Як суддя Величко поплатилася за фокуси з арештом акцій Загорія

Вища рада правосуддя відсторонила суддю Святошинського суду Тетяну Величко від здійснення правосуддя до того, як буде прийнято рішення про її звільнення або не звільнення.

Причиною тому скарга юриста «Фармацевтичної фірми «Дарниця» Євгенія Гончаренка.

Скарга на Величко розглядалася у Вищій раді правосуддя понад два роки.

Коротко ознайомившись зі справою, автор зрозумів, що вона вартує бути записаною в хроніки українського кривосуддя.

Отож у 2012 році Головне управління комунальної власності м.Києва вирішило продати 30% акцій ПрАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Компанія-оцінювач визначила станом на квітень 2012 року ціну акцій – 278 мільйонів гривень. Перші торги начебто були невдалі. І у квітні 2013 КМДА організувала повторний аукціон зі знижкою на 20%, тому нова ціна становила 222, 6 млн грн. Але через деякий час КМДА проводить повторну незалежну оцінку пакету акцій. І початкова вартість станом на 31.01.2014 вже становить 143 млн грн. Саме з такою ціною оголошено новий аукціон. Але в цей час ситуацією довкола Борщагівського заводу зацікавились правоохоронні органи, тому акції в останній момент з продажу зняли.

24 травня 2014 Слідчий відділ Святошинського управління УМВС у м.Києві зареєстрував кримінальне провадження щодо незаконної приватизації комунального майна.

Далі на сцену виходить суддя Святошинського суду Києва Тетяна Величко. 26 травня 2014 вона за клопотанням слідчого арештувала 30% акцій… строком на 1 місяць. Це дуже дивна ухвала, адже арешт накладався саме в інтересах слідства, яке навряд чи впоралося б за місяць, і щоб запобігти незаконному відчуженню акцій. Але тоді це рішення нікого не збентежило.

І коли ажіотаж вщух, то у березні 2015 комунальний пакет акцій за 171, 8 млн грн продали «Фармацевтичній фірмі «Дарниця» Гліба Загорія, який тоді був народним депутатом від Блоку Петра Порошенка. Як зазначалося вище, акції вже арештовані не були, тому формальних перешкод не існувало.

Фармацевтичний бізнесмен – Гліб Загорій

27 червня 2015 слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Гораш І.В. кримінальне провадження щодо відчуження акцій закрито.

Здавалося б інцидент вичерпано. Але у березні 2018 року генеральний директор «Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу» (БХФЗ) подала у Святошинський суд заяву про виправлення описки у рішенні про арешт акцій 2014 року.

Тут зробимо короткий відступ. Річ у тім, що за місяць до звернення в суд на заводі якраз змінилася багаторічний директор Борщагівського заводу. Замість Людмили Беспалько, яка була на посаді з 1976 року, директором стала Юлія Здаревська. Окрім «Дарниці» Загорія, на заводі також є інші акціонери – у березні 2018 року 40% акцій зосередили в себе віргінські компанії «Белдор Груп С.А.» і «Ленік Груп С.А.». Ще у 2016 році Антимонопольний комітет дозволив компанії «Дарниця» придбати понад 50% акцій БХФЗ і Загорій висловлював намір вступити у переговори з мажоритарними акціонерами заводу… Про це автор зазначає для розуміння контексту, в якому проходили судові спори.

Отож у БХФЗ вперше за тривалий час з’явився новий директор Здаревська, яка одразу зацікавилась рішенням кількарічної давності про арешт акцій підприємства.

У заяві про виправлення описки Здаревська вказувала, що нормами КПК не передбачено визначення строку дії ухвали слідчого судді при накладенні арешту майна, оскільки такий арешт як захід забезпечення кримінального провадження скасовується у встановленому Кодексом порядку.

На користь цьому свідчить і мета, з якою застосовується арешт, зокрема забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. Слідчий суддя на момент розгляду клопотання про арешт майна не може знати часові межі, коли відпаде необхідність у забезпеченні, тобто буде ухвалено обвинувальний вирок щодо особи, а тому зазначення в ухвалах про арешт майна строку їх дії не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження. Зауваження юриста, який консультував керівництво БХФЗ, до слова, дуже резонні.

І суддя Величко виправилась…

Суддя виключила з рішення такі речення: «Строк дії ухвали – один місяць з дня постановлення ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді».

Натомість було додано: «Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом п’яти днів з дня її оголошення».

Тобто суддя Величко через 4 роки зробила арешт акцій безстроковим, на невизначений термін.

Така віроломність дуже не сподобалась новому акціонеру – фармкомпанії «Дарниця» Гліба Загорія. Адже виходило, що акції, куплені «Дарницею», заднім числом опинилися під арештом. Саме це рішення згодом буде коштувати судді Величко посади. Але про все по порядку.

У червні 2018 апеляційний суд останнє рішення Величко скасував і призначив новий розгляд заяви про виправлення описки.

Новий розгляд клопотання проходив у тої самої судді Величко.

Компанія «Дарниця» прогнозовано заперечувала проти будь-яких виправлень. Юрист переконував, що строк дії ухвали про арешт не може вважатися опискою, оскільки не є нею за правовою природою. Виправлення в ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судових рішень. Виправлення ж судді Величко фактично поновлювало арешт на невизначений строк та обмежувало права нового власника, в той час як початково арешт накладався тільки на один місяць. Заява про виправлення описки не подавалася до суду протягом чотирьох років після припинення дії ухвали про арешт ані БХФЗ, ані слідчим чи прокурором. І за цей час акції встигли стати предметом угоди купівлі-продажу. При цьому БХФЗ не є учасником кримінального провадження, не набув статусу підозрюваного, обвинуваченого чи третьої особи і не був власником спірного пакету акцій. 

Але суддя Величко була непохитною і наполягала, що 4 роки тому справді помилилася у застосуванні вимог КПК, помилково вказавши, що строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця і так само помилково зазначивши, що ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя зіслалася на статтю 174 КПК, що кримінальне процесуальне законодавство не передбачає строку дії арешту майна, а лише порядок зверення сторін та зацікавлених осіб із клопотанями про скасування такого арешту повністю чи частково.

Величко вважала, що допустила саме механічну помилку при застосуванні строку дії ухвали суду, а тому може виправити описку у своєму рішенні. У серпні 2018 суддя повторно виправила свою механічну помилку і арештувала пакет акцій на невизначений строк.

На хвилиночку, справа, в якій арештовано акції, уже на той час 3 роки, як була закрита!

У вересні 2018 апеляційний суд ухвалу про виправлення описки повторно скасував.

У травні 2019 апеляційний суд скасував ухвалу про арешт акцій від травня 2014 року.

Адвокат пояснив суду, що накладений оскаржуваною ухвалою арешт акцій припинився 26 червня 2014 року та був фактично відновлений Святошинським районним судом м. Києва майже через 4 роки, а саме 29 березня 2018 року, тому фармкомпанія «Дарниця», яка придбала пакет акцій 20 березня 2015 року, не могла подати апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу раніше 29 березня 2019 року, адже раніше судове рішення не створювало жодних правових наслідків та жодним чином не порушувало її права як власник тепер арештованих акцій.

Апеляція з’ясувала, що рішення судді Величко постановлено із суттєвими порушеннями, через які воно не може бути перевірено по суті і у будь-якому разі підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Рішення 2014 року не вдалося перевірити по суті, тому що в матеріалах справи загубився журнал судового засідання. Але був протокол судового засідання, складений секретарем Самайда А.В. Проте з ухвали вбачається, що розгляд клопотання відбувся при секретарі судового засідання Голубенко Т.В. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо в матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання.

До відвертої комедії не дійшло. Розглядати клопотання про арешт акцій у 4 роки тому закритій, уже мертвій справі суд не став.

У листопаді 2019 Господарський суд Києва визнав фармкомпанію «Дарниця» власником 30% акцій.

Але 25 серпня 2020 Північний апеляційний господарський суд визнав договір купівлі-продажу акцій недійсним і рішення на користь «Дарниці» скасував.

Через місяць, 21 вересня, Вища рада правосуддя за заявою юриста «Дарниці» відсторонила суддю Величко за витівки із арештом акцій. Наразі у ВРП перебувають матеріали щодо звільнення Величко з посади.

Відтак ситуація склалася доволі цікава, поквитавшись із одною суддею, фармкомпанія «Дарниця» отримала водночас «дарунок» від інших суддів і навряд чи задоволена втратою пакета акцій. А, отже, чекаємо продовження…

Тим часом, у липні цього року Вища рада правосуддя відкрила на суддю Величко ще одну дисциплінарну справу за скаргою прокурора Київської області. У березні 2020 Величко не поновила прокурору строки звернення з клопотанням про продовження тримання під вартою трьох підозрюваних. Ішлося про членів озброєної банди, які підозрюються у серії пограбувань в Обухівському районі Київської області. Зловмисники проникали у заможні домоволодіння, зв’язували господарів, погрожували ножем і виносили готівку та коштовності. Суддя дозволила молодикам вийти на свободу, бо прокурор начебто спізнився із продовженням запобіжного заходу…

Але то, як кажуть, зовсім інша історія, про яку ми розповімо окремо. Хоча Вища рада правосуддя має право об’єднати дисциплінарні справи, які перебувають у провадженні різних Дисциплінарних палат. І якщо потерпілі від грабіжників не останні люди в країні, то це може стати хай і не офіційним, але ефективним додатковим аргументом при звільненні судді.

Поживемо – побачимо.

Автор: Ірина Салій, «Судовий репортер» 

***

Після виходу публікації юристка судді Величко звернулася із проханням видалити цю публікацію.

Зокрема юрист вважає, що у статті наведено неправдиву інформацію, а саме:

1. Слідчим суддею Величко Т.О. не накладався арешт на акції строком на 1 місяць, оскільки, по-перше, це не передбачено КПК України, по-друге, не передбачено зняття арешту з майна (в т.ч. коштів, цінних паперів) на підставі того ж судового рішення, яким арешт накладено. Такий принцип закладено зокрема і в Положенні про депозитарну діяльність. 

2. Продаж акцій відбувався у порушенням з боку організатора продажу, покупця та депозитарної установи – посилання на судове рішення з описом того, що саме було порушено (http://reyestr.court.gov.ua/Review/91288914) та де немає посилання на припинення арешту як підставу для продажу. 

3. Наразі, розгляд дисциплінарної справи не завершено, та жодного рішення Вищої ради правосуддя, передбаченого Конституцією України не винесено. Більше того, абсолютно відсутні підстави для винесення рішення ВРП, що може потягнути за собою припинення повноважень судді, оскільки в такому випадку, таке рішення ВРП буде незаконним та буде оскаржено в національні та міжнародні суди.

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *