Справа Ноздровської: начальник поліції Нєбитов розповідав Россошанському, що дочка вбитої щаслива, і носив йому продукти

Шевченківський суд Києва 1 вересня дослідив матеріали негласних слідчих розшукових дій у справі про вбивство Ірини Ноздровської.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

Як матеріали НСРД оформлені бесіди Россошанського з правоохоронцями, тому числі начальником ГУНП Київської області Андрієм Нєбитовим, на той час начальника відділу кримінальної поліції.

Саме під час такого таємно записаного спілкування Россошанський на етапі слідства начебто зізнався у вбивстві. Тепер він вину заперечує і каже, що грав роль злочинця, щоб урятувати сина, який в той момент був за ґратами.

Суд кілька засідань поспіль слухав 15 аудіофайлів за період 30 січня – 8 лютого 2018. З них вбачається, що Россошанський зі співробітниками поліції досягли домовленості про 116 статтю КК – умисне убивство в стані сильного душевного хвилювання.  «Спасибо, что в свое время подсказали 116 статью», – дякував Россошанский начальнику поліції Нєбитову. Згодом експертиза стан афекту не підтвердила.

Адвокат Олексій Цибенко вважає такі докази очевидно недопустимими. Серед іншого у справі немає документа, яким Нєбитова уповноважують на проведення вказаних НСРД.

«Начальник кримінальної поліції ГУНП в Київській області особисто постійно приносив в ізолятор тимчасового тримання для підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину Россошанського різноманітні продукти харчування: ковбаса, сир, чай, цукор, вітаміни… Також був дуже щедрим на поради та обіцянки. Обіцяв передати записку дружині, домовитися з адміністрацією ізолятора про додатковий час для прогулянки… Організувати харчування при направленні на стаціонарну психіатричну експертизу», – прокоментував захисник.

«Если Вас там на 21 день, то я организую, что Вас там подогреют, чтобы Вам там завезли», – сказав під запис Нєбитов.

Россошанський диктував Нєбитову список продуктів, які йому треба передати. Крім того, просив маленький телевізор і співрозмовник обіцяв дізнатися, чи можна.

«Вас никто преступником не считает… Вашим адвокатам необходимо походить по людям, которые готовы говорить, что они (Ноздровська та її родина – прим.) затерорризировали все село», – казав Нєбитов.

На той момент поліція вже відрапортувала президенту про успішне розкриття справи, тому, на думку захисника, робила все, щоб Россошанський не змінив свої свідчення.

– Хоть избавились от сатаны, – каже Россошанський

– Так и есть, – відповідає Нєбитов, зітхаючи, – А дочка, шо ей?! Собирать деньги… Радуется там.

– Кто?

– Дочка ее.

– Счастлива? Дочка живет хорошо? – запитав Россошанський.

– По-моей информации, она ее ненавидела страшно. Дочке начали все помогать, деньги сбрасывать. Она уже собрала кучу денег. Полмилииона. Теперь у нее в жизни все в порядке. Она сейчас соберет, эту роль доиграет и куда-то съедет. Купит квартирку и все, – розповідав Нєбитов.

Так начальник поліції говорив про 18-річну дочку вбитої жінки.

«А Дима мой сидит. Трезвый был нормальный парень.», – каже Росошанський про свого сина, якого засудили за те, що збив на смерть машиною молодшу сестру Ноздровської, з чого і почався конфлікт між родинами. «Мне надо, шоб он вышел, я Вас очень прошу. Посодействовать, позвонить, узнать как, шо, притормозить. Шоб не вы**вались и хлопца отпустили. Мать не потянет, мать не выдержит», – казав він. Нєбитов запокоює, що син вийде, бо рано чи пізно буде амністія: «Ноздровской нет – кипиша не будет».

Коли підозрюваний повертається в камеру, то запис виключається не одразу і зафіксовано розмову Нєбитова із невстановленою особою, імовірно, працівником ІТТ.

– Андрей Анатольевич, по-моему все в ИТТ знают, что это хорошие люди – Андрей Анатольевич и Сергей Васильевич (Сергій Тіхонов – начальник Департаменту карного розшуку Національної поліції України – прим.), – сказав невідомий.

– Слава богу, что все получилось, – відповів Нєбитов пошепки.

Сам обвинувачений у судовому засіданні пояснював, що грав роль на виконання домовленостей щодо сина.

«Была договоренность, я беру вроде бы все на себя. Мне 116-я, сына освобождают из тюрьмы. Уже давно было пора. Но он сидел и сидел… Мне тяжело было на это пойти. Но я предпочел тюрьму смерти своего сына», – сказав Россошанський.

Тепер зміну своїх показань він пов’язує зі звільненням сина, який справді вийшов за амністію у січні 2020. Після цього в лютому, у наступному засіданні, Россошанський заявив, що зізнання зробив під тиском поліції. Хоча про невизнання вини вже було відомо і раніше після передачі в суд, але без подробиць.

Потерпілі не вірять у версію Россошанського. Донька вбитої сказала, що людина не може два роки так прикидатися. Батьки Ноздровської вважають, що обвинувачений вбивав не один і мав спільників, яких приховує.

***

1 січня 2018 року Ірину Ноздровську знайшли мертвою в річці біля села Демидів Вишгородського району Київської області. Причиною смерті стали колото-різані рани на шиї.

У злочині звинуватили Юрія Россошанського — батька Дмитра Россошанського, який у 2015 році машиною збив на смерть молодшу сестру Ірини. Остання займалась розслідуванням цієї справи і добивалась покарання винного. Між двома сім’ями два роки тривав сильний конфлікт. Ноздровська та її родичі начебто постійно при зустрічі називали Россошанського-батька вбивцею.

За два дні до смерті Ірини суд не відпустив під амністію сина Россошанського, засудженого за ДТП до 7 років в’язниці. У молодого чоловіка не виявили в крові алкоголю, тобто не було обтяжуючої обставини і він підпадав під амністію. Але через відсутність записів судового засідання суд скасував вирок і відправив справу на новий розгляд до першої інстанції, а хлопця залишив під вартою.

У липні 2019 Апеляційний суд підтвердив вирок Россошанському-молодшому – 7 років позбавлення волі. У січні 2020 він вийшов на свободу за амністією.

error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *