19 листопада у Вищому антикорупційному суді зачитали обвинувальний акт у справі ексголови ДФС Романа Насірова і колишнього голови Департаменту погашення боргу Володимира Новікова. Те, на що у звичайному суді не вистачило два роки, тепер встигли зробити за менше, ніж 10 хвилин. Але річ тут не в судах, а в кількості сторінок.
У жовтні цього року парламент проголосував за законопроект 1009, в якому йшлося про зміни до законодавства у сфері кримінальної юстиції. Одна з таких стосувалася ст.347 КПК щодо початку судового розгляду.
Тепер закріплено, що розгляд справи починається із оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта. Більше того, суд з урахуванням розумних строків може обмежити тривалість оголошення прокурором і короткого викладу.
Раніше у захисту було право клопотати про зачитання повного тексту. У даному випадку йшлося про 774 сторінки. Насіров з адвокатами скористалися цим.
А що засідання відбувалися нечасто, то прокурори за майже два роки так і не встигли зачитати все. Поряд з тим, що пропонувався і “короткий” варіант – 76 сторінок. Але захист пояснював, що хоче чути все і переконатися, що і суду, і їм дали той самий документ.
Згодом уже і сам Насіров був не в захваті, але від клопотання не відступав, а тільки просив призначати засідання частіше, та суд його побажання задовольнити не міг, маючи також купу інших справ.
Зрештою, у вересні 2019 запустився Вищий антикорупційний суд і справу передали туди. І весь попередній результат – кількасот прочитаних сторінок – тепер уже були нікому не потрібні. Розгляд починався спочатку.
Паралельно, як вже говорилось вище, були зміни до законодавства і тепер прокурор мав читати тільки короткий текст обвинувального акта. Але в антикорупційній прокуратурі вирішили, що і попередній варіант у 76 сторінок можна скоротити… до 4.
У справі йдеться про понад 300 рішень ДФС, якими надавались розстрочки і відстрочки податкового боргу трьом фірмам, які пов’язують з екснардепом Олександром Онищенком. Тобто в обвинувальному акті докладно описувався кожний епізод і кожне рішення, обставини їх прийняття та ін. Сюжет був дещо одноманітним і автору особисто доводилося бачити, як журналісти у засідання брали із собою художню літературу, щоб хоч трохи скоротати час, поки прокурор це читав.
І тепер прокуратура зуміла радикально скоротити обвинувальний акт. Сподіваємося, без шкоди для справи. Чому раніше було набагато більше – можна лише гадати. Як мінімум, це не дало розглянути справу у звичайному суді і дозволило дочекатися антикорупційного. Шкода тільки, що втрачені десятки годин процесуального часу, які могли б бути витрачені на інші справи, де особи роками тримаються під вартою без вироку суду, тому що засідання призначаються не частіше, аніж раз у місяць-півтора… Але, як недавно висловився один суддя: «Принцип здорового глузду чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачений». Надіємося, що хоча б у Вищому антикорупційному суді його буде трохи більше.
За текстом обвинувального акта, глава ДФС за пособництвом підлеглого безпідставно надав компаніям ТОВ «Надра Геоцентр»,ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Хас», які пов’язують з екснардепом Онищенком розстрочення і відстрочення грошових зобов’язань і боргу з рентної плати за користування надрами і видобування корисних копалин.
«Насіровим за пособництвом Новікова на виконання досягнутої з Онищенком злочинної змови та з метою одержання Онищенком і підконтрольними йому підприємствами неправомірної вигоди у вигляді безпідставної і необґрунтованої розстрочення грошових зобов’язань та податкового боргу з рентної плати за користування надрами і видобування корисних копалин за період травня 2015 – травня 2016 особисто прийнято 327 економічно та документально необґрунтованих рішень… До державного бюджету не надійшло рентної плати на суму 2 млрд грн», – зачитав прокурор Роман Симків.
Як зазначив у вступній промові прокурор Андрій Перов, фірми, пов’язувані з Онищенком, продавали газ, добутий за договорами спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», за суттєво заниженими цінами, так що не могли б навіть платити рентну плату і державна компанія могла б ініціювати розірвання збиткових договорів. Демонструвати позитивну динаміку підприємства могли тільки за умови несплати податків і так з’явилася ідея розстрочок. Перов вважає, що масштаби боргу могли бути більшими, якби діяльність податківців не викрили, розслідуючи так звану «газову справу» Онищенка щодо привласнення коштів за договорами спільної діяльності з «Укргазвидобуванням».
На думку обвинувачення, Насіров мав утриматися від розстрочок і зобов’язати податкові органи нарахувати компаніям пеню і вживати заходів до погашення боргу. Однак він начебто без законних підстав і всупереч інтересам служби прийняв рішення про розстрочення. При цьому рішення були датовані не днем фактичного підписання, а граничною датою сплати грошових зобов’язань, після якої розстрочки не могли бути надані. Частину рішень «прийнято», коли Насіров перебував у відпустці.
Як ідеться в обвинувальному акті, глава ДФС Насіров за пособництва підлеглого Новікова, діючи в інтересах Онищенка, дав вказівки керівникам регіональних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях. А саме у разі надходження від фірм, що контролюються Онищенком, клопотань про розстрочення податкового боргу, давати виключні позитивні висновки. Заяви від компаній про надання розстрочок і висновки регіональних ДФС, за версією слідства, з’явилися після фактичного прийняття рішень про надання розстрочок.
Тому, окрім зловживання владою і службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, Насірову також інкримінується службове підроблення. А Новікову – пособництво Насірову у зловживанні владою і службовим становищем.
У 2016 році після перших затримань фігурантів «газової справи» наступного дня голова Департаменту погашення боргу Новіков зобов’язав регіональні управління почати стягувати борги за договорами спільної діяльності, але не з фірм Онищенка, які не мали достатньо майна, а з державного ПАТ «Укргазвидобування». Хоча, за умовами договорів про спільну діяльність, саме приватні компанії були уповноваженими на перерахування податків. Всього суди встигли стягнути 35 млн грн.
Представник «Укргазвидобування» Олександр Собко пояснив, що фірми Онищенка за договорами спільної діяльності не мали повноважень звертатися з заявами про надання розстрочок і зробили це без відома державної компанії. Надання розстрочок дозволило накопичувати борг. Собко повідомив, що у 2016 році ДФС приховала від «Укргазвидобування» інформацію про розстрочку.
Сьогодні держкомпанія вважає стягнуті 35 млн грн шкодою, оскільки борг мав погашатися за рахунок майна по договору про спільну діяльність, тобто за рахунок видобутого компаніями Онищенка природного газу.
«Укргазвидобування» заявило цивільний позов на вказану суму до Насірова і Новікова. Обвидва обвинувачені позов не визнають. Насіров сказав, що, мовляв, «Укргазвидобування» не платило податки, а тепер хоче стягувати з нього гроші.
«За час перебування на посаді глави ДФС прийнято близько 10 тисяч рішень про розстрочення чи відстрочення грошових зобов’язань платників податків на десятки мільярдів гривень». – сказав Насіров. Захист повідомив, що такими розстрочками користувалось і саме «Укргазвидобування».
Адвокати переконували суд, що розстрочення – це не звільнення від сплати податку, а відтермінування такої плати і є цілком законною процедурою. Жодне з рішень, які прокуратура називає безпідставними і необгрунтованими не було скасовано у судовому порядку. За документами, компанії, пов’язувані з Онищенком, передавали в заставу активи (газ), які могли б бути реалізовані в погашення боргу. Але антикорупційні органи добились арешту майна цих фірм у справі Онищенка, тому його продаж став неможливий.
На думку Насірова, кримінальна справа була використана для усунення його з ДФС. На запитання суддів про місце роботи Роман Михайлович відповів, що є головою Державної фіскальної служби – в минулому році йому вдалося отримати рішення про поновлення на посаді.
Провину Насіров та Новіков не визнають і просили, щоб судді пояснили, як вони самі розуміють обвинувачення. Але колегія вирішила, що не має права тлумачити.
«Суд здійснює правосуддя, він не роз’яснює суть обвинувачення… Обвинувачення висувається стороною обвинувачення, яка повинна належними, допустимими і достатніми доказами довести те, що вона зазначила в обвинувальному акті. Сторона захисту, хоча і не зобов’язана доводити свою невинуватість… подавати відповідні докази. І вже на підставі з’ясованих обставин суд має ухвалити рішення з урахуванням того, що подасть сторона захисту і сторона обвинувачення. Більше, ніж уже зроблено, суд зробити не може на цій стадії», – сказав суддя Ігор Строгий.
Прокурори хотіли, щоб суд почав із допиту обвинувачених, а потім досліджував решту доказів. Захист наполягав, що треба почати з документів. Насіров і Новіков заявили, що показання дадуть тільки в кінці. Суд не може їх змушувати. Відтак було прийнято рішення почати розгляд із допиту свідка Юрія Дубинського, а потім досліджувати докази і слухати показання свідків, а допит обвинувачених провести в кінці. Також Насіров має донести документ про присвоєння йому в минулому році 2 групи інвалідності. Наступне засідання призначено на 3 грудня.
Про свідка Дубинського відомо, що цей чоловік начебто організував придбання частини фіктивних компаній, які використовувалися для відмивання грошей, отриманих від продажу природного газу за заниженими цінами операторами спільної діяльності ПАТ «Укргазвидобування», що завдало державі збитків у розмірі 740 мільйонів гривень. Слідство встановило, що Дубинський отримав за свої послуги від ексдепутата Олександра Онищенка 30 мільйонів гривень. У 2017 році Печерський виніс йому вирок – затвердив угоду про визнання винуватості між Дубинським і прокурором. Чоловік погодився виплатити «Укргазвидобуванню» 30 млн грн завданої шкоди. Дубинський переконував, що не знав, що йдеться про заволодіння коштами «Укргазвидобування» і суд визнав його винним тільки у фіктивному підприємництві.
______________
Автор: Ірина Салій
20
0
20
20
