Суд допитав двох свідків, а ексслідчий Сус розповів про погрози

Вищий антикорупційний суд 15 червня почав допитувати свідків у справі колишнього слідчого Генпрокуратури Дмитра Суса.

Про це повідомляє  «Судовий репортер».

Сус обвинувачується у заволодінні майном і грошима, вилученими при обшуку в гральних закладах (ч.3,4 ст. 191 КК), а також недостовірному декларуванні (ст. 366-1 КК). Експосадовець ГПУ нібито користувався автомобілем Audi Q7 зареєстрованим на його 85-річну бабусю. За цими статтями йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Був допитаний Олександр Зубцов, колишній слідчий Генпрокуратури, який раніше працював разом із Сусом.

– Ми познайомилися у 2014 році, коли працювали в одному відділі слідчими. У 2015 я був поміщений до групи слідчих у кримінальному провадженні, де Дмитро Миколайович був старшим слідчим. З тих пір ми працювали разом… Це було провадження за фактом викрадення чи вбивства  Семінського.

Прокурор Макар: Чи мали Ви відношення до провадження… (називає номер) про організацію грального бізнесу, проституції, там декілька статей…

– Пам’ятаю. Я входив до групи слідчих… Я провів ряд обшуків, допитав декількох свідків… Старшим групи був Сус Дмитро Миколайович.

Прокурор: Чи брали Ви участь в обшуку в готелі «Дружба» по бульвару Дружби народів,5? Розкажіть детальніше, як організовувалося, хто брав участь, що вилучали…

– Там були рулетки, ігрові автомати, відвідувачі та співробітники. Мені було доручено здійснювати допит усіх присутніх.  Це був приблизно грудень 2015 року, можливо січень 2016. Старшим слідчим був Дмитро Миколайович. Він організував обшук, його проводив.

Прокурор: Ви протокол за результатами обшуку бачили?

– Бачив і можливо підписував, але не пам’ятаю… Були інші співробітники прокуратури, але хто саме зараз не можу пригадати.

Прокурор: Чи відомо Вам, що вилучалося?

– Достеменно ні. Я в цьому особисто участь не приймав. Я займався допитом свідків.

Прокурор: Чи вилучалися гроші і якщо вилучалися, то в якій сумі.

– Я цього не можу сказати… Якісь кошти вилучались, але сума яка і валюта я не пригадую.

Прокурор: Надалі чи проводили Ви якісь дії з інвентаризації грошових коштів чи передавали їх на зберігання.

– Жодних дій з цими коштами я не проводив… І з майном також… Ні про які склади з майном мені не відомо. На жодному зі складів я не був… На чиєсь прохання я не виготовляв, а знайшов в інтернеті і роздрукував типовий договір передачі на відповідальне зберігання.

Прокурор: Після обшуку в готелі «Дружба» чи вилучалося гральне обладнання і яким чином?

– Бачив, що поміщалось до вантажних автомобілів. Хто цим займався, куди вивезене, мені невідомо.

Прокурор: Чи знаєте Ви, яким автомобілем користувався Сус у 2016 році?

– Коли ми працювали разом, я бачив, що Дмитро Миколайович користується двома службовими автомобілями ГПУ – Фольксваген. Разом він пересувався на автомобілі з охороною «Альфа» ( спецпідрозділ СБУ – ред.).

Прокурор: Чи бачили Ви у 2015 році, що Сус використовував Audi Q7 ?

– Ні, не бачив.

Прокурор: Ви допитувалися з приводу Audi Q7 на стадії досудового слідства?

– Я не пригадую. Мабуть.

Після цього прокурор сказав, що на стадії досудового слідства свідок давав інші показання. З дозволу суду прокурор показав протокол цього допиту Зубцову. Він підтвердив, що в протоколі його підписи і під час допису на нього не тиснули.

Далі прокурор зацитував показання: «На запитання, яким автомобілем користувався Сус у 2016 році, свідок відповів: Audi Q7, чорного кольору, державний номерний знак… Спілкуватися з Сусом почав після включення до групи слідчих, де Сус був старшим, тобто з березня 2015. На той час Сус вже користувався згаданим автомобілем. У кого та за яку суму придбав, мені невідомо… З березня 2015 і до березня 2016 постійно, коли я його бачив, Сус користувався даним автомобілем. Декілька разів я особисто їздив в якості пасажира».

Прокурор зажадав пояснень від свідка. Але Зубцов проблеми не вбачає.

– Я не вважаю, що покази зараз не відповідають тим показам. На момент мого допиту ситуація з Сусом була озвучена в ЗМІ і це було предметом службового розслідування у Генеральній прокуратурі, і в Інтернеті багато про це писали. Тому всі знали зі ЗМІ, як користувався автомобілем Сус Дмитро Миколайович. Дані показання я давав із тих відомостей, що мені були відомі зі ЗМІ. Чи користувався я як пасажир, я на даний час не пригадую.

Суддя Галабала: Це в засобах масової інформації писали, що Ви були пасажиром?

– Ні-ні, в ЗМІ писали, що Сус користується даним автомобілем. Тому всі знали, що він ним користується.

Адвокат Суса вклинився у допит, звертаючи увагу, що Зубцов допитувався в НАБУ з 14 до 20 години без перерви.

– Детектив запитав, чи відомо Вам, яким автомобілем користується Сус. Я відповів: відомо, Audi. Він же не запитував, звідки це відомо. Я  б йому відповів, що з засобів масової інформації.

Прокурор: Якщо б людина з вулиці прийшла і не мала відношення юриспруденції, я б міг зрозуміти. Але ж Ви були слідчий Генпрокуратури, Ви володієте навиками, розумієте суть запитання і суть відповіді. Ви попереджені про кримінальну відповідальність. Конкретно задаю зараз запитання. Дайте, будь ласка, відповідь, чи були ви спостерігачем особисто користування Сусом у 2015 році автомобілем Audi Q7?

– На даний час я не можу пригадати, щоб я був спостерігачем.

Прокурор: Чи були Ви пасажиром в цей період?

– Точно сказати не можу, але скоріш за все ні.

Адвокат Дмитренко запитав, де саме їх із Сусом відділ зберігав речові докази.

– Ми займали приміщення на 6 поверсі будівлі на Борисоглібській Головного слідчого управління. Там ми займали три кабінети, які були обладнані сейфами. Цінності, які були вилучені… Громіздкі речі просто стояли в кабінеті. А цінності і кошти зберігались у сейфі Дмитра Мкиолайовича, старшого групи слідчих. Після того як було створено Департамент (в особливо важливих справах у сфері економіки – ред.) переїхали на Симона Петлюри, то в Дмитра Миколайовича був особистий кабінет. А я, начальник іншого відділу Павловський Сергій Мар’янович та ще близько п’яти слідчих займали інші кабінети. У Департаменту сейф був тільки у нашому кабінеті і всі цінності зберігалися у ньому. Це не був чийсь особисто сейф. Це був сейф загального користування. Ключ постійно перебував у дверцятах… Після переїзду розслідування у кримінальному провадженні було доручено слідчому відділу, де начальником був Павловський Сергій і старшим слідчим, я можу помилятися, здається був Колісник Олександр. Наскільки я пам’ятаю, всі цінності і речові докази були передані Дмитром Миколайовичем керівнику слідчого відділу (Павловському – ред.). Оскільки я теж користувався тим сейфом, я бачив, що у сейфі знаходиться коробка з-під взуття, яка, можливо, містила бірку. Зі слів колег, мені було відомо, що там грошові кошти і ще якісь, можливо, документи, вилучені в казино на Дружби народів. В якийсь момент їх уже в сейфі не перебувало… Із бесід колег мені стало відомо, що це провадження готується до передачі в інший орган досудового розслідування і, наскільки я зрозумів, речі, можливо забрали для інвентаризації чи передачі туди. Але це було провадження не мого відділу, тому в подробиці я не вникав.

Адвокат: При створенні Департаменту, чи було належно забезпечено приміщення для збереження речових доказів?

– Під збереження громіздких речових доказів було тимчасово переобладнано спортзал. Якісь дрібні і цінні речі кожен слідчий зберігав особисто. Особистих сейфів не було. Слідчий просив колег, у кого були сейфи, потримати це майно. 

Згодом на запитання судді Зубцов підтвердив, що працівники прокуратури за свої гроші оплачували склади для зберігання речових доказів, бо бюджетних коштів на це не було.

Адвокат: Чи велась книга обліку речових доказів у 2015-2016 ?

– Як виявилось під час інвентаризації і службового розслідування, протягом 2016 офіційно визначеної кімнати для збереження речових доказів у Департаменті не було. Журналу обліку не велось. Наказу про покладення обов’язків на якусь особу по збереженню речових доказів не було.

Дмитро Сус запитав про обставини створення слідчої групи у 2015 році і у зв’язку з чим до нього, Суса, було приставлено охорону «Альфа». 

– У 2015 до мене звернувся Дмитро Миколайович із проханням бути включеним до кримінального провадження, яке він розслідує. Він пояснив, що йому доручено резонансне провадження за фактом викрадення директора ПрАТ «Нафтогазвидобування» Олега Семінського. Відразу попередив, що до викрадення причетні високопосадовці держави, члени злочинних угруповань і створюється група слідчих, яка буде підпорядкована безпосередньо вищому керівництву ГПУ для оперативності та невтручання у їх діяльність… Я відповів згодою. Коли почалися слідчі дії і було отримано інформацію про причетних осіб, на адресу Дмитра Миколайовича та тодішнього заступника генпрокурора (Юрія Столярчука – ред.) надходили погрози фізичної розправи… За постановою керівництва ГПУ Дмитру Миколайовичу та заступнику генпрокурора було виділено охоронців. Співробітники «Альфа» цілодобово здійснювали охорону Дмитра Миколайовича… Він з охоронцями переміщувався на службовому автомобілі. 

Сус: Чи можна сказати, що в нас був тоді карт-бланш від керівників ГПУ, нам повністю виділили матеріальне забезпечення, плюс два автомобілі, тільки щоб ми розслідували і знайшли з-під землі Семінського?

– Я вважаю, що так. На оперативних нарадах наголошувалося на важливості розкриття злочину і притягненні винних до відповідальності. Слідчу групу було забезпечено оргтехнікою: ноутбуками, прінтерами, камерами… Необхідно було звертатись до суду з великою кількістю клопотань, надавати до суду багатотомні матеріали-підтвердження клопотання. Для слідчої групи було виділено два автомобілі і двох водіїв. 

Сус: Хто входив до слідчої групи.

– На 2015 рік входив Дмитро Миколайович, я, Павловський, Роман Іллюха. До складу групи прокурорів входив Ярослав Тищенко, Євген Вавринчук…

Сус: Можна сказати що в нас була закрита група?..

Головуючий суддя сказав, що це не стосується справи. Сус заперечив: «Я мав цілодобову охорону з січня 2015 і до кінця 2016 року. Пересувався у супроводі 3-4 співробітників «Альфа». Не дай бог кожному відчути на собі, що це таке… Кожен раз мінявся автомобіль, мінявся маршрут». Він вважає, що це спростовує звинувачення, що він користувався незадекларованою Audi Q7, зареєстрованою на його 85-річну бабусю. 

Сус: Чи пам’ятаєте, що нас була ще й охорона при вході на поверх? Окрім моєї?

– Охоронці «Альфа» при вході на поверх перебували.

Сус: Чи не пов’язано це з тим, що в нас півроку жило два свідки по кримінальному провадженні? І я фактично жив на Борисоглібській, 18.

– Я вважаю, що це пов’язано. Ми підтверджуєте, що в моєму кабінеті жив свідок, з яким я жив?

– Так, можу.

Сус: Можете назвати свідка, який не засекречений?

– Я можу назвати, що в кабінеті проживав Семінський Олег Валерійович.

Сус: Чи був присутній при обшуку на Дружби народів Павловський Сергій?

– Наскільки я пам’ятаю, на початку його не було… Але бачив його згодом у приміщенні.

Сус: Під час допиту в детектива Швидька Ви назвали особу, яка забрала гроші з сейфу в коробці з-під взуття. Можете назвати це прізвище?

– Наскільки я пригадую, коробку… брав Павловський і мені поясняв, що слідчому буде передавати ці речові докази.

Сус: Вам відомо, що він передав слідчому?

– Не відомо.

Сус: А якого слідчого зараз маєте на увазі?

– Колісника. Він був старшим групи слідчих і готував провадження до передачі до іншого органу і речові докази мали бути передані з матеріалами.

Сус також поставив запитання, яке мало характеризувати його відношення до роботи. Йшлося про інцидент, коли в готелі «Прем’єр-палац» по бульвару Шевченка в Києві при обшуку в іншій справі понятий поцупив якісь речі. Співробітники готелю передали слідчим відео зі своєї камери прихованого відеоспостереження.

– У вихідний день, у суботу, Дмитро Миколайович зібрав слідчих обох відділів на нараду… Він виключив відеозапис… Було видно, що понятий бере якесь майно і ховає собі під сорочку. Власники готелю принесли флешку заступнику генпрокурора, прохали розібратись і повернути речі. Дмитро Миколайович довів це до відома всіх слідчих управління, вказав на неприпустимість таких дій, що привласнювати речі з обшуків негарно.

Сус: У жовтні 2016 я був на роботі?

– Наскільки я пригадую, Ви вже тоді не з’являлися у кабінеті… У Вас виник конфлікт із керівництвом. Вас усували з керівної посади і переводили на посаду слідчого до Головного слідчого управління.

Сус: А чи не хотіли мене у зв’язку з моєю позицією усунути фізично у жовтні 2016 ?

– Дмитро Миколайович попрохав всіх працівників зібратись на нараду і він приніс носій інформації, на якому був записаний голос, як я зрозумів, оперативного працівника Хмельницького управління поліції з іншим працівником, які обговорювали плани фізичного усунення Дмитра Миколайовича. Працівник поліції згадував, що вони діють із начальником слідчого відділу Павловським.

Сус: Що було першим? Мене вбити і потім передати речові докази чи спочатку вбити, а потім передати.

– Не можу пригадати.

Сус: Чи можете Ви сказати, що Джонс Сміт – це Дмитро Сус? (йдеться про псевдонім у переписці у месенджері – ред).

– Я не виключаю такої можливості, але 100% сказати не можу.

Прокурор Макар обурився, що свідок так детально відповідав на запитання захисту, а йому частіше говорив, що за спливом часу не пам’ятає. Прокурор розповів, що перед засіданням на вулиці бачив, як Зубцов підходив до Суса і вони спілкувалися.

На це Зубцов повідомив, що вони спілкувалися до 10 хвилин і Сус цікавився, чи він пройшов переатестацію і чи десь працює. А він запитував, чи поновився Сус на посаді.

Другим свідком був діючий прокурор прокуратури Києва Олександр Клещенко. Йому ставилось питання з приводу справи про гральний бізнес. Свідок підтвердив, що у березні 2016 справа надійшла із ГПУ до прокуратури Києва без речових доказів.  Це при тому, що у справі раніше проведено 10 обшуків. Надсилався запит у ГПУ, але на нього не відповіли. У подальшому визнано, що справа не має судової перспективи. Клещенко заявив, що свідки допитувалися формально і не було встановлено власників вилученого майна. Крім того, не було речових доказів. Відтак справу скерували на розслідування до поліції Шевченківського району Києва, бо начебто більшість імовірних злочинів були скоєні саме на його території. На запитання, з ким із ГПУ він спілкувався про цю справу, свідок відповів, що зі слідчим Колесником.

– Він мені повідомив, що речові докази зберігаються в якомусь товаристві в Київській області і що про це відомо тільки його керівнику, який тривалий час перебував на лікарняному.

Прокурор: Не називав прізвище цього керівника.

– Мені не називав. Не пригадую.

Суд продовжить допит свідків у наступних засіданнях. Попередньо прокурор заявив 41 свідка.

У 2017 році Суса звільнили за порушення закону про запобігання корупції і правил прокурорської етики.

30 березня 2018 Дмитро Сус дав показання в якості свідка у справі члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського, звинуваченого у замаху на шахрайське заволодіння 500 тис. доларів. Суса в якості свідка заявила сторона захисту. Сус розповів, що співробітникам ГПУ пропонували неофіційну винагороду за розслідування деяких справ. Він підтвердив, що така винагорода обговорювалась і у зв’язку зі справою Гречківського.