Днями Вінницький районний суд Вінницької області ухвалив цікавий вирок. Його суть зводиться до того, що в’язень Київського слідчого ізолятора зумів обікрасти помешкання у містечку Липовець — винести сейф з грошима і коштовностями, загалом на понад 4 мільйони гривень.
Напередодні у господині Людмили Козак, депутата Липовецької райради, був день народження. Жінка приймала гостей, які залишились ночувати. Вранці наступного дня всі поїхали в кафе, а повернулась іменинниця додому ввечері біля 20 год 30 хв. Хвіртка була відчинена, але двері будинку закриті. Зайшовши в будинок, жінка помітила, що в гардеробній ввімкнене світло, речі розкидані і в стіні — дірка.
У вироку написано, що 2 травня 2019 року, близько 11 години, обвинувачений приїхав до будинку автомобілем «Mitsubishi Pagero Sport». Разом із невстановленими особами шляхом віджиму металопластикового вікна він проник всередину житлового будинку.
У гардеробній кімнаті зловмисник за допомогою металевої фомки від’єднав від стіни сейф, в якому знаходилось дорогоцінне каміння — сапфіри, топази, ювелірні вироби із золота та готівка — 100 тисяч доларів, 950 тисяч гривень, 100 ізраїльських шекелів, 2700 євро. Чоловік помістив сейф на матерчате покривало та виніс з будинку. Всього власниця помешкання втратила цінностей на 3,87 млн грн.
Пізніше у будинку не знайшли відбитків пальців сторонніх осіб, тільки господині. Але в залі на столі лежав лом-цвяхотяг (фомка), на якому був слід ДНК. Працівники поліції пошукали ДНК в базі і так вийшли на підозрюваного. Ним виявився неодноразово судимий за корисливі злочини чоловік, який… на момент крадіжки утримувався в столичному СІЗО як слідчо-арештований за розбійний напад.
Громадянин заїхав у камеру 3 квітня 2019-го і вийшов 7 травня, через п’ять днів після подій у Липовці, коли товариш вніс за нього заставу в 192 тисячі гривень. Тобто підозрюваний мав алібі і прокуратурі довелося переконувати суд, що він міг якось відлучитися зі слідчого ізолятора і скоїти злочин у містечку в Вінницькій області, що за понад 200 кілометрів від Києва… До ЄРДР внесли дані з приводу самовільного залишення в’язнем умов СІЗО за сприяння працівників установи.
Начальник Київського СІЗО в судовому засіданні розповів, що арештований може бути відсутній лише у випадку виїзду до лікарні, на судове засідання чи слідчі дії. Офіційно цей в’язень нікуди не виїздив. Втеча можлива з кожної установи, однак за його практики перебування на посаді нібито ні разу не було такого, щоб хтось залишав СІЗО, але гіпотетично можливо все. Остання втеча з Лук’янівського СІЗО задокументована у 2011 році…
Відеозапис із камер спостереження і журнал входу та виходу із СІЗО за цей період відсутні. Відповідно до вимоги Державної пенітенціарної служби України від 28 серпня 2012 року, відеоінформація зберігається тільки протягом 14 діб.
Під час судового розгляду обвинувачений стверджував, що перебував в камері СІЗО з іншим арештантом, якого сторона захисту в підготовчому судовому засіданні просила допитати в якості свідка. Однак в подальшому від допиту цієї людини відмовилися, оскільки, як пояснив «Судовому репортеру» захисник, свідка не знайшли.
«Ми не змогли забезпечити його явку, і, на жаль, це був єдиний кого мій підзахисний зміг знайти і якого пам’ятав як звати і т.д. та який був на свободі…. Я направляв запит щоб мені надали список осіб, які сиділи з ним в камері, але мені відповіли що такий облік не ведеться…», — розповів адвокат Євген Головенко.
Експерт Вінницького НДЕКЦ МВС підтвердив, що за допомогою центральної бази обліку генетичних ознак з’ясувалося, що ДНК-профіль на фомці належить особі, чий ДНК-профіль помістили в базу ще в 2014 році. Клітини залишені на фомці завдяки тактильному контакту.
Експерт вважає, що ймовірність того, що клітини були перенесені штучно, дорівнює нулю. Умовно фомка була поділена на дві частини, і на кожній частині виявлено два повних ДНК-профіля. Якщо допустити, що фомку зі слідами ДНК-профіля перенесли на місце злочину, то це повинно бути зроблено в дуже стерильних умовах (навіть рукавички не зможуть запобігти тому, щоб не залишити на предметі іншого ДНК-профілю). Крім того, предмет повинен був доставлятися до місця таким чином, щоб ні з якою іншою поверхнею не мати контакту, а це практично неможливо.
Металева фомка (лом-цвяхотяг), вилучена з пограбованого будинку є знаряддям скоєння злочину, з її допомогою виламано сейф зі стіни. Лом містить ДНК-профіль обвинуваченого, тому, на думку суду, вказує на присутність цього чоловіка та вчинення ним даного злочину.
За крадіжку в особливо великих розмірах суд призначив 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно з версією обвинувачення, зловмисник був не один. Під час досудового розслідування вивчалися телефонні з’єднання в районі крадіжки. Правоохоронці мали інформацію, що підозрюваний начебто контактував із чоловіком, який приїздив у Липовець за кілька днів до події і спілкувався з місцевим жителем, який у перервах розмови телефонував до доньки потерпілої.
Поліція обшукала товариша обвинуваченого, в якого нібито була схованка краденого. Дійсно, з домоволодіння вилучили ювелірні вироби в значній кількості — ланцюжки з жовтого металу, сережки, персні, браслети. Але потерпіла своїх речей не впізнала.
Інших підозрюваних у справі не з’явилося.
Викрадене майно вважається незнайденим. Водночас цивільного позову господарі будинку не заявляли.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
20
0
20
20
