Державне бюро розслідувань змінило підозру колишньому судді Віталію Ломейку.
Інформація зʼявилась на сайті Офісу генпрокурора.
З 2018-го Ломейко був головою Чернігівського райсуду Запорізької області. Але в умовах окупації зайняв посаду «судді» у створеному окупантами так званому «Бердянському районному суді Запорізької області».
У жовтні 2024 року вибухнув автомобіль Ломейка, але «судді» в машині не було.
Після того інформаційний ресурс «Пятая служба», що позиціонує себе як «суспільно-політичний журнал», опублікував на своєму сайті відеоінтервʼю з живим Ломейком, який висловлював прихильність Росії.
ФСБ РФ звітувала про затримання виконавців «теракту». Оприлюднили відео з одним із підозрюваних, який говорив, що діяв за завданням ГУР МО і тепер розкаюється.
10 липня 2025 року українська Вища рада правосуддя остаточно звільнила Ломейка з посади судді.
У березні 2026-го Ломейку повідомили підозру в державній зраді.
ДБР розслідувало кримінальне провадження за фактом можливої причетності судді Ломейка до державної зради ще з січня 2023 року. Для членів Вищої ради правосуддя були відкриті деякі матеріали кримінального провадження, в тому числі результати негласних слідчих дій. Із них вбачається, що Ломейко виїжджав до Автономної Республіки Крим для отримання російської акредитації судді, оформив громадянство РФ і російський паспорт, а також переписувався з іншими колаборантами і своїми родичами.
У червні 2026-го ДБП доповнило підозру Ломейка також виправдуванням збройної агресії РФ (ч.3 ст.436-2 ККУ).
Підставою стали висловлювання Ломейка в інтервʼю, що після невдалого замаху вийшло на сайті «Пятая служба».
На початку інтервʼю голос за кадром констатує, що Ломейко єдиний із суддів Запорізької області, який залишився захищати інтереси «громадян Росії».
Ломейко на це відповідає, що не погоджується із політикою влади України, а в Росію завжди вірив. «Слава Україні» і «Бандера — герой» — це для нього неприродно і неприйнятно.
«Почему остальные судьи ушли? Ну, я не знаю, по каким причинам, может, их запугали, может, там еще чего-то, ну, мне тоже угрозы были. Знаете, кто хотел, тот остался… Конечно, я работаю. Русские не сдаются», — говорив Ломейко.
18
0
20
20
