У приміщенні Шевченківського районного суду Києва 5 липня загинув Ігор Гуменюк, який звинувачувався у терористичному акті майже 8-річної давнини.
Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який прибув на місце події, коли стало відомо, що в суді пролунали вибухи, а підвартний зачинився у конвойному приміщенні.
За розкладом, о 15 годині мало відбутися судове засідання у справі Гуменюка. Йому продовжили запобіжний захід.
О 17.20 у поліцію надійшло повідомлення про вибух у приміщенні Шевченківського райсуду Києва.
За офіційною версією, яку озвучив Клименко, після засідання Гуменюк зачинився у вбиральні, а потім привідкрив двері і метнув гранату в охоронців. Пролунало два вибухи і Гуменюк намагався покинути будівлю суду, але коновоїри його зупинили, вистреливши у повітря. Тоді Гуменюк забарикадувався у конвойному приміщенні. Коли спецпідрозділу КОРД вдалося зламати двері, Гуменюк кинув у них вибухівку. Двоє спецпризначенці отримали поранення, а Гуменюк від своєї вибухівки загинув.
Його адвокат Олександр Свиридовський у коментарі «Судовому репортеру» сказав, що станом на 20 годину із ним як із захисником Гуменюка ніхто не говорив. Сам адвокат після судового засідання поїхав з місця події. Про інцидент за участі свого підзахисного він дізнався зі ЗМІ, але каже, що, знаючи Гуменюка, вірить, що це сампе він.
— Якраз сьогодні вчергове продовжили запобіжний захід на два місяці. Я вважаю, що вина в тому, що він вчинив і в його загибелі, лежить на суддях і прокуророві. Останній рік Гуменюк був дуже морально зломлений… Світла памʼять загиблому воїну Ігорю. Я вважав завжди і казав, що якби в Донецьку в 2014 році було 100 таких хлопців, то Гіркін би не мав шансів.
Свиридовський каже, що Гуменюк вів себе під засідання, як завжди, бо останнім часом постійно був пригнічений. Захисник вкотре переконував його брати участь у засіданні, переконуючи, що, можливо, запобіжний захід змінить апеляційний суд.
Більше про справу читайте у матеріалі — Теракт під Верховною Радою: через 4 роки засідання відкрили для публіки
31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації — про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців віком 20-25 років. Ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.
Хлопці свою вину заперечили і стверджували, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.
У 2020-му після 4 років і 10 місяців перебування під вартою Сергій Крайняк вийшов під домашній арешт, який не встигли продовжити і відтак він залишився на свободі без жодного запобіжного заходу.
У лютому 2022 році суд закінчував дослідження письмових доказів і мав перейти до допиту свідків. Але через повномасштабне вторгнення РФ процес перервався.
У подальшому зупинили провадження щодо Крайняка, який мобілізувався до Збройних сил України і бере участь у бойових діях.
Гуменюка продовжили судити окремо. Але у 2022-му також змінився склад присяжних і докази щодо Гуменюка довелося досліджувати спочатку. Зі слів прокурора, всього у справі понад 100 томів, 144 потерпілих і кількасот свідків.
У лютому 2023 року Європейський суд з прав людини визнав порушення з боку держави Україна щодо іншого обвинуваченого Крайняка. Зокрема, що майже 5 років тримання під вартою «вже викликає серйозне занепокоєння та вимагає від національних органів влади надати дуже вагомі причини для його виправдання». ЄСПЛ все ж вважає, що національні суди не використовували «загальні та абстрактні» аргументи для тримання заявника під вартою і що їх причини були доречними та достатніми». Справа заявника була складною і стосувалася інциденту з понад сотнею жертв.
ЄСПЛ звернув увагу, що після завершення досудового розслідування 10 серпня 2016 року в справі виникли значні затримки і судовий розгляд не розпочинався більше року. Жодних вагомих причин такої затримки названо не було. Після цього заявник залишався позбавленим волі ще майже три роки. Представники української влади не довели, що існували виняткові обставини, які виправдовували б тримання Крайняка під вартою протягом такого значного періоду, як-от, наприклад, необхідність збору доказів за кордоном або звернення за міжнародною правовою допомогою.
ЄСПЛ дійшов висновку, що органи влади не проявили особливої старанності в період після завершення досудового розслідування і у підсумку визнав порушення кількох пунктів статті 5 Конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканність.
22
0
20
20
