У Вищому антикорупційному суді стартував процес щодо осіб які, за версією обвинувачення, намагалися підкупити керівника Спецілізованої антикорупційної прокуратури з метою закриття справи ексміністра екології Миколи Злочевського.
На лаві підсудних — колишній перший заступник начальника Головного управління Державної податкової служби в місті Києві Миколи Ільяшенко і адвокат Андрій Кіча, який раніше працював у компанії Burisma Злочевського.
4 жовтня прокурор Андрій Перов зачитав у засіданні обвинувальний акт. Учасники виступили з промовами. Суд визначився із порядком розгляду — спочатку будуть досліджені письмові і речові докази обвинувачення, допитані свідки обвинувачення, а потім у такому ж порядку — докази і свідки захисту. В останню чергу допитають двох обвинувачених, якщо вони будуть не проти давати показання.
За наполяганням захисту суд відмовився від трансляції засідань на YouTube-каналі.
Один із адвокатів аргументував свою позицію тим, що YouTube є комерційним засобом і він не впевнений, що персональні дані є належно захищені. Адвокат сказав, що звертався до голови Вищого антикорупційного суду з приводу недопущення розголошення його персональних даних — прізвища, імені та по батькові — «у неконтрольованому соціальному просторі» . Він вважає, що оскільки процес відкритий, то зацікавлені особи не позбавлені можливості прийти в засідання, а трансляція в інтернеті є незаконною.
Захист остерігається того, що трансляція може вплинути на показання свідків, які ще не допитані. Зокрема, прокурор має намір допитати як свідка ексначальницю департаменту ДФС України Олену Мазурову — колишню обвинувачену в цій же справі, яка уклала угоду про визнання винуватості, в обмін на умовне покарання.
Зрештою, головуючий суддя Маслов погодився із цими аргументами і вирішив, що трансляції наразі не буде. «У даному провадженні показання свідків значне місце займатимуть, з огляду на ті обмеження, які визначені процесуальним законом стосовно перебування свідків під час судового провадження… З урахуванням цих обмежень суд вважає, що можуть існувати певні перешкоди для судового розгляду» , – пояснив суддя.
Із короткого тексту обвинувального акту вбачається, що заявник у справі Євген Шевченко, відомий своєю неодноразовою роллю викривача у корупційних справах, залегендований як Харченко мав дружні стосунки з Ільяшенком. 1 червня 2020-го податківець начебто повідомив Харченку, що певні особи готові заплатити 1 мільйон доларів, якщо у справі Злочевського змінять підслідність: передадуть її від НАБУ до Нацполіції або навіть $2 мільйони, якщо її закриють. Ільяшенко нібито просив Харченка (Шевченка) передати антикорупційним органам пропозицію щодо винагороди. Наступного дня Харченко (Шевченко) сказав Ільяшенку, що відмовляється це робити. Тоді податківець передзвонив і сказав, що “певні особи” готові дати 5 мільйонів доларів. Далі Харченко (Шевченко) звернувся до НАБУ і було розпочато розслідування.
Йшлося про закриття провадження №42014000000001590 щодо заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Нацбанку України, який виділявся «Реал-банку», підконтрольному Сергію Курченку, де підозрюваним також є Злочевський.
Передбачалося закрити кримінальне провадження в частині злочинів, в яких підозрювався Злочевський. І це хотіли зробити до 14 червня, щоб ексміністр міг повернутися в Україну в свій день народження.
10 червня 2020-го під час чергової зустрі в кабінеті податківця Харченко сказав Ільяшенку, що справу може закрити тільки прокурор, а конкретніше — керівник САП Холодницький. Адвокат Злочевського мусить подати клопотання про закриття провадження, що буде підставою для рішення прокурора. Отриману інформацію Ільяшенко нібито передавав Мазуровій, яка і забезпечила подання такого клопотання.
12 червня у будівлі ДФС міста Києва Харченко зустрівся із Мазуровою, юристом Кічею та Ільяшенком і передав постанову Холодницького начебто про закриття справи. Однак Мазурова, прочитавши документ, сказала, що має зауваження щодо підстав закриття провадження — справу закрито, бо не встановлено достатньо доказів (п.3 ч.1 ст.284 КПК), а не за відсутністю складу злочину (п.2 ч.1 ст.284 КПК). Врахування цих зауважень було умовою передачі коштів. Кіча нібито дав конкретні поради щодо виправлення постанови і навіть запропонував самостійно скласти текст, аби Холодницький його підписав.
Після передачі виправленої постанови Ільяшенко начебто відвів Харченка у підземний паркінг столичної ДФС, де дозволив йому порахувати кошти в сумі 6 мільйонів доларів. Після цього чоловіки знову піднялися в кабінет податківця, де залишалися Мазурова та Кіча. Згодом Ільяшенко і Харченко повернулися у паркінг і податківець, за матеріалами справи, дозволив забрати $5 мільйонів для передачі Холодницькому та за необхідності генеральному прокурору. Ще 1 мільйон доларів Ільяшенко начебто залишав собі.
Герої цієї історії були викриті та повідомлені про підозру.
Ільяшенка та Кічу звинуватили у пособництві в наданні неправомірної вигоди особі, яка займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, а Ільяшенка також у незаконному збагаченні. Щодо Олени Мазурової, то вона, як уже йшлося више, після передачі справи в суд уклала з прокурором угоду, визнала вину і отримала умовне покарання. Тепер Мазурова буде свідком обвинувачення у суді над своїми колишніми спільниками.
За словами прокурора, злочин фіксувався з допомогою відео- та аудіоконтролю. У підозрюваних начебто вилучено флешки з проектами постанови про закриття справи. Одним із доказів буде телефон свідка Харченка (Шевченка), який листувався з обвинуваченим Ільяшенком та ін.
Адвокат Сухов, який захищає Ільяшенка, називає цю справу провокацією.
«Агент держави провокував ситуацію, яка відбулася. Він діяв в умовах постійної омани всіх учасників… Постійно надавав інформацію, яка не відповідала дійсності… З іншого боку, вів себе досить активно і з точки зору ЄСПЛ це також є провокацією», – сказав Сухов.
Інший захисник Небельський нагадав про те, що громадянину Шевченку недавно також повідомили про підозру.
Йдеться про так звану справу Семенченка щодо приватної військової компанії, якою займається СБУ. Шевченко вийшов з-під варти під заставу в 5 мільйонів гривень.
Раніше через активну участь викривача Шевченка прозвали позаштатним агентом НАБУ. Саме за його заявою до 2 років колонії засудили експрокурора ГПУ Матюшка за спробу підкупу членів конкурсної комісії із працевлаштування до НАБУ.
Захист Кічі стверджує, що їх клієнт взагалі не був знайомий з Ільяшенком, його запросила на зустріч інша особа і він не знав про домовленість з приводу передачі коштів і відведену йому організатором роль.
Адвокат Білявський каже, що Кіча став мимовільним учасником більшості подій, про які написано в обвинувальному акті. «90% обвинувального акту стосунку до Кічі взагалі не мають… До лав обвинувачених потрапила стороння особа, яка опинилась не в тому місці і не в той час… Він взагалі не повинен був бути присутнім 12 червня у приміщенні ДФС міста Києва. Його присутність була випадковою. Захисту цікаво, яким чином були б кваліфіковані дії будь-якого іншого умовного юриста, якого могли б також запросити в той день прочитати текст постанови про закриття провадження, щоб отримати його фахове враження від прочитаного», – зазначив захисник.
Крім того, Білявський повідомив, що подібну постанову про закриття провадження зазвичай підписує будь-хто із прокурорів, а не керівник САП. Адвокат припускає, що Холодницький ніколи не підписував таких документів, окрім імітаційної постанови щодо Злочевського. Детективами НАБУ начебто вигадано це, щоб штучно завищити тяжкість інкримінованого злочину.
Один із захисників Кічі заявив клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки справу передали до суду після закінчення строку досудового слідства. У серпні 2020-го час досудового розслідування продовжено судом за клопотанням детектива, що не було погоджено із заступником генпрокурора. На думку адвоката, клопотання мав погоджувати Холодницький, який ще залишався на посаді до 21 серпня.
Адвокат Сухов, який захищає Ільяшенка, 7 серпня 2020 року вже просив суд повернути детективу клопотання про продовження строку розслідування, як таке, що погоджене неналежною посадовою особою, а саме генеральним прокурором Венедіктовою, а не заступником генерального прокурора. Проте суддя Воронько йому відмовив, посилаючись на те, що коли прокурор із поважних причин не може брати участь у справі, то такі функції керівником прокуратури поклаладаються на іншого прокурора. У даному випадку Холодницький безпосередньо підпорядковувався генеральному прокурору, тому Венедіктова мала право погодити клопотання.
Прокурор Андрій Перов сказав, що Венедіктова мала всі повноваження, щоб погодити клопотання, і це жодним чином не порушило права підозрюваних. У підготовчому засіданні заперечень на ухвалу судді Воронька про продовження слідства не звучало. На стадії судового розгляду, як вважає прокурор, суд не має права закрити справу, не досліджуючи доказів.
Остаточне рішення з цього приводу відкладено до наступного засідання, тому що адвокат Сухов, який захищає обвинуваченого Ільяшенка, попросив дати час на підготовку до виступу.
Також до суду надійшло клопотання, щоб обвинуваченому Кічі дозволили виїхати за кордон — до Угорщини — для виконання функцій арбітра у міжнародному турнірі з хокею 10-14 листопада. Кіча має статус арбітра міжнародної категорії і така кваліфікація має періодично підтверджуватися участю у спортивних змаганнях. У випадку неучасті обвинувачений може втратити цю кваліфікацію. Представник Кічі підкреслив, що це не просто змагання, а чемпіонат світу, і передав листа від міжнародного арбітра та запрошення від угорської хокейної федерації.
Прокурор Перов зауважив, особа на користь якої вчинялися дії з використанням неправомірної вигоди, а саме Злочевський, залишається за кордоном. Контакти Злочевського з обвинуваченим можуть суттєво зашкодити судовому процесу, а контролювати Кічу за межами країни і запобігти впливу на нього правоохоронні органи не зможуть. Тому прокурор заперечує щодо виїзду обвинуваченого.
Суд вирішив, що задоволення цього клопотання є передчасним, адже питання обов’язки обвинувачених на листопад ще не встановлювалися (їх дія продовжується кожні два місяці). Імовірно, це питання буде розглядатися в наступних засіданнях.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
22
0
20
20
