Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддя Святошинського суду Тетяна Величко умисно допустила порушення і до неї не можна застосувати більш м’яке стягнення, аніж звільнення.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на рішення, опубліковане на сайті ВРП.

У 2014 році суддя Величко за клопотанням Святошинського управління МВС в місті Києві арештувала 29,95% акцій «Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу», визначивши строк дії ухвали – 1 місяць.

Через рік згаданий пакет акцій придбало ПрАТ «ФФ «Дарниця» Гліба Загорія, тодішнього народного депутата від Блоку Петра Порошенка.

28 березня 2018 року, тобто майже через чотири роки, генеральний директор «БХФЗ» подала до суду заяву про виправлення описки в ухвалі суду 2014 року. Суддя Величко без повідомлення і виклику фірми «Дарниця» як власника пакета акцій виправила описку в резолютивній частині ухвали про арешт майна, а саме виключила інформацію щодо строку дії ухвали – один місяць.

У подальшому таке виправлення описки було скасовано апеляційним судом. Суддя Величко повторно зробила виправлення «механічної помилки», яке так само було скасовано.

Юрист фірми «Дарниця» Гончаренко попросив притягнути суддю до відповідальності. Крім того, повідомивши, що протягом 2014–2018 років в інших справах суддя Величко неодноразово постановляла ухвали про арешт майна із зазначенням строку дії таких ухвал – один місяць.

Також юрист зазначив, що, виправляючи описку, суддя Величко не з’ясувала статус кримінального провадження, в якому арештовувались акції. Це провадження було закрито у 2015 році. Однак ухвалами про виправлення описки суддя Величко фактично відновила арешт акцій, майже через три роки після закриття кримінального провадження, чим неправомірно обмежила право власності фірми «Дарниця».

У засіданні Другої дисциплінарної палати ВРП 21 вересня 2020 суддю Величко представляв адвокат Ростислав Кравець, який є фігурантом «плівок Вовка» і підозрюваним у справі злочинної організації за участі суддів ОАСК і голови Державної судової адміністрації.

Суддя Величко надала пояснення. Вона наполягала, що у 2014 році допустила помилку і ухвала в такому варіанті не відповідала вимогам КПК. Наголосила, що не намагалася змінити зміст та суть рішення. Ухвалою від 22 серпня 2018 року лише було усунуто неточності, що не вплинуло на суть рішення, «арешт майна як був накладений, так і залишився накладений». На її думку, таке виправлення на суть не вплинуло та не має юридичних наслідків для володільців майна та заінтересованих осіб.

Величко переконувала, що «БХФЗ», звертаючись до суду із заявою про виправлення описки, не повідомив про те, що між «БХФЗ» і фірмою «Дарниця» існує спір у господарському суді, не просив залучити ПрАТ «ФФ «Дарниця» як зацікавлену особу. Як наголосила суддя Величко «БХФЗ» ввів суд в оману, надавши неповну інформацію у справі, що, у свою чергу, вплинуло на прийняте нею рішення. Також суддя наголошує, що їй не було надано інформації про закриття кримінального провадження.

Позиція Другої дисциплінарної палати ВРП:

Суддя Величко має стаж роботи на посаді судді більше 13 років, тому не могла не розуміти, що вилучення з резолютивної частини ухвали про арешт майна вказівки про дію цього арешту змінить суть і зміст судового рішення, оскільки фактично поновить такий арешт.

На переконання Другої Дисциплінарної палати порушення допущено суддею умисно, що підтверджується таким:

• призначаючи вперше розгляд заяви про виправлення описки на 29 березня 2018 року (на наступний день після отримання заяви про виправлення описки), суддя не повідомила учасників судового провадження про розгляд такої заяви;
• суддя не взяла до уваги, що «БХФЗ» не є ні учасником кримінального провадження, ні іншою заінтересованою особою, яка має право на звернення з заявою про виправлення описки;
• суддя Величко Т.О. була обізнана, що на момент розгляду заяви про виправлення описки власником пакета акцій вже було ПрАТ «ФФ «Дарниця», яке надавало заперечення проти задоволення такої заяви, проте суддя жодним чином не врахувала та не надала жодної оцінки доводам «Дарниці»;
• суддя не взяла до уваги висновки апеляційного суду, викладені в ухвалі від 13 червня 2018 року, а саме «…доводи апеляційної скарги про те, що скасування строку дії ухвали слідчого судді не є виправленням описки, переконливими і такими, що заслуговують на увагу»;
• постановляючи ухвалу про виправлення описки вдруге 22 серпня 2018 року, суддя не з’ясувала статус кримінального провадження, в рамках якого був накладений арешт на пакет акцій. Арешт майна як засіб забезпечення кримінального провадження може бути вжито лише в рамках цього провадження.

Характер порушень, допущених суддею Святошинського суду Тетяною Величко свідчить про умисність дій судді, які призвели до порушення прав людини і основоположних свобод, що спричинило істотні негативні наслідки і є несумісним зі статусом судді.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про застосування до судді Величко дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади. Застосування більш м’якого виду дисциплінарного стягнення, як вважається, не буде пропорційним характеру вчиненого проступку.

Остаточне рішення про звільнення про звільнення судді має прийнти Вища рада правосуддя. Наразі Величко відсторонена від посади.

Нагадаємо, що у 2014 році пакет «Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу» був арештований у кримінальній справі про можливу незаконну приватизацію комунального майна – продаж за заниженими цінами. Але строк дії ухвали про арешт акцій був тільки один місяць, тому у березні 2015 їх змогла купити фірма «Дарниця» Гліба Загорія, нардепа від Блоку Петра Порошенка.

25 серпня Північний апеляційний господарський суд визнав договір купівлі-продажу акцій недійсним і витребував акції на користь громади Києва. На це рішення зараз подано скаргу до Верховного суду.

Також читайте:

Як суддя Величко поплатилася за фокуси з арештом акцій Загорія

19

0

20

20