в тому, що в 2022 році він передав представникам РФ інформацію про план контрнаступу Збройних сил України на Купʼянському напрямку в Харківській області, а також злив інформацію із військової наради в січні 2023-го.

Чувашов був командиром самохідного артилерійського дивізіону у військовій частині 14 окремої механізованої бригади ОК «Захід» ЗСУ. Він професійний військовий. У 2005-му брав участь в українській миротворчій місії в Іраку. У 2016-2017 роках був залучений до антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. У 2018-му його звільнили за станом здоровʼя. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Чувашов повернувся на службу і одразу був призначений командиром.

10 вересня 2022 року в російському окопі знайшли документ на 17 аркушах — перекладений на російську мову бойовий наказ т.в.о. командира бригадної артилерійської групи 14 ОМБР від 29.08.2022 щодо наступальної операції із деокупації Харківської області на початку вересня 2023 року. Розголошення інформації, очевидно, могло зірвати плани звільнення території України і призвести до значних втрат серед особового складу.

18 січня 2023-го в Купʼянську відбулася нарада за участю командирів підрозділів 14 ОМБР, на якій був присутній Чувашов. На нараді підводилися підсумки за рік і до командирів доводився загальний замисел запланованих дій 14 ОМБР на Купʼянському напрямку. Озвучена інформація є державною таємницею. Але, за матеріалами справи, Чувашов після наради надіслав почуту інформацію у телеграм-бот «Вагнер Z group». 19, 24 і 25 січня 2023-го Чувашов, начебто, переписувався у телеграмі з невстановленим представником РФ, якому повідомив про ступінь обізнаності бригади щодо ворога (місця дислокації, особового складу, техніки озброєння, загальної тактики).конт

25 січня 2023  року в селі Подоли на Купʼянщині Чувашова затримали і відправили під варту.

Коли справу вирішили слухати по суті, то зʼясувалося у суддів Харкова і Харківської області немає доступу до державної таємниці. У матеріалах справи був той самий бойовий наказ, який становив собою державну таємницю.

Так справа опинилася у столиці. Чувашова етапували до Києва.

Суд допитував по відеозвʼязку співслужбовців обвинуваченого. Їм показували роздруківки переписки з телефону Чувашова і запитували, чи відповідало це замислу бойового підрозділу в січні 2023 року, чи проводилися тоді наради, скільки їх було, хто брав участь, що обговорювали, чи обговорювали місця скупчення ворога.

Допитали в суді і колишнього командира Чувашова, який відповідав за загальний замисел бойового підрозділу. Він нічого дивного в поведінці свого підлеглого не помічав. Оглянувши переписку, як і решта свідків, сказав, що вона в «загальних рисах» відповідає бойовому замислу.

Кілька речень у телеграмі

Чувашов у судовому засіданні сказав, що вину не визнає. У показаннях він перейшов на російську мову: «Моего умысла нанести вред государству и збройним силам, моего умисла в данноме обвинении нету ни капли».

Натомість обвинувачений озвучив власну версію того, що сталося. Розповів, що з ним як із командиром підрозділу часто контактувала контррозвідка бригади.

Якось восени 2022 року «контррозвідники» вкотре приїхали в розташування військових. Біля кафе «Подоляночка» Чувашова запросили сісти в машину. Чоловіки представилися — один полковником, а інший майором і швидко показали якісь посвідчення. Співрозмовники, начебто, представилися, що вони з Головного управління СБУ і пояснили, що спостерігається витік інформації із 14 бригади. Чувашов стверджує, що йому дали контакт людини, яка скаже, що треба робити, щоби знайти джерело витоку інформації. Бо сама контррозвідка бригади впоратися не може. А тому потрібна його допомога. І якщо все буде добре, то обіцяли перевести військового на службу до Києва.

Чувашов каже, що вирішив внести свою лепту і допомогти, начебто, навіть не припускаючи, що йдеться про шпигунство. Він сконтактував у Телеграмі із абонентом «Свєта», яка сказала скидати інформацію в «канал СБУ», а саме після наради військових повідомити, про що там була мова. Чувашова, нібито, переконали, що телеграм-канали «Андрій волонтер Черкаси» і «Вагнер Z group» підконтрольні СБУ. І писати треба, щоб зʼясувати як працює контррозвідка бригади і чому ніхто не присікає витік інформації. Чувашов підтвердив, що написав про військову нараду і після того «працівники СБУ» ще навіть раз чи двічі приїздили і спілкувалися з ним про це. 

«Я мав обговорити це зі своїм начальником»

Чувашов каже, що ніколи не мав контактів із РФ і вважав, що переписувався із СБУ. Повідомлення, які надсилав, з телефону не видаляв тому що вважав, що робить добру справу.

З приводу знайденого на російських позиціях російського перекладу наказу ЗСУ Чувашов каже, що це йому “приліпили” і він не має до цього ніякого відношення. Пояснює, що за посадою не мав доступу до інформації, що була у цьому наказі. При затриманні у нього забрали гаджети і Чувашов припускав, що туди щось підкинуть, щоб був зв’язок із розголошенням бойового наказу, але цього не сталося. Тому обвинувачений і його адвокат наполягають, що доказів за цим епізодом немає.

Сьогодні він пов’язує свою кримінальну справу із давнішими подіями.

У 2015-2016 роках Чувашов навчався в Національному університеті оборони України і тоді не приховував, що був противником Майдану, відверто говорив, що цим зруйнували державу. Хоча  після анексії Криму в 2014 році «для нього вже не стояло питання противник він Майдану чи ні» і далі він як офіцер ЗСУ завжди виконував задачі в інтересах держави.

Якось він сказав про свою ставлення до Майдану під час заняття, яке проводив заступник начальника інституту з морально-психологічної підготовки. Виникла дискусія. І тоді до нього, начебто, прийшли працівники СБУ і попередили, що не можна таке говорити. Військових готували до параду і Чувашов мав іти біля прапора із шаблею і поряд керівник інституту. Працівники СБУ заперечували, щоби Чувашов ішов поряд із прапором. Начальник інституту тоді за нього заступився і Чувашов продовжив службу.

Доказів, що Чувашов у 2022-2023 рр. допомагав СБУ в викритті витоку інформації немає. Хоча він і пригадує, що в машині підписав якийсь документ про нерозголошення державної таємниці. Одного зі співрозмовників Чувашов запамʼятав і навіть назвав у судовому засіданні — Задорожній Станіслав Юрійович, полковник СБУ.

Відповідаючи на запитання суддів, Чувашов погодився, що мав доповісти про такий “інформаційний запит” своєму начальнику. Мовляв, довірився незнайомцям у зоні бойових дій. 

— В этом я виноват. Я не отрицаю. В том, что я не доложил непосредственно начальнику своему. Я должен был доложить и обсудить это со своим начальником.

Суддя запитала, чи звертався Чувашов через своїх адвокатів до правоохоронців, щоб його версією подій перевірили. Чувашов сказав, що так, але слідчий тодій йому відповів, шо це «пил», бо немає доказів. Суддя уточнила, чи було це зафіксовано в його протоколі допиту. Але Чувашов сказав, що не знає і взагалі йому вже байдуже.

— Я вам честно говорю, мне это абсолютно неинтересно. Мне даже неинтересно, чем это все закончиться. Я не смотрю, что они пишут-не пишут. Я просто осознаю, что произошло.

— Не цікаво у зв’язку з чим? — уточнила суддя.

— У зв’язку з тим, что происходит сейчас в державе вообще. Единственное, что я могу сказать, тут есть бойцы, которые со мной служили. Если не трудно, можете сказать, были хоть раз намеки в мою сторону, что я занимаюсь чем то другим, кроме боевой работы и организации этой работы? Чем то другим во время службы занимался? — звернувся Чувашов до кількох знайомих військовослужбовців, які сиділи в залі.

У судових засіданнях була присутня цивільна дружина обвинуваченого, а також військовослужбовці, які були з ним у бою і не вірять, що він зрадник. Побратими характеризують його як чесну людину і профісіонального військового.

Свідком захисту в суді був співробітник лісгоспу, який у 2022 році брав участь у бойових діях разом із Чувашовим. Свідок розповів, що  його лісове господарство площею більше 20 тисяч гектарів було перерізане лінією фронту навпіл. По один бік річки Сіверський Донець стояли “кацапи”, а з іншого боку – ЗСУ. Лісник знав місцевих, які опинилися на окупованій території. І ці люди передавали йому інформацію. Далі він ділився інформацією з українською артилерією, щоб наводити удари по РФ.

— Денис володів повністю тою інформацією, якою володів я… Неодноразово був присутній і ми бачили на камерах той чи інший обʼєкт… З Денисом я працював на повну, — повідомив свідок.

Обвинувачений зачитав попередні письмові показання цього свідка:

— «Перше завдання, яке я отримав від Набата (позивний Чувашова — ред.), — це провести рекогносцировку місцевості  по лінії бойових дій, а також розміщення артилерійських установок САУ Палладін», – зачитав  Чувашов письмові показання цього свідка. — Я к тебе обратился замаскировать батарею самоходных артиллерийских установок Палладин. Я знал о размещении сил и средств и особового складу цієї батареї. Особовий склад — порядка 30 осіб?.. Ти звертався до мене щодо допомоги знищення ворога, який атакує на напрямку… По-моєму Великий Бурлук? — уточнив обвинувачений.

— Да-да. Там на тому боці воював мій кум, який звернувся до мене… — відповів свідок.

— Тобто був знищений ворог за моєї підтримки?

— Був знищений ворог… — підтвердив свідок

— Ты веришь, что я служил 23 года, всю жизнь отдал службе в вооруженных силах и за два месяца я стал шпионом?!

— Я ще при допиті як арештували Набата, я ще тоді сказав, що не вірю в це. Тому що мій підрозділ живий і наші обʼєкти всі цілі. Сказав хлопцям-деберівцям, що буду свідчити, бо я в це не вірю.

. . .

Прокурор сказав, що на досудовому слідстві Чувашов давав інші показання – визнавав провину і говорив, що зі «Свєтою» сам познайомився у Телеграмі. Версія обвинуваченого, що він надсилав ці повідомлення СБУ, нічим не підтверджується. Прокурор попросив для Чувашова довічне увʼязнення. 

Адвокат Євген Пугачов у дебатах говорив, що Чувашов усе своє життя присвятив служінню Україні, не мав російського бекграунду і несподівано став зрадником. Захисник стверджує, що Чувашов не мав у розпорядженні бойового наказу. І телеграм-переписка повʼязує його тільки з другим епізодом обвинувачення.  Але слідство сфабрикували, щоб повісити на Чувашова і перший важчий епізод. А справжній зрадник, який міг злити бойовий наказ, уник покарання.

Пугачов проводив аналогії з подіями роману російського письменника Солженіцина «Архіпелаг ГУЛаг».

«Я не чув ніяких аргументів з боку прокурора на те, що я кажу, що доказів немає. Прокурор, напевне, розраховує, що суд може бути лише передаточним ланцюгом від слідства, від прокурора і суду далі в лагері… Це основна ідея книги. Тобто суд лише проштовхує справи, а не є інстанцією, яка розглядає… Я сподіваюся, що в нас не так і ви будете розбиратися і аналізувати докази» — звертався захисник до суду.

Чувашов, визнавши факт сумнівної переписки в Телеграмі, говорив про те в його гаджетах не знайшли там жодного доказу його зв’язку з росіянами і причетності до шпигунства.

— Есть поступки некоторые зафиксированы. Но умысла в совершении преступления, связанного с державною зрадою, у меня не было и нет. Я собираюсь и готов дальше служить в Збройних силах Украини, — заявив Чувашов у судовому засіданні.

Коли настав час для останнього слова, обвинувачений видимо розгубився і деякий час мовчав. «Не могу ничего сказать», — ледь чутно звернувся він до захисника.

— Я за станом здоровʼя не можу висловитися. Хочу, але не можу, — сказав Чувашов уголос.

Головуюча суддя відповіла, що можливість останнього слова була надана і колегія виходить у нарадчу кімнату. 

3 листопада 2025 року судді оголосили, що визнають Чувашова винним у державній зраді. Але за першим епізодом про передачу бойового наказу щодо деокупації Харківщини його виправдали.

У підсумку Чувашову дали 15 років увʼязнення із конфіскацією майна і позбавили військового звання підполковника. Цивільна дружина обвинуваченого сказала, що вони планують оскаржувати цей вирок. 

Ірина Салій, «Судовий репортер»

16

0

20

20