Суддя Шевченківського районного суду Києва у відставці підозрюється у хуліганстві із застосуванням зброї.
Як повідомила Київська міська прокуратура, на початку травня 2026 року підозрюваний був ще чинним суддею Шевченківського районного суду Києва. Йому зробили зауваження, що ввечері у машині неподалік дитячого майданчика він гучно слухав російську музику. На зауваження суддя начебто відреагував нецензурною лайкою, вийшов з авто і розпочав конфлікт. Під час сварки він нібито дістав свою вогнепальну зброю, демонстративно привів її у бойову готовність та направив у бік опонентів. І на будь-які прохання людей заспокоїтись не реагував.
Один із чоловіків повалив суддю на землю, щоб забрати зброю, однак той встиг зробити три неприцільні постріли, створивши своїми діями реальну загрозу життю та здоров’ю людей, які перебували поруч та були очевидцями конфлікту.
У пресрелізі прокуратури імʼя та прізвище судді не називається. Але з власних джерел у правоохоронних органах «Судовому репортеру» вдалося зʼясувати, що мова про суддю Кирила Кормушина.
7 травня Вища рада правосуддя звільнила його з посади судді Шевченківського райсуду Києва. Заяву про відставку Кормушин подав раніше описаних подій — 6 квітня 2026-го. Суддею його призначили у 2004 році. Але в грудні 2010-го звільнили за порушення присяги і, як зʼясувалося, наступні 15 років він фактично суддею не працював і тільки на початку 2026-го був поновлений на посаді.
Підставою для звільнення у 2010 році стали три епізоди.
1) У 2005 році суддя Кормушин за грабіж увʼязнив чоловіка на 10 років. Апеляційний суд скасував цей вирок і окремою ухвалою вказав на численні порушення. Суддя Кормушин видалив обвинуваченого із залу судового засідання на весь час розгляду справи без наведення мотивів, зіславшись тільки на норму Кримінального кодексу 1960 року. Підсудного не було попереджено, що в разі повторного порушення порядку засідання або непідкорення розпорядженням головуючого його буде видалено із залу судового засідання. Суд апеляційної інстанції констатував, що суддя Кормушин позбавив підсудного можливості брати участь у судових дебатах та звертатися до суду з останнім словом, що є порушенням його права на захист. Також суд не виконав вимог статті 87-1 Кримінального кодексу 1960 року про фіксування судового процесу технічними засобами. В судовому засіданні підсудний клопотав про здійснення звукозапису, яке було задоволено судом, однак звукозапис не проводився.
2) Апеляційний суд міста Києва постановив окрему ухвалу щодо істотних порушень судді Кормушина при розгляді іншої справи — про умовно-дострокове звільнення засудженого з місць позбавлення волі. Суддя Кормушин відмовився звільняти засудженого і розглянув справу без повідомлення та участі Київського СІЗО, начальник якого клопотав про таке звільнення. Потім суддя ще понад три місяці не передавав справу до суду апеляційної інстанції для розгляду скарги засудженого.
3) Співробітники Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (ГУ БКОЗ СБУ) в 2007 році склали на суддю Кормушина протокол про порушення ним спеціального обмеження, спрямованого на запобігання корупції. 13 квітня 2007-го Кормушин перебував у якомусь приміщенні, де слідчі дії проводили працівники податкової міліції. Заявляючи, що він суддя, та пред’являючи посвідчення судді, Кормушин начебто телефонував невідомим особам з вимогою негайно зупинити слідчі дії, образливо висловлювався на адресу присутніх правоохоронців та погрожував їм звільненням.
У 2008 році прокуратура міста Києва відмовилася порушувати відносно Кормушина кримінальну справу в звʼязку з відсутністю в його діях такого складу злочинів як втручання у діяльність працівника правоохоронного органу (ст.343 ККУ) і перевищення службових повноважень співробітником правоохоронного органу (ст.365 ККУ).
Кормушина намагалися притягнути до адміністративної відповідальності. Але Оболонський районний суд двічі повертав матеріали ГУ БКОЗ СБУ для дооформлення, а за третім разом закрив справу, вказавши на те, що недоліки все ще не виправлені і строк звернення з матеріалами вже минув.
У листопаді 2009-го Апеляційний суд Києва задовольнив протест прокурора і визнав Кормушина винним у порушенні спеціальних обмежень щодо запобігання корупції. Але провадження закрили у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
6 грудня 2010 року Вища рада юстиції, розглянувши пропозицію члена Вищої ради юстиції Валерія Хорошковського, ухвалила внести подання до Верховної Ради України про звільнення Кормушина з посади судді.
У рішенні зазначалося, що Кормушин як суддя начебто допускав несумлінність під час розгляду справ, безвідповідально ставився до виконання своїх посадових обов’язків, умисно порушував вимоги законодавства під час здійснення правосуддя. 23 грудня 2010-го Верховна рада звільнила суддю Кормушина за порушення присяги.
Кормушин оскаржував ці рішення. У 2017-му Європейський суд із прав людини у справі «Куликов та інші проти України» вказав на недосконалість процедури дисциплінарного провадження щодо суддів і присудив Кормушину 5000 євро компенсації. Суд установив, що звільнення заявника з посади судді становило втручання в його приватне життя і таке втручання не відповідало вимогам «якості закону», а тому не було правомірним, а національні органи, розглядаючи справи заявників, не були незалежними і неупередженими.
У 2020 році Вища рада правосуддя повторно звільнила Кормушина, але Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду скасував це рішення через порушення процедури.
5 лютого 2024 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від притягнула Кормушина до дисциплінарної відповідальності і застосувала стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
У травні 2024-го Вища рада правосуддя скасувала це рішення, тому що притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відбулося поза межами трирічного строку давності.
25 лютого 2026 року голова Шевченківського районного суду Києва скасував наказ 15-річної давності про звільнення Кормушина і останній вважався таким, що приступив до виконання обовʼязків судді.
Але вже на початку березня 2026-го Кормушин був призваний на військову службу. Проте 7 квітня 2026-го знову вважався таким, що повернувся до роботи в суді у звʼязку зі звільненням з військової служби в запас.
Задовольняючи заяву Кормушина про відставку, Вища рада правосуддя зарахувала йому в стаж роботи на посаді судді близько 15 років вимушеного прогулу, коли він не працював суддею не з власної волі. Тому загальний суддівський стаж Кормушина склав більше 21 року.
18
0
20
20
